Цьогоріч в освітянській спільноті найжвавіше обговорюють НМТ з історії України. Зважаючи на запит нашої аудиторії і важливість національного мультипредметного тесту ми попросили вчительку історії Марію Воротило проаналізувати завдання, які викликали найбільше занепокоєння серед її учнів під час проходження цьогорічного тесту. І водночас готові до відкритого діалогу з розробниками тестів та УЦОЯО.
Перед прочитанням цього матеріалу Освіторія.Медіа радить ознайомитися з офіційною позицією УЦОЯО щодо цьогорічного тестування з історії України.
Спікерка:
Марія Воротило, учителька історії, історикиня, блогерка і авторка текстів у проєкті «Скарб»
Цього року учнів і вчителів бентежать питання, які, на їхню думку, передбачають надлишкове зазубрювання — укладачі тестових завдань віддали перевагу мікротемам у рамках великих тем. Є зауваження і до питань з візуальною складовою, і до відсутності доступу учнів до вже пройденого тесту, щоб зрозуміти помилки й порефлексувати. Вчителька історії, історикиня і авторка текстів у проєкті «Скарб» Марія Воротило розповідає:
— Завдання, про які говоримо в цій статті, вже пройшли мої учні під час складання НМТ з історії України. І цей досвід не дався їм легко: часто тестування відбувалося на наступний ранок після цілонічної атаки ворога. Цьогоріч робота на НМТ з історії передбачає знання величезної кількості персоналій — як мінімум, їх 200. У кожному тесті — по 30 тем і по 30 питань з історії України. І багато із цих тем є мікротемами, що схожі на такі, які покликані «скошувати» набрані учнем бали. Якщо додати велику кількість питань з візуальною складовою, на яких присутні ікони, палаци, монети — дитячий мозок просто не здатен всотати й запам’ятати цей неосяжний обсяг інформації, живучи в умовах війни й постійного стресу.
Важливо: приклади запитань надано спікеркою з ресурсу turbo zno для відтворення наочної складової. Кожне питання, про що ми вже писали вище, — реальне завдання на НМТ з історії України, яке вже пройшли учні пані Марії.
Завдання:
Оберіть карту, яка відображає
переломний момент Другої світової війни
Не розумію, чому у 2025 році ми досі обговорюємо «рятівну» роль росії у Другій світовій війні.
З усіх варіантів, що можна було запитати про Другу світову війну, маємо запитання про Сталінград (і тут мені відчувається відсилання до «великого подвигу росії-матушки»). Якщо вже маємо одне питання на одну тему — доречнішим було б запитання про битву за Київ, Одесу чи Дніпро.
Завдання:
Установіть відповідність
У тесті НМТ з історії за 2025 рік доволі багато запитань, які базуються на роботі з вирізками з газет. Конкретно це запитання пропонує учням попрацювати з вирізкою із французької газети. Цитату потрібно «приєднати» до тієї чи тієї газети.
На кожній газеті вказано рік випуску. Але ми з вами можемо чітко побачити цей рік випуску, бо маємо опцію наближення. Як виявилося, далеко не на всіх комп’ютерах, з якими працюють учні на НМТ, є така опція. Це пов’язано з технічними нюансами.
«Мені не видно, а тому не зрозуміло!» — такий коментар уже не раз почула від своїх учнів.
Завдання:
Установіть відповідність між українськими територіями та роками їх входженя до складу Російської імперії
Надзвичайно вузькопрофільне завдання. Моя особиста думка: ціль таких завдань — зрізати бали.
Про що йдеться? Є чотири регіони на півдні України, і нам потрібно вказати, який регіон і коли приєднався до Російської імперії. І що цікаво: у відповідях 4 з 5 варіантів — про російсько-турецькі війни.
У чому складність? У кожній темі з наявних 30 є мільйони нюансів, які людський мозок не здатен запам’ятати. І тут якраз про це: за 500 років була величезна кількість російсько-турецьких воєн. Росія в більшості з них вигравала, відгризаючи по шматочку території. Дітям важко в цьому зорієнтуватися — треба знати філігранні нюанси, які далеко не кожен історик одразу пригадає.
