Значна кількість установ вищої освіти зараз не має достатніх економічних і кадрових можливостей для втілення цих правил. Спілка ректорів закликає не змінювати навантаження викладачів.
Об’єднання ректорів звертається до центральної влади з проханням відкласти впровадження правил щодо зміни навантаження викладачів до забезпечення необхідного фінансування цих змін.
Відповідне звернення було надіслано голові Верховної Ради, прем’єр-міністру, міністру освіти і науки та голові парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Зокрема, мова йде про зменшення максимального навчального обсягу роботи науково-педагогічних працівників з 600 до 450–480 годин на рік, а також введення категорії педагогічних співробітників з обсягом роботи до 900 годин.
В Об’єднанні ректорів наголошують, що значна частина вишів на даний момент не має економічних і кадрових можливостей для реалізації цих положень.
Скорочення обсягу роботи з 600 до 450 годин автоматично призводить до потреби збільшення кількості штатних викладачів принаймні на чверть для забезпечення виконання існуючих навчальних планів. Разом з тим, у бюджеті університетів кошти на таке розширення штату не передбачені.
Особливу увагу автори звернення приділяють положенням закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік», який передбачає підвищення соціальних стандартів, включаючи збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
«При цьому обсяг державного фінансування вищих навчальних закладів не покриває відповідного збільшення видатків на оплату праці. Велика частина доходів університетів формується зі спеціального фонду, зокрема коштів від контрактного навчання, а вартість контрактів визначається на весь період навчання і не може бути змінена пропорційно до збільшення витрат», – підкреслюють ректори.
У зверненні також вказується, що переведення частини викладачів на посади педагогічних працівників з обсягом роботи 900 годин на рік може негативно вплинути на якість вищої освіти, оскільки такий обсяг роботи значно обмежує можливості для наукової діяльності, підготовки до занять та модернізації освітніх програм.
Окрім того, досі відсутній зрозумілий механізм і кваліфікаційні вимоги щодо розподілу статусів «науково-педагогічного» та «педагогічного» співробітника.
На думку представників Об’єднання ректорів, існує небезпека формального виконання закону шляхом скорочення навчальних планів і програм, що може призвести до погіршення якості підготовки спеціалістів.
У той же час ректори підкреслюють, що підтримують курс на заохочення наукової діяльності та зниження аудиторного навантаження для науковців, але така реформа повинна супроводжуватися наявністю фінансового ресурсу, інвестиціями в модернізацію наукової інфраструктури та способами стимулювання співпраці з підприємництвом.
Серед пропозицій, зазначених у зверненні, – ініціювання відміни правил щодо зміни граничного навчального навантаження до моменту забезпечення належного бюджетного фінансування, надання вищим навчальним закладам права самостійно визначати обсяг роботи викладачів, які активно займаються науковою діяльністю, створення спільної робочої групи за участі відповідних комітетів парламенту, Міністерства освіти і науки, Міністерства фінансів та Об’єднання ректорів, а також виділення цільової субвенції для покриття різниці у фонді заробітної плати у 2026 році.
Телеграм-каналі Освіта.ua