Freepik
Що ми знаємо про мотивацію? Її не просто відшукати: часом це потребує зусиль та глибокої рефлексії. Проте так легко втратити. Зокрема у спорті чи навчанні мотивацію втримати найважче, адже ці сфери потребують регулярних зусиль упродовж тривалого часу. У підлітків особливі стосунки з мотивацією: через неспроможність оцінити потенційну цінність здобутих знань, школярі часто підходять до навчання без жодного інтересу. То як «хакнути» дитячу мотивацію і перетворити процес навчання на захопливу пригоду? Про це розповідає В’ячеслав Поліновський, СЕО онлайн ІТ-академії GoITeens для дітей та підлітків.
Чому навчання у форматі гри таке ефективне
Один із найкращих способів підвищити зацікавленість будь-яким процесом — гейміфікувати його. Йдеться про використання ігрової механіки в неігровому контексті, зокрема ігрових форматів у навчальному процесі.
Діти особливо чутливі до механізмів гри, які стимулюють у них допитливість, оскільки гейміфікація — це надійний постачальник дофаміну. Отриманий енергетичний заряд та радість від досягнень у грі посилює бажання вчитися нового, працювати над завданнями та не боятися викликів.
Почуття збудження від передчуття нагороди за перемогу сповнює дітей драйву. Тоді навчання перестає бути для них нудним. Радість від взаємодії з ігровим контентом впливає на покращення їхнього ставлення до навчання в цілому.
Утім, гейміфікація спрацьовує не лише на емоцію. Вона здатна ефективно впливати на зосередженість, залученість та комунікацію. Ігровий формат, що привертає й затримує увагу, дозволяє дітям запам’ятовувати більше інформації та фокусуватися на деталях. Окрім того, ігри дають змогу відчути себе не просто спостерігачем, а стати учасником і сприймати навчання як активну дію, що потребує ініціативи та взаємодії.
Як мотивувати дитину до навчання за принципами гри
Мотивація хвилеподібна, як і гра:
про принцип несподіваних стимулів
Комп’ютерні ігри зазвичай побудовані на чергуванні моментів високої інтенсивності з моментами спокою. Так само з мотивацією. Усі люди проходять через піки та спади мотивації. Уміння правильно реагувати на ці коливання допоможе втримати заохочення до справи.
Наприклад, для того, щоб зберегти зацікавленість дитини процесом навчання, необхідно дати їй можливість робити короткі перерви у заняттях. Перехід на «легший рівень» дасть змогу відпочити, зібратися з думками і поступово відновити сили, а зрештою й мотивацію до навчання.
Натомість щоб посилити мотивацію на пікових точках, у процесі навчання можна використати стратегію неочікуваних відкриттів та заохочень. У комп’ютерних іграх інтерес учасників рухатися до фіналу підігрівають несподівані бонуси та стимули.
У навчанні такими імпульсами, що здатні швидко й раптово пробудити зацікавленість, є інтерактивні форми, квізи чи розважальні відеоматеріали. Використовуючи їх під час теоретичного засвоєння теми, ми з новою силою розпалюємо інтерес у дітей, які вже починають нудьгувати. Гейміфікація навчального процесу позбавляє його монотонності. І це, зрештою, спрацьовує, адже ефективне навчання має наповнювати дітей енергією.
Досягнення, які реально мають значення:
про принцип винагороди
Бали за пройдені рівні в комп’ютерній грі, віртуальні медальки «за швидкість» й «за наполегливість» можна легко перенести у навчальний процес. Нагороди можуть бути фізичними, емоційними, статусними, але щоразу достатньо привабливими. Грамоти, бейжді, значки, лідер борди для тих, хто виконує завдання особливо добре — чудові стимулятори до подальшої активності у навчанні.
Дітям важливо знати, що їхні зусилля у перспективі будуть справедливо винагороджені. Найефективніше впливають на мотивацію бонуси, які мають практичний характер — його дитина інтерпретує як вигоду для себе. Наприклад, накопичені нагороди згодом можна обміняти на додаткові хвилини перерви, можливість провести урок у ролі вчителя або привілей стати лідером команди.
Рейтинг студента
Крім того, принцип статусу, який надають нагороди — завжди про повагу інших учасників та позитивну самооцінку. Самопохвала за маленькі досягнення може бути потужним стимулом докладати все більших зусиль. Гейміфікація вчить дітей визнавати свої здобутки — і неважливо, наскільки вони великі чи малі.
Кожна дитина має свої, хоч іноді й найменші, успіхи, і всі вони заслуговують на увагу та визнання. Навіть невеличкі символічні винагороди для більшості дітей мають особливе значення і можуть служити джерелом позитивної енергії й мотивації навчатися більше й краще.
Просунутися вище й досягти більшого:
про принцип багаторівневості
У всіх відомих нам іграх перед гравцем завжди постає конкретне завдання: виконуєш його — переходиш на наступний рівень, стаєш на крок ближчим до виконання головної місії. Насправді діти люблять ці челенджі, підходять до них з азартом і можуть випрацювати таке ж саме ставлення до завдань з навчальної програми, якщо їх обґрунтовувати, так само як у комп’ютерній грі.
Гейміфіковані мапи візуалізують, скільки маленьких кроків чи проміжних рівнів треба подолати, щоб досягти кінцевої мети. Альтернатива цьому у навчальному процесі — ілюстративні показники прогресу: рейтинги, рівні, банки з накопиченими балами. Так діти засвоюють, що головна перемога чекає на них попереду, а їй передують багато маленьких завдань.
Конкретні й вимірювані цілі для кожного уроку або модуля навчають дітей послідовного підходу. До прикладу, крок за кроком вибудовуючи в Minecraft піраміди, діти не просто розважаються, але й отримують базові навички блокового програмування. У грі вони не помічають, як поступово вчаться розбиратися в логіці команд, працюють зі змінними величинами, самостійно створюють ідеї та дизайн проєктів — і це все у 8–9 років.
Трекер досягнень учня в навчальній системі GoITeens
Крім того, їм важливо розуміти та усвідомлювати значущість кожного проробленого кроку, на який вони витрачають свій час та зусилля. Для досягнення цілей дітям необхідно мати чітке уявлення про те, яку користь принесе їм кожне заняття. Саме так зароджується енергія і мотивація до навчання.
Кінцеву мету кожна дитина може обрати для себе сама: вступ до вишу, омріяна професія, мішок грошей — усе це може стати ілюстративними елементами на карті візуалізації. Вони слугуватимуть дітям нагадуванням про їхні бажання та мрії і допомагатимуть краще уявити себе в майбутньому. Розуміння своєї місії та візуалізація проміжних цілей спонукатимуть дітей працювати над її досягненням.
Зрештою, гейміфікація — чудова фішка на випадок, коли треба не просто зацікавити дітей навчанням, а й розвинути у них софт-скіли з постановки цілей, розвитку лідерства, усвідомлення власної цінності, наполегливості та концентрації. Приємним бонусом буде купа дофаміну й гармонійне зростання особистості.
Інтегруйте гейміфікацію в навчальні та рутинні процеси, щоб навчити дітей дивитися на світ із цікавістю та підходити з азартом до власного розвитку. Адже дитинство — це час, коли головні життєві уроки можна засвоїти у грі.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
