Як талановитому вчителю видати власну книгу? Історія зірки YouTube Павла Віктора

Книги Павла Віктора дітям купують батьки, щоб зробити цікавішим опанування навчальної програми з фізики. А ще його посібники радять один одному вступники як такі, що суттєво покращують результати НМТ. Чудова новина для всіх: світ побачила п’ята книжка зіркового вчителя та фіналіста премії Global Teacher Prize Ukraine «Фізика. Книга 5. Світло, теорія відносності, кванти, атоми та ядра». Над нею педагог працював 4 роки і сьогодні розповідає Освіторія.Медіа, як учителю стати популярним автором книг — крок за кроком.

Головне про мовця

Павло Віктор: зірка YouTube,
«найзрозуміліший» учитель фізики
та фіналіст Global Teacher Prize Ukraine

Павло Віктор — талановитий учитель фізики та кандидат фізико-математичних наук з Одеси, який багато років викладає в Рішельєвському ліцеї.

Переможець номінації «Вибір українців» премії Global Teacher Prize Ukraine, Народний учитель України, блогер-педагог та автор популярного YouTube-каналу про фізику, кількість підписників на якому вже перевищує 1 200 000 осіб. За час існування каналу відеоуроки з фізики переглянули понад 93 000 000 разів.

Перша книга педагога за відеоуроками «Фізика. Основи й механічний рух» вмить стала бестселером, який з року в рік радять один одному вступники.

«Я й сам не вірив, що колись cтану автором книжки»

Павле Андрійовичу, нещодавно вийшла ваша п’ята книжка із серії «Фізика». Скільки тривала робота і що цікавого знайдуть у ній діти і дорослі?

Для когось з нових читачів це буде відкриттям — моя серія з п’яти книг базується на курсі відеоуроків, які проводив у Рішельєвському ліцеї. Робота над п’ятою книгою тривала понад чотири роки. Я дуже хвилювався, чи вийде вона взагалі, адже після початку широкомасштабної війни взяв серйозну паузу з написанням книг. У 2022 році вийшла моя четверта книжка, а потім усе затихло. У Харкові в типографію влучила ракета, промайнула думка: «Напевно, надрукуватися вже буде неможливо…» Але все сталось інакше.

Моя п’ята «Фізика» завершує курс і містить фундаментальні розділи, шо поєднують шкільну фізику із сучасною. Це оптика, у тому числі квантова. Це теорія відносності, атомна, ядерна фізика, — така сходинка для тих, хто вивчатиме фізику в університеті й хоче краще підготуватися до вступу. Мабуть, не випадково ця книжка за обсягом найбільша серед тих, які виходили друком.

Нам чекати продовження серії?

Не в найближчі роки! Зараз відчуваю потребу повернутися до буденної роботи. Через життя у війні це важко. І це відчуває кожен учитель в Україні: по кілька годин на день тривоги, похапцем збираєш дітей і рушаєш з ними в укриття. Головні зусилля в наступні роки зосереджу на викладанні фізики.

В Україні є багато талановитих педагогів, яким під силу видати власні книги. Але більшість зупиняються ще на стадії розробки ідеї. Завдяки чому вам вдалося стати автором серії популярних книг?

У нашому ліцеї десять років тому оголосили карантин. Матеріал, який ми вивчали, був дуже важливим, учням його не бажано було пропускати. Вивчити курс у фізичному класі складно, а самостійно — ще важче для дітей. Тому я записав відео на звичайну відеокамеру перед дошкою, з поганим звуком і не дуже гарним освітленням та виклав на YouTube, який тоді тільки починав розвиватися. Ролик не мав бути довшим за 15 хвилин, тому інформацію треба було розбити на декілька частин. Коли я надіслав дітям посилання на урок, вони все законспектували, а потім ми писали контрольну роботу на цю тему. На мій подив — діти добре засвоїли матеріал!

Із часом виникла ідея записати уроки для тих, хто був відсутній з різних причин. Ми почали транслювати уроки в прямому ефірі й виявилося, що глядачів на них більше, ніж учнів у класі. Кількість переглядів постійно зростала, і так поступово формувався курс фізики. Це була буденна важка робота. Спочатку був кураж, потім виявилося, що це не тільки захопливо, а й важко. Проте не можна було зупинятися.

Коли я прочитав курс з 9-го по 11-й клас — зітхнув з полегшенням і заспокоївся. А потім почався новий «ковідний» карантин, і почалося все спочатку: знову уроки, записи. Треба було подбати про те, щоб жоден урок не пропав. Так поступово до 2020 року сформувався відеокурс. І тут мене знаходить видавництво. Пам’ятаю, ми розмовляли в Zoom і думали: а як на базі цього курсу видати книжку?

