Оновлені механізми зміцнять конкурентність української науки та її включення в європейський дослідницький простір. Розбудова дослідницької інфраструктури: нововведення закону – розбір основних нововведень закону.
Документ системно модернізує засади функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на рівні закону впроваджує постдокторантуру як завершений етап академічної діяльності, а також визначає значення та функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту (principal investigator).
Дослідницька інфраструктура – від розрізненості до об’єднання
Актуальне наукове обладнання та інші елементи дослідницької інфраструктури є основою для здійснення фундаментальних і прикладних досліджень на всесвітньому рівні. Разом із тим, їхнє утримання потребує великих фінансових вкладень, які перевищують можливості окремо взятої установи.
Розташування інфраструктурних об’єктів у різних наукових інститутах та вищих навчальних закладах без належної координації призводило до нерівності інформації та ускладненого доступу до апаратури. Як наслідок, частина ресурсів використовувалася не в повній мірі.
Новий закон передбачає:
- введення дефініцій «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант»;
- заснування Реєстру дослідницької інфраструктури та окреслення порядку його створення та функціонування;
- визначення особливостей організації діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур;
- можливість заснування національних консорціумів дослідницької інфраструктури;
- розширення прав науковців щодо доступу до інфраструктури та відкритих наукових даних і встановлення відповідальності за цілісність і правдивість результатів досліджень;
- оновлення порядку формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
- збільшення спектру цілей та напрямів державної політики шляхом запровадження принципів відкритої науки.
Подібне врегулювання надасть можливість збільшити результативність державних інвестицій у науку та оптимальне використання потенціалу дослідницької інфраструктури, полегшити доступ дослідників до сучасного устаткування незалежно від відомчого підпорядкування організацій.
Оновлення законодавства відповідає курсу інтеграції України до Європейського дослідницького простору та участі в програмі «Горизонт Європа».
У процесі доопрацювання було враховано рекомендації Європейської комісії в межах переговорного процесу щодо розділу 25 «Наука та дослідження».
Закон є етапом із узгодження українського законодавства з правом ЄС та елементом реалізації євроінтеграційних обов’язків України.
Постдокторантура: новий щабель академічної кар’єри
Окремий блок змін спрямовано на формування кар’єрної траєкторії молодих науковців. Закон уперше визначає на рівні законодавства термін «постдокторант».
У міжнародній практиці конкурсні наукові програми для вибору постдокторантів є механізмом підтримки молодих дослідників та їхньої професійної діяльності після отримання ступеня PhD. Вони дають можливість:
- поглибити наукову спеціалізацію;
- сформувати власну дослідницьку програму;
- збільшити міжнародну конкурентоспроможність;
- інтегруватися в наукові об’єднання та міжустановчу співпрацю.
До цього часу постдокторські програми в Україні розвивалися здебільшого в системі Національної академії наук України. Закон створює правові основи для розширення цього інструменту в університетах і наукових організаціях різних форм підпорядкування.
Після закінчення аспірантури молодий дослідник здобуває можливість продовжити наукову діяльність у структурованому форматі, що підвищує стабільність академічної кар’єри та знижує ймовірність відтоку кадрів.
Науковий керівник проєкту: визначення, компетенція та відповідальність
Законом уперше на рівні законодавства визначено термін «науковий керівник наукового (науково-технічного) проєкту» та зафіксовано його компетенцію – роль, котру у світі визначають як principal investigator.
Науковий керівник здійснює координацію та управління проєктом, зокрема кадровими, матеріально-технічними та фінансовими засобами для забезпечення результативного і своєчасного виконання дослідження, і має права та обов’язки, встановлені умовами договору про виконання наукового (науково-технічного) проєкту або іншими документами щодо його реалізації.
Впровадження цього положення спрямовано на посилення ролі керівника дослідницької групи як головної особи в реалізації наукового проєкту. Чітке розмежування компетенції між науковим керівником і адміністрацією установи створює умови для:
- формування здатних дослідницьких груп;
- дієвого залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів;
- підвищення відповідальності за підсумок;
- прозорого та результативного управління ресурсами проєкту.
Розширення засобів підтримки молодих науковців
Закон також:
- конкретизує статус і компетенцію Рад молодих науковців;
- розширює напрями грантової підтримки Національного фонду досліджень України, зокрема на програми навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Схвалені зміни формують комплексну модель: модернізована інфраструктура гарантує доступ до ресурсів, а оновлена система підтримки створює можливості для розвитку молодих науковців.
У комбінації ці механізми збільшують конкурентність української науки та її інтеграцію до європейського дослідницького простору.
Міністерства освіти і науки.