Освіта повинна не лише готувати дітей до майбутнього, а й навчати їх орієнтуватися в його невизначеності. Тому дослідники PISA роблять акцент на навчанні впродовж життя. Для цього учням важливо вміти розбиратися в безлічі інформації, яка зараз доступна. А також бути впевненими у своїй самостійності в навчанні.
На основі опитування країн ОЕСР 2022 року дослідники PISA визначили трикутник навчання впродовж життя. Переклали для вас найцікавіше зі звіту.
Стратегії для ефективного навчання
Самоконтроль
Учні, які контролюють своє навчання, перевіряють, що вони вчать, скільки часу на це виділяють та як добре розуміють матеріал. Тобто вони самі оцінюють, як рухаються до навчальної мети.
Для самоконтролю дітям важливо ставити запитання, коли вони мають сумніви. А також повторно перевіряти свої роботи, щоб виправляти помилки.
Дані PISA показують, що лише 47% учнів регулярно ставлять запитання, коли чогось не розуміють. Це важливо, адже відображає їхню залученість у навчальний процес. Учні з низьким рівнем успішності, зазвичай, не ставлять запитань, щоб прояснити те, що вивчається. І лише половина відмінників роблять це.
Ті учні, які регулярно ставлять запитання, коли не розуміють матеріал, мають кращі за інших показники. Навіть після врахування дослідниками всіх соціально-економічних факторів.
Те, що дитина ставить запитання, коли не розуміє матеріал, свідчить, що вона вірить у можливість покращити свої знання, навіть якщо це буде нелегко. Тому вчителям важливо створювати в класі атмосферу, в якій учні почуватимуться впевнено і не боятимуться запитувати. Це допоможе їм приймати виклики, просити про допомогу, коли потрібно, і дивитися на помилки як на можливість для зростання.
Повторно перевіряють завдання на помилки 64% учасників дослідження PISA 2022. Така повторна перевірка дає учням змогу звірити свої дії з цілями, які вони собі поставили. Про таку навчальну звичку заявили 54% учасників з низькою успішністю та 71% відмінників.
Проте дані щодо домашніх завдань відрізняються: 46% відмінників та 42% учнів з низькими показниками повідомили, що перевіряють домашнє завдання двічі перед здачею.
Існують також розбіжності між учнями, які прагнуть взагалі не робити помилок, і тими, хто ретельно перевіряє домашнє завдання. Зокрема, 44% учнів, які намагаються не робити помилок, не ставляться так само ретельно до виконання домашніх завдань.
Повторна перевірка домашніх завдань перед здачею дає результат. Наприклад, у тесті PISA 2022 з математики різниця між учнями, які перевіряють домашні завдання перед здачею, і тими, хто цього не робить, — чотири бали.
Також цікаво:
Що слід негайно змінити у школах:
PISA 2022 дає підказки
Критичне мислення
Критичне мислення або вміння бачити перспективу — ключова навичка для самостійного навчання. Щоб діти могли розвивати нові ідеї, їм варто піддавати сумніву попередню інформацію, бути відкритими до нової та вміти обґрунтовувати свої думки.
Навчання впродовж життя базується на переході від сталих знань до режиму запитань. За допомогою критичного мислення діти можуть визначити свої потреби у нових знаннях та розширювати сферу навчання.
Щоб навчитися мислити критично, учні повинні погоджуватися з такими твердженнями:
- «Я намагаюся врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію»;
- «Я можу розглядати майже всі речі під різними кутами»;
- «Я не думаю, що в суперечці є лише одна правильна позиція».
З першими двома твердженнями в середньому погоджуються 59% і 57% учнів відповідно. Однак трохи більше половини (54%) не проти того, що в суперечці є лише одна правильна позиція. Це говорить про те, що освітні системи повинні зосереджуватися на відкритості та визнанні школярами різних позицій.
Проте серед учнів, які намагаються врахувати думку кожного, перш ніж зайняти певну позицію, близько половини все ще вважають, що існує лише одна правильна позиція в дискусії. Таку суперечність демонструють 67% школярів з низьким рівнем успішності та 27% відмінників.
Саме відмінники частіше демонструють гнучкість мислення та вміють поєднувати інформацію з різних джерел.
Також цікаво:
Який у вас рівень креативності:
перевірте себе за завданнями PISA 2022
Проактивність у навчанні
Проактивність — це не вроджена риса, а свідома поведінка та практика. Учні можуть її розвивати та вдосконалювати з часом. Проактивні учні свідомо підходять до виконання завдань, у власному темпі та манері. І це допомагає їм покращувати свої результати.
Дослідники PISA вимірювали проактивність за тим, як часто учні брали участь у діяльності, де були потрібні наполегливість та зусилля. Одним із важливих завдань проактивного навчання є самостійне встановлення зв’язку між тим, що вивчається, і тим, що людина вже знає.
Менш ніж половина учнів (46%) повідомили, що намагаються пов’язати новий матеріал з тим, що вони вивчили на попередніх уроках. Решта заявили, що вони відразу переходять до роботи над новими завданнями.
Також лише 33% учнів повідоміли, що беруть участь у групових дискусіях на уроках, коли їм надають таку можливість. У цьому завданні невелику участь беруть і відмінники (38%), і учні з низьким рівнем (26%).
Та саме групові дискусії — показник проактивної поведінки. Вони допомагають формувати критичне мислення та пов’язати вивчений матеріал з новим. Це важливо для навчання впродовж життя.
Мотивація
Прийняття стратегій навчання нерозривно пов’язане з мотивацією учнів. Вона буває зовнішня та внутрішня. Й остання найбільше впливає на результати навчання.
Щоб виміряти внутрішню мотивацію учнів, дослідники PISA проаналізували, наскільки дітям подобається вивчати щось нове в школі та чи готові вони виконувати складні шкільні завдання. Щоб виміряти зовнішню — наскільки учні хочуть добре вчитися в школі та вірять у те, що там навчають речей, які можуть стати в пригоді на роботі.
Дані PISA 2022 показують, що лише половина учнів у країнах ОЕСР повідомили, що їм подобається вивчати нове в школі, а 47% зазначили, що їм подобається складна шкільна робота. Ці показники приблизно однаково стосуються відмінників та учнів з низьким рівнем знань.
Серед учнів більш поширена зовнішня мотивація: наприклад, 89% висловлюють сильне бажання мати гарні оцінки з математики. Також 67% погодилися з тим, що школа навчила їх речей, корисних для роботи.
І хоча гарні оцінки, безумовно, мотивують учнів у різних країнах, дослідники PISA радять приділяти більше уваги саме внутрішній мотивації. Вона тісно пов’язана з проактивною навчальною поведінкою та стратегіями постійного навчання, особливо для учнів з низькою успішністю.
Індекс допитливості PISA охоплює різні типи внутрішньої мотивації: задоволення учнів від вивчення нового в школі, можливість ставити запитання, висувати гіпотези та перевіряти їх на основі спостережень.
Звісно, учні мають різні стимули для того, щоб бути активними в навчанні. Але підвищення мотивації може заохотити їх використовувати стратегії навчання у школі та пізніше в житті.
Також цікаво:
Читання, математика та навчальні розриви між учнями з міст і сіл: пояснюємо результати PISA 2022
Віра в себе
Третя сторона трикутника навчання — віра в себе. Її важливою частиною є переконання, що здібності можна розвинути через зусилля і відданість справі. Це концепція мислення зростання (growth mindset) — віра в те, що здібності й інтелект можна розвивати з часом. Воно протиставляється фіксованому мисленню (fixed mindset) — переконанню, що інтелект і можливості є вродженими.
У дослідженні PISA 58% учнів повідомили, що мають мислення, орієнтоване на зростання. Хоча цифри значно варіюються залежно від країни/економіки. Найкращі показники в учнів Австрії, Естонії, Німеччини, Ірландії, Японії, Швеції — понад 70%.
Проте трохи більше, ніж половина учнів із загальним мисленням зростання повідомили про фіксоване мислення щодо математики. Тобто багато учнів вважають математичні здібності вродженими, що посилює стереотипи, у тому числі гендерні.
Учні з фіксованими уявленнями про школу або про себе частіше відмовляються наполегливо вчитися та легко здаються, коли стикаються з невдачами. Вони також схильні пояснювати свої провали як щось, що поза їхнім контролем.
Мислення зростання тісно пов’язане зі стратегіями навчання, ставленням до нього та його результатами. Чому це важливо? Віра в себе пояснює мотивацію учнів використовувати стратегії навчання і докладати зусиль для досягнення своїх цілей. А це є ключовим для навчання впродовж життя.
Наприклад, учні, які повідомили, що ставлять запитання, коли не впевнені в матеріалі, з більшою ймовірністю повідомляють про мислення зростання щодо математики.
Отже, створення середовища, в якому учні почуваються достатньо впевнено, щоб ставити запитання, заохочує їх вірити в те, що вони можуть опанувати щось, навіть якщо це складно. Дослідження свідчать, що діти з мисленням зростання більш готові докладати зусиль навіть тоді, коли натрапляють на труднощі чи зазнають невдач.
Однак учні з низькою успішністю стикаються з проблемою не лише того, що їм важко ставити запитання, — вони ризикують не розвинути позитивне мислення. Якщо дитина вважає (або їй сказали), що вона погано розбирається в математиці, незалежно від того, як сильно вона намагатиметься, вона менше схильна ставити запитання, коли має сумніви.
Так само мислення зростання пов’язане з критичним мисленням. Наприклад, із розумінням того, що в суперечці може бути кілька правильних позицій.
Внутрішні мотивації — задоволення від складних шкільних завдань і бажання вчитися нового — також тісно пов’язані з мисленням зростання. Тобто учні, які вірять у те, що вони можуть розвивати свій інтелект, навички та знання, часто також отримують задоволення від навчання.
Дослідження показують, що учні з мисленням зростання більш схильні наполегливо виконувати шкільну роботу, що веде до кращої успішності.
Розвиток позитивного мислення в школах може сприяти формуванню в учнів позитивного ставлення до навчання. Це може заохотити їх до використання ефективних стратегій навчання, підвищити їхню мотивацію і таким чином сприяти навчанню впродовж усього життя.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