Це питання більше про зазубрювання, а не про логіку. А предмет «Історія» узагалі не повинен бути про сліпе запам’ятовування якихось фактів. Історія — про аналіз.
Завдання:
Що можна визначити за допомогою цієї карти?
На сучасній карті України позначені регіони, які перебувають під тимчасовою окупацією. Водночас ми бачимо карту України з кордонами відповідно до Акта Незалежності. Тож, на мою думку, підходить і варіант А, і варіант В.
Зрештою, правильною відповіддю тут виявився варіант «А».
Завдання:
Визначте, яка споруда зображена на монеті
Класно, коли в завданнях з монетами ми бачимо певного персонажа на грошовій одиниці. Проте на цій монеті зображено замок Паланок, але ракурс геть не класичний і не той, який діти звикли бачити на яскравих чітких фотографіях. Гравіювання і фото завжди мають суттєві відмінності. Підступність у тому, що на монеті замок зображено під іншим кутом, із зображенням внутрішнього дворика. Мої учні відповіли на це питання правильно тільки тому, що в нас була екскурсія до замку Паланок і в нас багато фото саме в цьому внутрішньому дворику. Вони впізнали замок переважно завдяки вежі.
Завдання:
Оберіть історичного діяча, який був учасником
Руху Опору у Франції та за походженням українцем
Надзвичайно вузькоспрямоване запитання про діяча, який навіть не був українцем (а лише мав українське коріння). Під час Другої світової він навіть не був в Україні — перебував у Франції. І перебував не в українському, а у французькому Русі Опору. Так, ця людина є у програмі. Але в ній є безліч іншої інформації, і всі ці тисячі нюансів знати неможливо. Повторю свою думку — такі запитання даються, щоб зрізати набрані учасником бали на НМТ і зменшити конкуренцію на бюджетні місця під час вступу до ЗВО.
Щоб відповісти на це конкретне запитання, діти мають спершу згадати, хто такі троє інших — Кожедуб, Дерев’янко, Берест. І за допомогою методу виключення припустити, що цей історичний діяч — Порик. Так не повинно бути, бо і про інших трьох постатей діти знають із програми буквально по реченню: Кожедуб — льотчик, Дерев’янко — генерал-лейтенант, який прийняв акт капітуляції Японії, Берест — один з радянських військових і герой України, який разом з іншими встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу.
Безперечно, усі ці персоналії відіграли неабияку роль у той чи той період історії України. Та ми не можемо згадувати про них усіх одномоментно для дітей. Водночас вони можуть дізнатися про них більше, працюючи над іншими проєктами і завданнями. А станом на зараз це більше неповага до цих постатей — про людину ми знаємо тільки одну фразу. Діти складуть іспит, і вже наступного тижня не пам’ятатимуть і половини завченої інформації та сотень прізвищ, яких уже через рік ідентифікувати не зможуть. Це моя суб’єктивна думка.
Є багато інших персоналій (і не тільки у Другій світовій), які зробили багато цікавого і заслуговують на те, щоб про них говорили і знали.
Який вихід? Моє бачення — зменшити кількість згадуваних персоналій на НМТ з історії України. Але якщо ми вже говоримо про якусь персоналію, то це має бути знакова людина, через життєвий шлях якої ми можемо зрозуміти ту чи ту епоху.
Завдання:
Що відбулося в період нової економічної політики (НЕПу) в УСРР?
Ой, ну як же мені не подобається ось це питання! Воно не на знання чи на логіку, а суто на учнівську уважність. НЕП — це про період «правильного» радянського союзу, коли кілька років людям жилося відносно непогано. Саме тоді почали ліквідовувати неписьменність, адже велика кількість дорослих людей не вміли читати й писати. Ми з дітьми говоримо про те, що рівень освіченості населення у 1920-х роках виріс до умовних 60%. Тож більшість без зайвих роздумів натисне на варіант «А», але це неправильно. І собака зарита у слові «повна». Але ні, ПОВНА ліквідація неписемності відбулася у 1937 році.
Правильний варіант відповіді — Б, здійснення суцільної колективізації. Але й тут не все так просто — вона відбулася в останній рік НЕПу.
