Як обирали переможця з десятки фіналістів Global Teacher Prize Ukraine у Дніпрі. Його ім’я назвуть на церемонії нагородження 3 жовтня.
Відбір переможця — асесмент-центр із фіналістами премії Global Teacher Prize Ukraine тривав у Дніпрі три дні. Наша дружня ТОП-10…
… На дистанційних уроках дискутувала із учнями на тему штучного інтелекту
… Під час «живих» уроків говорила з дітьми про цілі сталого розвитку ООН
… Погодилась на пару годин стати піратами й виконувала хитрющі завдання квесту
… За 10 хвилин мозкового штурму розробила стратегію розвитку освіти цілісінького регіону.
А ще вчителі катались на катері по Дніпру, знімали кумедні танцювальні ролики для TikTok і безперестанно жартували. «Освіторія» старанно все нотувала, щоб і ви занурились в атмосферу цього шаленого вчительського нетворкінгу.
«Спершу премія була для нас як щось недосяжне. Майже три тисячі анкет, три тисячі вчительських мрій отримати «вчительський Оскар». А потім — перший укол радості прямо в серце: «Я — в ТОП-50 Global Teacher Prize Ukraine!» — розповідає вчитель інформатики Олег Пустовойт. — Потім дні очікування з пекучим адреналіном у крові і надією. А коли опинився у десятці фіналістів і зустрівся з колегами в Дніпрі — ми вже були, як рідні».
— А учні не злякаються, коли побачать нас у цих масках-щитках?
— Та ні! Просто подумають, що ми касири з відомого супермаркету…
“Присягаюсь, я покину школу, якщо треба буде в цих «будівельних щитках» викладати. Мене переслідувало відчуття, що я говорю в трилітрову банку!
“Геть маску, в мене є прозорий шолом! Я хочу, щоб усім було видно мою усмішку на мільйон!
— Миколо, а нащо ви в готелі надягнули захисний щиток?
— А щоб ніхто не здумав цілуватися!
“Тільки ми, вчителі хімії, знаємо, як зробити так, щоб усі побачили НЛО.
Анна Домніч показує свої ролики з мільйонними переглядами в TikTok.
Один зі вчителів: «Спасибі, доцю. Тепер я знаю, як педраду почну!»
Олександр Чучаєв розповідає губернатору Дніпра:
— На мої руки не налізли… наручники! Гадаю, це прекрасний знак. Ні-ні, ніхто не викликав поліцію до готелю, це був квест. Але наручники зламались у локації під назвою «Тунель Кохання». І про що говорить цей знак?
Губернатор:
— Ви головне ці наручники до школи не приносьте, нехай руки вчителів і учні завжди будуть вільні!
“Директор школи каже: «Поки в тебе конкурс, — будемо робити, що скажеш. Хочеш — школу відкриємо. Хочеш — закриємо!».
— Ось я працюю на дедлайнах.
— І я! Карета на гарбуз перетворилась, та все одно її тягну…
— Ну ні, коли в тебе 200 справ, треба робити зупинку «Прокрастинація»
— А нащо ми це понавозили та понапрасовували сорочок, хлопці? Після обіду перевдягаємось в урочисте!
— А в нас ще чотири вечірні сукні у шафі сумують…
— Терміново демонструйте! Їх що, на педраду надягати?!
“Щось я свої чакри на цій двогодинній лекції засидів…
Вчителі-фіналісти премії розкатують тісто, готуючи спільну вечерю. Один вчитель урочисто «дарує» іншому качалку і промовляє: «Повернешся до школи — виходь на уроки з цією паличкою! Всі слухатимуть уважно, як ніколи!»
“Дивіться, які ми проблеми так хутко вирішуємо! Ми — вчителі-суперфіксики!
“Тобі найлегше зібратися з думками, ти ж математик!
Як будемо презентувати наш проєкт? Поставимо номер із синхронного плавання. Тільки уявіть: урочиста музика, вчителі, як у рекламі, з шикарними усмішками виринають із Дніпра…
“Я хімік. Я знаю, як все підірвати та кого треба отруїти. Але ж я тримаюся!
Моя невістка теж пішла працювати в школу. Кажу: «О, тепер будемо мати спільні теми! А наші чоловіки хай вдома зустрічають з гарячою вечерею!».
“Якщо мені дадуть піджак на примірці, а він не зійдеться — це буде виклик чи можливість?
Источник: www.osvitoria.media