Мені запропонували розбити курс на п’ять частин, потім художник робив ілюстрації… І поступово з’явився перший том. Це була імпульсна робота, яка тривала два-три літні місяці. Виходить перший том, далі створюється другий, третій, четвертий і ось, нарешті, п’ятий. Скажу чесно, спочатку я й сам не вірив, що колись буду автором книжки.

«Мій батько був учителем фізики й казав:
«Учитель — це актор, а кожний урок — вистава»

Тисячі молодих людей пишуть вам вдячні коментарі на YouТube: «Вам вдалося спростити фізику, зробити її доступною для багатьох». Вас дивує цей феномен?

Якщо людині щось складне розкласти на маленькі частини, тоді все буде зрозуміло. Так само книжка і курс фізики не складаються з набору формул, які просто впали з неба. Але якщо ми візьмемо сучасний шкільний підручник з фізики, то там деякі формули дійсно просто «падають з неба». В учня виникає враження, що це щось таємниче. А насправді ти запам’ятовуєш те, що можеш отримати сам. Я кажу своїм учням: «Фізика — це не стільки пам’ять, скільки процесор. Тож розвивайте процесор».

Коли ти багато років працюєш в одному напрямку, рано чи пізно відчуваєш вигорання. Вам це знайомо?

Знаєте, я не втомлений вчителюванням. Для мене викладання — це такий високоенергетичний спосіб спілкування з людьми. Наприклад, спілкування з дітьми робить тебе молодшим. Коли розумієш почуття дітей, сам стаєш кращим і молодшим. Діти не дають тобі старіти. Мені набридає інше, я не дуже люблю заповнювати папірці, протоколи… На щастя, у нашому ліцеї з’явився електронний журнал, тому паперів стало менше (сміється). Бюрократія, яка пов’язана з педагогікою, з курсами підвищення класифікації — ось це все, на мою думку, зайве. А проста робота в класі — це те, заради чого я працюю вчителем.

Мій батько був учителем фізики й завжди казав мені, що вчитель — актор, а кожний урок – вистава. І я дуже добре це відчуваю. Це не просто спектакль, написаний за жорстким сценарієм, це ситуація, яка інколи складається у класі й примушує тебе змінювати сценарій, імпровізувати. Інколи під час уроку мені приходять такі ідеї, які я ніколи до цього не розповідав дітям. Якщо ти маєш можливість імпровізувати на уроці, то це тобі самому сподобається, а дітям — удвічі більше. Вони бачать, що ти не викладаєш за підручником, а щось робиш нове на їхніх очах — такі уроки більш цікаві й корисні.

«Мова й література формують душу,
алгебра й геометрія формують розум»

Дітей досі продовжують ділити на гуманітаріїв і технарів. Чи може, на вашу думку, гуманітарій розбиратися в точних науках?

Якщо людна розбирається в точних науках, вона вже не гуманітарій. Є діти, які вчаться в нас в Рішельєвському ліцеї з величезною напругою, вони думають інакше, ніж діти, які захоплюються математикою або фізикою. Моя думка: ну от не потрібно дитині, якій це не подобається, навчатися в фізико-математичних класах. Для цього є інші класи. Старшу школу треба розділити на гуманітарну і природничу, тоді всі будуть задоволені. Уявіть собі, що дитину, у якої немає слуху, віддали в музичну школу. Вона буде нещасною! Або дитину, яка боїться висоти, відправили вступати в циркове училище. Треба подбати про те, щоб діти займалися речами, які їм подобаються, тоді результати будуть хорошими, а діти щасливими.

У рідній Одесі, де проживаєте, ви стали народним улюбленцем. Як реагуєте на свою популярність?

Сказати, що я звик до цього, не можу. Проте це дуже надихає мене на роботу. Буває на вулиці зустрічають: «Ви Павло Віктор? Ой, спасибі». Приходжу на пошту, а хлопець, який там працює, каже, що читає мої книжки й дивиться відеоуроки. Я питаю: «Ти у вищому вчишся?» А він: «Ні, просто для себе вивчаю фізику. Хочу займатися нейробіологією, а для цього треба знати фізику». На олімпіади приїжджаю як член журі, учні також вітають, і це дуже приємно. Значить, недарма живеш на світі.

У 2021 році ви увійшли в Топ-10 найкращих учителів за версією Global Teacher Prize Ukraine. А чи був у вас самого найкращий учитель?

