Іноді дівчата й жінки так бажають знайти свою другу половинку і вийти заміж, що, віддаючи своє серце коханому, готові взяти на нього відповідальність за своє життя та свободу. Ви наче починаєте жити не своїм життям, а життям свого хлопця або чоловіка. Точніше, у вас виникає ілюзія, що тепер, коли ви знайшли партнера, ваше життя нарешті стало цілісним. Ви відчуваєте себе «цілою» лише поруч із «ним».
«Його» життя здається важливим і цікавим, тоді як своє власне сприймаєте як менш цінне, а навіть другорядне. Його думка завжди вважається правильною, і навіть якщо ви внутрішньо не згодні, відчуваєте образу чи гнів, висловити це не вдається. Ви швидко вловлюєте його настрій і емоції, які передаються вам. Лише уявіть, якщо «він» буде незадоволений чи сердитий. Вам одразу стає моторошно, і ви відчуваєте провину, наче вчинили щось недобре.
У таких стосунках партнер сприймається як всемогутня особа, здатна принести щастя лише своєю присутністю чи ласкавим словом, але так само легко може відняти це щастя, зануривши вас у смуток, коли зникне або розгнівається.
Ви очікуєте від партнера те, що потребує немовля, яке тільки-но з’явилося на світ. Любові, тепла, прийняття, щоб він вгадував і виконував ваші бажання, присвячуючи вам свій час і енергію. Частина вас так і не виросла. Вона голодна до любові і потребує опіки та піклування. Можливо, ви відчуваєте готовність дарувати таку ж безмежну любов партнеру, ставши для нього матір’ю. Лише ви і він, і ніхто більше вам не потрібен.
Але рано чи пізно ви розумієте, що не отримуєте від коханого того, чого так очікуєте. Вам бракує його уваги, слів, спільно проведеного часу. Ви дозволяєте йому погано поводитися з вами і вважаєте таке ставлення заслуженим, адже «ви його розлютили». В душі оселяються біль і образа, розчарування і гнів. Там багато ран від нерозуміння і відторгнення. Але ваш партнер не зможе загоїти ці рани, як би ви цього не бажали, оскільки вони з’явилися в вашій душі давно і стали причиною ваших стосунків.
Іноді стосунки стають настільки болючими та виснажливими, що хочеться вирватися з них. Але самотність лякає більше, ніж біль поруч із партнером. Ви опиняєтеся на дуже хитких гойдалках. То ви в блаженстві поруч із коханим, прощаючи й забуваючи всі образи, насолоджуючись його присутністю. То ви відчуваєте себе непотрібною і знехтуваною, злитеся й ненавидите його, себе та весь світ, буквально хворієте від туги і відчаю. І готові віддати все, щоб знову отримати нову «дозу» любові, яка тимчасово вгамує і заглушить нестерпний біль.
Вихід з будь-якої залежності, включно з любовною, є непростим. Ваша рішучість і бажання змінити сценарій стосунків, що повторюється у вашому житті, надзвичайно важливі. А також вам потрібно прагнути змінити свій внутрішній сценарій.
Важливо визнати, що існує проблема любовної залежності. Ви не можете уявити своє життя без цієї людини і не можете піти від неї, попри те, що стосунки вас зовсім не влаштовують. З цим потрібно щось робити, адже сама по собі проблема не зникне, а лише посилиться.
Важливо підвищити свою самооцінку. Можливо, для цього знадобиться допомога спеціаліста. Але вам потрібно прийняти та усвідомити, що ви цінні самі по собі, просто тому, що з’явилися в цьому світі. Ви не гірші і не кращі за інших людей. Ви цінні своєю унікальністю і самим фактом свого існування, як і кожна людина. Щоб відчувати себе щасливою та повноцінною, вам не потрібен інший — вам потрібно глибше пізнати себе.
Важливо сформувати навичку визначати й захищати свої особисті межі, говорити «ні», якщо вам чогось не хочеться або щось здається неприйнятним. Часто через страх бути знехтуваною та покинутою ви не наважуєтеся навіть вимовити це магічне слово «ні», дозволяючи зневажати свої почуття. Водночас ви відчуваєте глибоке нещастя, і здається, що вас ніхто не розуміє.
Важливо дослухатися до своїх почуттів. Вчіться звертати увагу на те, що відбувається з вами — на власні почуття, відчуття і емоції, а не на те, чого бажає ваш партнер. Ви окрема особистість, у вас є власні бажання, почуття і дум