Фундаментальне фінансування за підсумками атестації стає невід’ємною частиною державної допомоги науці. Нова парадигма фінансування наукової галузі: перехід до безперервної підтримки, що корелюється з атестаційною групою, масштабами інституції та результативністю її діяльності. Міністерство освіти і науки надало пояснення щодо нової системи фінансування.
Фундаментальне фінансування за підсумками атестації стає незмінним компонентом державної підтримки науки. Воно може бути застосоване для збільшення розміру оплати праці наукових співробітників, модернізації наукової інфраструктури, розвитку установ, а також підтримки ініціативних наукових розвідок.
Як забезпечувалася наука коштами раніше
В попередні роки система фінансового забезпечення науки в Україні базувалася на основних механізмах підтримки діяльності наукових інституцій. Обсяги асигнувань визначалися за чисельністю штатів і площ і майже не брали до уваги розбіжності в продуктивності наукової роботи, обсягах діяльності чи потенціалі прогресу окремих інституцій.
За таких обставин можливості для довготривалого планування, поновлення інфраструктури та запуску новітніх дослідницьких проєктів переважно залежали тільки від додаткових джерел фінансування, зокрема конкурсних програм та грантів.
Чому було вдосконалено роль атестації
Зважаючи на необхідність поглибити взаємозв’язок між результатами наукової роботи та державною підтримкою, держава переглянула підхід до використання підсумків державної атестації. З цього часу саме вони стали підґрунтям для прийняття рішень щодо обсягів та структури фундаментального фінансування.
Оновлений підхід надав можливість:
- систематично враховувати результати наукової діяльності інституцій;
- оцінювати їхню здатність розвиватися;
- застосовувати формульний підхід до фінансування у відповідності до результатів роботи.
Кожен структурний підрозділ, який брав участь у державній атестації, отримає власну долю базового фінансування у вигляді надбавки для кожного робітника. Доля визначається у Національній науковій електронній системі «URIS» пропорційно внеску до загального результату за відповідним напрямом, неодмінно з урахуванням показників підрозділу-лідера в закладі вищої освіти чи науковій інституції.
Як функціонує новий розподіл коштів
Головним принципом розподілу виступають результати державної атестації.
Окрім цього, під час встановлення обсягу фінансування береться до уваги низка параметрів, від розмаху та величини інституції, до обсягу залучених сторонніх коштів на розвідки, якості публікацій та відсотка молодих вчених. Саме вони визначають обсяг базового фінансування для кожної установи, структуру застосування коштів та можливості подальшого росту.
Фінансування не є рівномірно розподіленим: різні установи отримують різні ресурси, а перевага надається тим, хто засвідчує вищі показники результативності. Базове фінансування скеровано установам груп А та Б.
Річний обсяг базового фінансування однієї установи коливається від декількох мільйонів до понад 100 млн грн в залежності від підсумків атестації та розмірів установи. Для певних установ приріст фінансування може досягати 30–60% і більше у порівнянні з рівнем попереднього періоду.
Додаткове базове фінансування охоплює 156 наукових установ та 91 університет у всіх регіонах України, зокрема в прифронтових та прикордонних областях, а також переміщені заклади, для яких встановлені додаткові коефіцієнти підтримки.
На що спрямовуються кошти
В межах загального обсягу 3,28 млрд грн основна частка коштів спрямовується на підвищення рівня оплати праці наукових співробітників результативніших установ та підрозділів шляхом встановлення відповідної надбавки за наслідками атестації – приблизно 2 млрд грн. Рівень фінансування у перерахунку на одного наукового чи науково-педагогічного співробітника коливається від 2 до понад 10 тисяч грн залежно від атестаційної групи, внеску структурного підрозділу у результат атестації та розміру установи.
Окремим напрямом є модернізація лабораторій, обладнання та наукової інфраструктури – для цих цілей спрямовується близько 20% фінансування, понад 500 млн гривень.
Ще близько 300 млн грн передбачено на розвиток установ та їх структур підтримки наукової діяльності.
Підтримка найважливіших ініціативних наукових розвідок складає понад 100 млн грн у масштабі всієї системи.
На практиці це означає зростання заробітних плат у ряді установ на 30–70%, вперше – можливість інвестувати в устаткування без прив’язки до грантів, а також створення умов для довготривалого планування розвитку найспроможніших установ та університетів.
Приклади використання нової моделі фінансування
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України у межах базового фінансування у 2026 році додатково отримує приблизно 35,2 млн грн. Основна частина коштів направляється на оплату праці (≈22,9 млн грн), поновлення інфраструктури (≈6,8 млн грн) та підтримку ініціативних розвідок (≈3,7 млн грн). Зарплата кожного наукового співробітника повинна збільшитись на 8 тисяч грн на місяць. Загалом для інституту це підйом на приблизно 48% у порівнянні з 2025 роком.
Інститут математики Національної академії наук України отримає 12,9 млн грн додаткового фінансування. Кошти скеровуються на оплату праці та функціонування підрозділів (8,4 млн грн), на прогрес установи (2,0 млн грн), на інфраструктуру (2,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,3 млн грн). Рівень додаткового фінансування на одного наукового співробітника складає 4,4 тисяч грн на місяць. Загалом для інституту це збільшення на приблизно на 25% у порівнянні з минулим роком.
Інститут археології Національної академії наук України – 9,9 млн грн додаткового фінансування у 2026 році. Кошти спрямовуються на оплату праці та роботу наукових підрозділів (6,4 млн грн), інфраструктуру (1,9 млн грн), прогрес установи (1,5 млн грн), а також на ініціативні наукові теми (1,0 млн грн). Рівень надбавки у перерахунку на одного науковця складає 3,5 тисячі грн на місяць. Загалом для інституту це засвідчує підйом приблизно на 19% у зіставленні з минулим роком.
Державна установа «Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України» у 2026 році отримає 10,3 млн грн додаткового фінансування. Основна частина коштів скеровується на забезпечення роботи наукових підрозділів та оплату праці (6,7 млн грн), на інфраструктурну підтримку (2 млн грн), на розвиток установи (1,6 млн грн), а також на реалізацію ініціативних наукових тем (1,1 млн грн). Додаткове фінансування заробітної плати наукового співробітника складає 5 тисяч грн. на місяць. Загалом для інституту це зростання приблизно на 50% у зіставленні з 2025.
Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» є одним з найбільших отримувачів базового фінансування – близько 100 млн грн, які скеровуються на оплату праці та роботу підрозділів (≈65 млн грн), інфраструктуру (≈20 млн грн) та розвиток установи (≈15 млн грн). Додаткове фінансування одного наукового співробітника становить 5,2 тисячі грн. Загалом це приріст фінансування інституції на більш ніж 25% у порівнянні з минулим роком.
Що це означає для науковців та системи в цілому
Запровадження додаткового фінансування в такому форматі означає перехід від одноразових рішень до системної та незмінної у часі підтримки найбільш ефективних наукових закладів. Для науковців це – стабільне збільшення прибутків, можливість працювати з сучасним обладнанням та ефективно виконувати власні розвідки та розробки. Для держави – формування прозорого зв’язку між якістю та рівнем наукових досліджень та обсягом державної допомоги.
Міністерства освіти і науки.