Станом на кінець минулого року в Україні є близько 34 000 прийомних, опікунських, патронатних сімей та дитячих будинків сімейного типу. У них проживають понад 53 000 дітей. Серед цих родин — тисячі сімей, у яких опікунами дітей є літні люди. Для дітей, що виховуються у таких сімейних формах, благодійний фонд «Зростай в родині» спільно з організацією Lighthousе розпочали проєкт «Наставництво». Метою проєкту є допомогти дітям із таких родин реалізувати власні інтереси та позитивно вплинути на їхнє життя.
Як виникла ідея проєкту?
Уже кілька років БФ «Зростай в родині» підтримує родини, в яких пенсіонери є опікунами неповнолітніх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це єдиний в Україні фонд, який опікується саме такими сім’ями, допомагаючи водночас і дітям, і їхнім літнім опікунам.
«Спілкуючись із родинами, які перебувають під опікою фонду, наші кейс-менеджери виявили гостру потребу залучати наставників для дітей у таких сім’ях, — розповідає директор фонду «Зростай в родині» Євген Осипчук. — Через великий розрив у віці між опікунами і дітьми виникає бар’єр у нормальному спілкуванні і взаєморозумінні, що стає на заваді повноцінному розвитку дитини як особистості. Часто діти у таких сім’ях почуваються пригніченими і неповноцінними, і мають потребу у старшому другові — наставнику».
Реальність дитини-сироти у такій родині в більшості випадків, зазначає Євген, супроводжує високий рівень тривожності, низька самооцінка, небажання будувати здорові стосунки в соціумі. Також є ризик того, що діти мають низьку мотивацію до навчання, затримку в розвитку, невміння самостійно приймати рішення та будувати систему цінностей. Найголовніше — це відсутність прикладу наслідування. Усі ці фактори негативно впливають на життя дитини.
«Наставництво» — проєкт, який створений, щоб допомогти дитині-сироті підготуватися до самостійного життя. Це відносини між дорослою людиною і дитиною, що спрямовані на побудову дружніх стосунків, які допоможуть дитині прийняти свою долю та задовольнити базові потреби», — додає Осипчук.
Наставник — хто це та чому це не страшно?
Наставник — повнолітня дієздатна особа, яка надає дитині індивідуальну підтримку та допомогу, насамперед у підготовці до самостійного життя. Наставництво — це добровільна безоплатна діяльність.
Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей.
Обов’язки наставника:
- визначення та розвиток здібностей дитини, реалізація її інтересів у професійному самовизначенні;
- надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
- формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя: розв’язання побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
- ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
- сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
- формування у дитини навичок здорового способу життя.
Як стати наставником?
Якщо ви хочете долучитись до нового проєкту «Наставництво», вам потрібно звернутися до координатора БФ «Зростай в родині» та повідомити про своє бажання стати наставником.
Координатор проведе співбесіду з вами та запросить на інформаційну зустріч, де ви отримаєте детальну інформацію про проєкт. Далі кожен кандидат має заповнити анкету та зібрати пакет необхідних документів, у тому числі пройти медичний огляд.
Також кандидат має пройти триденний тренінг-навчання.
Далі наставнику підберуть дитину, з якою він буде взаємодіяти. Протягом наставництва його буде супроводжувати координатор проєкту для підтримки у будь-яких питаннях, пов’язаних із взаємодією з дитиною.
Яка відповідальність наставника?
«З досвіду проєкту бачимо: найбільш ефективним та результативним є взаємодія дитини і наставника приблизно раз на тиждень по кілька годин, — зазначає координатор фонду «Зростай в родині» Євгенія Федорчук. — Час і місце відвідин наставником дитини залежить від індивідуальних особливостей обох сторін. У святкові дні чи на канікулах, дитина може навіть гостювати у наставника до трьох днів. Проте наставник повинен подбати, щоб вчасно повернути дитину в родину, де вона проживає. Загалом, головне — щоб відносини між наставником і дитиною відповідали інтересам дитини, допомагали їй і забезпечували необхідну емоційну та соціальну підтримку».
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
