А ви вже говорили зі своїми дітьми про секс? Підсунута книжка зі словами «Почитай і все зрозумієш» — не рахується. Експерти із сексуальної освіти впевнені, що тему інтимних стосунків не можна табуювати чи замовчувати. Говорити про це слід спокійно, без сорому і тремтіння голосу. Як і коли почати цю розмову, радить лікар-гінеколог та експертка із сексуальної освіти Наталя Сіліна.
Наталя Сіліна, лікар-гінеколог, кандидат медичних наук, експертка UNICEF та UNFPA із сексуальної освіти, засновниця освітнього проєкту Dr. Silina
Не існує універсальної інструкції, як і коли говорити з дітьми на інтимні теми. Але є чіткі вікові терміни і інформація, яку потрібно доносити дитині згідно з етапом її психосексуального розвитку.
Головна проблема sexual education — особисті страхи батьків та їхній особистий травматичний досвід у цій сфері. Батьки завжди переносять свій досвід на дітей, і тоді дитина не може зрозуміти, що відбувається: вона відчуває атмосферу тривоги, коли розмови доходять до таких тем, бачить, що мама сто разів червоніє і ніяковіє, а тато взагалі тікає з кімнати. Пригадую, одна з учасниць семінару написала відгук подяки, бо чоловік дуже не хотів іти на захід, вважав, що якщо вони без цього виросли, то і їхні діти виростуть. Але після двох місяців баталій, вони у родині почали називати речі своїми іменами: пеніс пенісом, а вульву вульвою, і зрештою самі батьки почали вільно почуватися у цих темах.
Тому перш ніж починати говорити з дітьми про інтимні стосунки, батьки та інші члени родини мають домовитися підтримувати одне одного: спокійно називати статеві органи їхніми анатомічними назвами. Дитина не повинна відчувати сорому, натомість розуміти, що статева система — одна із багатьох систем організму людини, як нервова, судинна тощо. Раджу батькам прикольну вправу: стати перед дзеркалом у спідній білизні і побачити, що нічого не викликає сорому у вас, ви ок зі своїм тілом. Тоді, коли дитина ставитиме запитання, у мами не буде спазму у горлі. Адже діти дуже чітко помічають, коли батькам некомфортно про щось говорити і починають «колупати» цю тему далі.
Діти до 6 років
До цього віку діти мають знати «правило трусиків» — це усвідомлення власних інтимних зон. Дитина має розуміти: зона трусиків і маєчки — це зони, до яких не має права торкатися ніхто, окрім самої дитини і батьків, коли вони допомагають із гігієною. Тут дуже важливо, щоб і лікарі підтримували це правило. Коли мама приводить дівчинку до дитячого гінеколога чи хлопчика до дитячого уролога, то лікар просить дозволу дитини подивитися інтимну зону. Тобто, дитина змалку повинна мати поняття кордонів — без дозволу ніхто не має права торкатися інтимних зон. Батьки мають розуміти, що інтимні зони — дуже табуйована тема у нашому суспільстві. Велика кількість дитячих і підліткових травм пов’язана саме із соромом і табуюванням сексуальної сфери. До мене в кабінет приходять жінки із хронічним циститом чи вагінізмом (спазм м’язів входу в піхву), і зізнаються, що в дитинстві їх сварили чи навіть били по руках, коли вони торкалася своєї інтимної зони. Тому дуже важливо у цьому віці не забороняти торкатися себе, а говорити з дітьми про емоції і дотики: що вони можуть бути приємними або неприємними, щоб дитина могла сама розрізняти свої відчуття.
Підлітки 12–14 років
Тут батькам важливо розставляти правильні акценти: говорити про секс з точки зору почуттів, а не анатомії і техніки, адже такі речі можуть травмувати психіку підлітка. У цьому віці підлітки можуть відчувати статеве збудження, і ці нові відчуття можуть лякати їх. Але батьки не повинні боятися, що діти такого віку одразу побіжать жити статевим життям. Це платонічна стадія лібідо — романтичні повідомлення, вірші про кохання, потриматися за руку і розповідати одне одному секрети. Тому коли сайти для підлітків публікують матеріали про анальний секс чи оргазм у дівчат-підлітків, це неприпустимо. У цьому віці слід приділяти увагу саме почуттям — допомогти дитині зрозуміти, як впоратися із емоціями: що це нормально, якщо хтось відмовляє тобі у спілкуванні, наприклад. Але паралельно ми нагадуємо підліткам, що секс — це ризик інфекцій та підліткової вагітності, і якщо секс таки стається, то тільки з презервативом. Хочу наголосити: до 21 року презерватив — найбільш оптимальний і правильний метод контрацепції.
Для розмови про фізіологію чоловіка і жінки можна узяти анатомічний атлас людини — це вдалий варіант для ілюстрування будови статевих органів. Тут батькам важливо наголосити, що зовнішні статеві органи у різних людей різні: у когось ніс кирпатий, у когось із горбинкою, хтось блондинка, а хтось — брюнет, те саме стосується геніталій. І саме тут варто сказати про порнофільми чи відео, які підлітки можуть побачити. Слід пояснити, що для подібних фільмів підбирають акторів, там зовсім нереалістичне зображення стосунків, це травматичний досвід сексуального контакту тощо. Підліток має зрозуміти, що секс — це комунікація, стосунки і почуття. Але важливо, щоб батьки подолали в собі комплекси і сором, пов’язані із цією темою. Із сином про фільми для дорослих бажано, щоб розмовляв тато. Але є багато мам, які почуваються цілком вільно для таких розмов із сином.
Источник: www.osvitoria.media
