Домой Користні поради Як легко вивчити іноземну мову?

Як легко вивчити іноземну мову?

23
0

Виявляється, поліглотам легше даються іноземні мови з тієї самої причини, що й балерині легше опанувати сальсу чи бачату: організм готовий до цього. От тільки в хореографії йдеться про пластичне тіло, а у мовах — про пластичний мозок. Саме це довели нейрофізіологи Каліфорнійського університету у Сан-Франциско, які днями оприлюднили своє дослідження. 

Боротьба з епілепсією допомогла освітянам

Вчені поставили собі просте питанням: чому ми не забуваємо, наприклад, слово «стіл» рідною мовою, після того, як вивчили, що англійською це звучить як «а table»? Тож провели експерименти, а наукові висновки опублікували у випуску «Праці Національної академії наук США» за 30 серпня 2021 року. 

Аби вивчити нову мову, мозок має бути достатньо нейропластичним, тобто мати здатність нарощувати нові зв’язки між нейронами під час вивчення нового. Але ж при цьому він має зберігати вже утворені зв’язки, які забезпечують користування рідною мовою. Як мозок знаходить необхідний баланс між двома конкурентними силами: стабільністю та нейропластичністю?

Команда нейрофізіологів працювала з десятьма пацієнтами-добровольцями, віком від 19 до 59 років, рідною мовою яких є англійська. Кожен із волонтерів страждав на епілепсію та раніше мав операцію на мозку, під час якої в нього імплантували електроди, щоб визначати джерела нападів. У дослідженні взяли участь люди, які перебували на лікуванні у Центрах епілепсії Каліфорнійського університету та Університету Айови.

Волонтери дозволили вченим збирати дані з 256-канальних електродів високої щільності, розміщених на поверхні ділянок мозку, які обробляють звуки мови. Таким чином, лікування епілепсії дозволило отримати ще й унікальні й правдиві показники — сигнали просто з мозку, а не під час непрямих обстежень, і саме під час навчального процесу. А боротьба з епілепсією дала знання, які, потрібні освітянам. 

Розрізнити склад «ма» чотирма тонами

Добровольці погодилися розпочати вивчення мандаринської китайської мови. Їх вчили розпізнавати звуки цієї іноземної мови. Мандаринська — це тональна мова, в якій значення слова залежить не тільки від голосних та приголосних звуків, а й від тонких змін висоти голосу, відомих як тони. Носіям нетональних мов, таких як англійська, зазвичай важко розпізнати ці незнайомі нюанси. 

Протягом кількох тижнів вчені працювали з волонтерами індивідуально. Під час навчання відтворювали записи голосів кількох носіїв мандаринської мови — різного віку та різної статі. Добровольців вчили  вимовляти склади «ма» та «ді», використовуючи чотири різних тони. Після кожної серії звуків пацієнту треба було обрати, що відбувається з тоном складу. Одне з чотирьох: постійно підвищується або постійно знижується, або ж, можливо, підвищується, а потім опускається чи  залишається однаковим. Після відповіді люди дізнавалися, чи не помилилися вони. Пацієнти повторювали це завдання близько 200 разів протягом багатьох 5-10-хвилинних сеансів.

За цей короткий проміжок часу добровольці пройшли початкову фазу навчання і більш-менш могли класифікувати звуки. Вивчення звуків — це перший крок в опануванні іноземної мови. Тож досліджували, як активність у розрізнених ділянках мозку, що пов’язана з мовою, змінювалася, коли слухач все більше знайомився із чужими звуками.

Вчені фіксували, які є варіанти переходу від постійних помилок до правильних відповідей. Деякі люди під час випробувань першими починали правильно відповідати, але потім чомусь знову помилялися, а згодом виправлялися. Для них такі коливання вгору та вниз, здається, є частиною навчального процесу.

Ніби друшляки з різними отворами

Коли вчені подивились на отримані нейронні сигнали, побачили закономірність: вона їх  здивувала, але пояснила криву продуктивності, яку вони спостерігали. Використовуючи електроди на поверхні мозку для відстеження нейронних сигналів з високою роздільною здатністю, команда виявила: скупчення нейронів, розкиданні по мовленнєвій корі, тонко налаштовуються, коли слухач знайомиться з новими звуками.

Дані з інших опублікованих раніше досліджень свідчили про те, що активність у мовленнєвій корі має зростати, коли людина знайомиться з мовою. Натомість дослідники виявили такий спектр змін: збільшення активності в деяких ділянках, але одночасне зменшення в інших. Загалом мозок зберігав однаковий баланс активності. 

