Жалість до себе іноді виникає у кожної людини, і це нормально. Проте існує два типи жалості — мотиваційна та патологічна. Як випливає з назви, мотиваційна допомагає рухатися вперед у житті, тоді як патологічна руйнує його.
Крім того, патологічна жалість призводить до деградації особистості, впливаючи на вегетативну нервову систему і погіршуючи не лише фізичне здоров’я, але й якість життя. Дуже важливо вчасно виявити патологічну жалість до себе та позбутися її, щоб відкрити нові можливості і зробити своє життя яскравим, наповненим подіями та позитивними емоціями.
Визнання наявності жалості до себе
Перший крок до позбавлення від патологічної жалості — це її усвідомлення. У психології вирішення будь-якої проблеми починається з її усвідомлення. Це перший, найважливіший і найефективніший крок на шляху до подолання проблем будь-якої складності та саморозвитку. Навіть у найскладніші часи страждання не приносять користі, особливо якщо вони затягуються. