Учителів хочуть зобов’язати інформувати про залучення учнів до ризикованих онлайн-тенденцій
У парламенті висунуто пропозицію щодо зобов’язання педагогів проводити роз’яснювальну роботу про небезпечні інтернет-тенденції та оперативно інформувати керівництво освітнього закладу про виявлені випадки участі в них здобувачів освіти.
Відповідні зміни передбачено законопроєктом №15395, ініціатором якого виступив народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету ВР з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних.
Документ пропонує ввести в законодавче поле поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі».
Під цим терміном пропонується розуміти масову модель поведінки, що поширюється в мережі Інтернет, яка спонукає учнів до дій, що створюють загрозу їхньому життю, фізичному або психічному здоров’ю чи гідності, а також життю та здоров’ю інших учасників навчального процесу.
Законопроєкт передбачає встановлення для педагогічних працівників, а також інших осіб, залучених до освітнього процесу, двох нових обов’язків: проводити серед школярів просвітницьку роботу щодо небезпеки деструктивних інтернет-трендів та негайно повідомляти адміністрацію освітнього закладу про виявлені факти залучення учнів до подібних дій.
Міністерству освіти і науки пропонується доручити розробку методичних рекомендацій для освітніх закладів стосовно виявлення деструктивних інтернет-трендів серед молоді та алгоритму реагування на них педагогічними працівниками.
Окремі зобов’язання законопроєкт покладає на керівників освітніх закладів. Вони повинні забезпечувати вжиття заходів з виявлення, попередження та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-трендах на території закладу, під час навчального процесу, зокрема дистанційного, або з використанням інформаційних ресурсів закладу.
Крім того, у закладах загальної середньої освіти пропонується заборонити проведення та пропаганду таких інтернет-трендів, а також залучення чи примушування учнів до участі в них.
Споріднений законопроєкт №15396, ініціатором якого також є Сергій Кузьміних, передбачає адміністративну відповідальність керівника освітнього закладу за неповідомлення правоохоронних органів про виявлені факти участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, що ставлять під загрозу їхнє життя чи здоров’я.
За таке правопорушення директору пропонується призначати штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розкритикував запропонований підхід. На його думку, вчителі та директори не мають необхідної психологічної, юридичної та технічної підготовки для моніторингу цифрової поведінки дітей.
«Ми вже надмірно обтяжуємо педагогів невластивими їм завданнями – від адміністративних до соціальної роботи. Ініціатива додати до цього ще й функцію цифрового моніторингу дітей та персональну відповідальність за нього може стати системною помилкою», – зазначив Бабак.
Він підтримав необхідність захисту дітей від небезпечних інтернет-ігор та спільнот, але наголосив, що відповідальність за безпечну поведінку дітей у цифровому просторі не можна покладати виключно на освітні заклади.
Натомість голова освітнього комітету пропонує розвивати програми медіаграмотності та цифрової гігієни для дітей, батьків і педагогів, посилювати шкільні психологічні служби та чітко розмежувати обов’язки освітніх закладів, поліції та кваліфікованих психологів.
Схожу позицію висловила й освітня омбудсменка Надія Лещик. Вона не підтримала законопроєкти, зазначивши, що контроль соціальних мереж дітей не входить до повноважень педагогів та керівників освітніх закладів.
Законопроєкт №15395 наразі опрацьовується Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Головним для розгляду законопроєкту №15396 визначено Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Обидва документи наразі перебувають на стадії опрацювання в парламентських комітетах і ще не були ухвалені Верховною Радою.