Ці зміни пов’язані з тим, що певна ділянка мозку налаштовувалася на певний тон. Виникала спеціалізація, якої ніколи не було у досвіді англомовних людей. Деякі групи клітин  реагували на зниження тону, і вони з часом посилювали реакцію на це. Інша група клітин, хоча й була зовсім поруч, залучалася, коли людина чула підвищення тону. Ніби ці маленькі групи нейронів виконували різні ролі. Вони працювали одночасно, а не по черзі, але кожна група над власним завданням, очікуючи певний тип звуків. Можна порівняти з тим, як одночасно виловлюють щось з каструлі друшляками з різною величиною отворів. 

Із часом групи нервових клітин навчаються нової спеціалізації все краще й краще. Ці маленькі нейронні групи поступово все більше координуються між собою, щоб досягти точки, коли вони зможуть правильно виконати завдання.

Така реакція груп нейронів була у всіх добровольців. І специфічна реакція виникала, незалежно від того, який саме голос волонтери чули: чоловічий чи жіночий, дитячий чи старечий. Добровольці, які змогли гарно розрізняти тони мандаринської китайської, не стали гірше сприймати висоту тону англійською мовою чи у музиці.

Це перше уявлення про те, що змінюється в мозку між першим сприйняттям звуків іноземної мови та здатністю їх розпізнавати. Цей проміжний етап є вирішальним кроком у вивченні мови, але його важко було раніше дослідити, оскільки процес є динамічним та унікальним для кожної людини.

Як краще призвичаїтися до нових звуків

Схоже на те, що в мозку кожної людини є власний набір регуляторів, які налаштовуються, коли відбувається знайомство з новими звуками. Вчені вважають, що в нас генетично закладено те, наскільки добре мозок знаходить баланс між збереженням стабільності рідної мови та нейропластичності. Саме тому деякі люди сприймають звуки набагато легше, ніж інші. Але на це можна вплинути. Найбільш очевидний спосіб: що більше тренується мозок, то легше йому з новою мовою. Вчити третю іноземну мову значно легше, ніж другу, наприклад. 

Які практичні висновки зробили дослідники, що можна порадити тим, хто опановує нову іноземну мову?

Чути іноземну мову регулярно, причому, бажано, від носія мови чи дуже грамотної людини. В ідеалі треба занурюватися у мовне середовище хоч на трохи часу щодня.  Мозок має налаштуватися на нові «правила гри». Ні підручники, ні вивчення граматики, ні читання не дають так багато, особливо на перших етапах. Напружуйте не зорову, а слухову пам’ять. Так само варто діяти батькам, якщо мова потрібна дитині. 

Наприклад, використовуйте месенджери з відеодзвінками для спілкування сина чи доньки з іноземними друзями (їх можна знайти у соцмережах). Ще краще — для спілкування у групах з інших країн за інтересами. Якщо підліток знає кілька слів, має бажання пояснювати жестами та якісь досягнення, його зрозуміють, підтримають. Наприклад, в англомовній групі хендмейд виробів можна продемонструвати свої, а заодно почути, як вони називаються  «на інгліш». Любителі британських котів зрозуміють одне одного, навіть якщо вони з різних континентів.

Коли підключаються ще й емоції, опанування мови йде значно швидше, та й говорити не так лячно. 

Тінейджер може брати індивідуальні уроки через ті самі соцмережі у носіїв мови. Це не так дорого, як репетитори, і значно корисніше. Хай навчає, як що треба називати, не педагог, а американський таксист чи британський фермер, не страшно. Так, він не зможе пояснити граматичні правила, не знає методик викладання. Він може лише поділитися знанням, як що називається у їхній країні та які фрази варто вживати у певних ситуаціях. Саме з цього і слід починати. До тонкощів мови краще переходити вже тоді, коли підліток щось можете сказати нею. Характерні для кожної мови інтонації, які мало хто помічає на базовому чи елементарному рівні, не менш важливі за правильну вимову звуків. Треба багато слухати, хай навіть без розуміння сенсу. 

Де ще школяр може почути «живу» мову? Дивіться кіно, особливо корисно передивлятися іноземною мовою улюблені фільми, які знає мало не напам’ять. Так він зможе порівняти слова рідною та іноземною мовою. Інший варіант: незнайомі детективи чи фантастика, де сюжет такий, що подих перехоплює, і юний глядач зосереджений не на мові, а на пошуках розгадки таємниці. Стануть у пригоді субтитри. 

Слухайте музику іноземною мовою, новини, цікаві відео — наприклад, з лайфхаками. Гарний спосіб: безкоштовні онлайн-курси будь-чого, що викладають іноземною мовою, яку ви вивчаєте. 

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Друга іноземна мова: можливо, іспанська?

Англійська вдома: як навчати дитину та самому не пасти задніх

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here