Завдання:
Л. Костенко, В. Симоненко — діячі, яких об’єднує…
У 1960-70-х роках в Україні була велика кількість дисидентів, шістдесятників. Але як це виглядає в тесті? Дітям дають близько 40 прізвищ. Учням треба вивчити, хто із цих людей — поети, художники, журналісти. І кілька ключових персоналій — Лук’яненко, Чорновіл та ще кілька осіб. Решта опиняються за умовним бортом. Логіка учнів буде такою: «Симоненко — поет, написав «Любіть Україну…». Костенко — відома сучасна письменниця, живе і творить понині». Але біографії обох діти за програмою історії не зобов’язані знати детально. Адже в історичному контексті вони не є лідерами (провідниками) конкретних рухів. Якби в питанні йшлося про Чорновола чи Лук’яненка — учням було б легше зорієнтуватись.
Відповідають учні в таких випадках «на інтуїції». І якщо знають із сучасних інтерв’ю Ліни Костенко, що вона була обережною і в спілки не вступала — оберуть за методом виключення «належність до плеяди шістдесятників».
До слова, це питання буде простішим для тих, у кого гарний учитель з літератури. Так, тут є момент міжпредметних зв’язків, але оскільки вони не обов’язкові, а лише рекомендовані — навряд чи вчителі з низькою зарплатою обиратимуть освітні програми, в яких враховані міжпредметні зв’язки. А оберуть ту, де вимагатиметься мінімум.
Завдання:
Хто з литовських князів очолив Велике князівство Руське?
Велика частина українських територій була в Литві протягом певного часу, тож логічно, що на цю тему є тестове завдання. Але абсолютно незрозуміло, чому дитина має знати біографії литовських князів. Адже щоб відповісти на це конкретне питання, учень має знати кожну з перелічених персоналій, хоча троє з них і не правили на наших територіях особисто — а лише на відстані.
Логіка має бути така: Ягайло одружився з польською королівною, а між Свидригайлом і його двоюрідним братом Сигізмундом була війна. Хто ж виграв? Хтось на букву «С». Свидригайло!
Завдання:
Проаналізуйте наведений уривок із джерела
Правильна відповідь — хірург-офтальмолог Філатов. Хоча його персоналія рідко де згадується. Найчастіше говоримо про Мечникова, якого росіяни хочуть «привласнити», а ми заперечуємо і не віддаємо. Про Пулюя учні знають нечасто, як і про Заболотного. Усе це треба окремо вчителеві проговорювати. І ось ми знову у схожій ситуації, як і в тому питанні про персоналії Другої світової війни: треба знати трьох і вирахувати зайвого, який і є правильною відповіддю.
Будь у курсі
Офіційна позиція УЦОЯО щодо НМТ з історії України у 2025 році
(Повна версія ТУТ)
Для збереження матеріалів оцінювання УЦОЯО забирає у вступників чернетки, тому абсолютна більшість опублікованих матеріалів є перегуками і здогадками, а не завданнями, які пропонувалися вступникам. Частими в таких ілюстраціях є некоректно сформульовані умови та варіанти відповідей, недоречно підібрані джерела, упущені важливі деталі, які ускладнюють або унеможливлюють обрання правильної відповіді.
Наголосимо на тому, що УЦОЯО замовляє тестові завдання у сертифікованих авторів, які пройшли навчання з тестології, є фахівцями в історичній галузі, а також розуміються на змісті викладання історії в закладах освіти. Кожне завдання також аналізують два незалежні експерти. Вони, зокрема, визначають його відповідність програмі, його коректність, відсутність помилок. Потім добірки з таких завдань пропонують певній вибірці учнів або студентів, тобто апробуються. Це потрібно для того, щоб переконатися: завдання працює правильно і перевіряє саме те і саме в той спосіб, на що першочергово спрямоване.
Укладаючи добірки тестів з історії України, фахівці УЦОЯО обов’язково включають завдання, які перевіряють уміння вступників:
- орієнтуватися в історичному часі (хронологічна компетентність) та просторі (просторова компетентність);
- працювати із джерелами історичної інформації, інтерпретувати їхній зміст, критично аналізувати (інформаційна компетентність);
- формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей (аксіологічна компетентність).
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