З моїм батьком, який був учителем, важко когось порівняти. У школі, де я навчався, були дуже хороші вчителі літератури та математики. І завдяки їм у мене сформувалася така позиція: мова, література — це для формування душі, алгебра та геометрія — для формування розуму. Фізика як предмет для мене стояла окремо, тому що цим предметом я захоплювався, жив ним. А ось шкільні предмети мову, літературу та математику полюбив завдяки моїм учителям.

«ШІ — інструмент, він не може замінити людину»

Популярний соціолог Малкольм Ґладвелл вважає, що треба приділити 10 тисяч годин професії, щоб стати професіоналом. Згодні з такою формулою?

Я працюю викладачем з 1979 року, тому не братиму калькулятор і не рахуватиму, скільки тисяч годин я пропрацював. Але якщо взяти всі лекції, набереться, мабуть, більш ніж 10 тисяч годин. Люди дуже різні, тому не можна покладатися на цю формулу. Деяким не потрібно 10 тисяч годин, щоб опанувати професію. А деяким і всього життя не вистачить для цього. Усе залежить від людини.

Ми живемо в епоху штучного інтелекту. Як ви ставитесь до його можливостей? Чи вірите в те, що ШІ замінить людей?

ШІ — це інструмент, не більше. Колись таким інструментом була палиця-копалка. А потім з’явилися програми штучного інтелекту. Це все розвиток інструментальної бази, якою користуються люди. Треба сприймати штучний інтелект як інструмент. Він не може замінити людину, але може полегшувати їй виконання життєвих завдань. Сам я не користують ШІ на регулярній основі, але спробував, як він працює в написанні музики, віршів. І можу сказати, що людина робить це краще. Принаймні зараз. Якось я попросив ШІ скласти мені контрольну роботу з фізики для середньої школи, і він впорався секунд за п’ять і видав мені два варіанти. Задачі непогані вийшли, але вони простіші, ніж ті, що ми розв’язуємо в середній школі.

Є думки, що штучний інтелект робить мозок дещо лінивим мозок. Що робити дітям і дорослим, щоб тримати мозок у тонусі?

Це залежить від віку. Якщо це дитина, то треба більше читати і якомога частіше висловлювати свої думки. А для цього треба мати високий рівень розвитку мозку, тому я завжди раджу дітям: «Кажіть уголос те, що ви вивчаєте». І це не я придумав, цю пречудову підказку передав мені у спадок батько.

Пам’ятаю, коли готувався до вступу в університет і повторював фізику, батько попросив розповісти йому про закон всесвітнього тяжіння. Виявилося, що я не можу висловлювати свою думку! Задачі розв’язую, а от сказати складно. Тому треба розвивати мовлення, здатність висловлюватися.

А вже в самому університеті наша викладачка математичного аналізу сказала: «Я вас вітаю зі вступом до університету! Але не думайте, що ви вже такі круті, ви навіть говорити не вмієте». І вона нам це продемонструвала на першій співбесіді. Сформулювати теорему, та ще й довести, виявляється, дуже складно. Там небагато формул, але багато думок, які треба проговорювати.

Тож для розвитку інтелекту варто вчитися висловлювати свою думку і на папері, і вголос. Вчитися говорити дуже важливо. Дорослому потрібно більше читати. Читання розвиває уяву, а коли ти читаєш, то закарлючки на папері перетворюються на образні картинки й стимулюють нейрони твого мозку, а це дуже важливо, щоб уповільнити його старіння.

Що варто знати вчителям, які хочуть співпрацювати з видавництвами?

7 неочевидних етапів створення книги

✅ Написання тексту книги. На цьому етапі майбутній автор обирає найважливіші теми та розташовує їх у логічній послідовності. Для прикладу, щоб видати свої книги, Павло Віктор написав тексти на базі понад 700 вже готових відеоуроків.

✅ Авторська робота над адаптацією усної мови. Літературний редактор у видавництві прибирає повтори, емоційні вступи та інший «словесний шум».

✅ Спільна робота над текстом майбутньої книги літературного редактора, коректора та випускового редактора.

✅ Книгу вичитує досвідчений науковий редактор.

✅ Контент узгоджується з науковим рецензентом та автором.

✅ Робота з дизайнером для створення унікального обличчя книги. До прикладу, для кожного з п’яти томів Павла Віктора було підібрано окремий колір: зелений, жовтий, блакитний, синій та помаранчевий. Такий дизайн допомагає покращити візуальне сприйняття навчального матеріалу.

✅ Створення інтерактивних елементів для книги, щоб загострити увагу молодої аудиторії. Наприклад, у книжках Павла Віктора заховані QR-коди, що дають змогу подивитися «наживо» на розв’язування задач, проведення дослідів.

5 книг від Павла Віктора для всіх, хто цікавиться фізикою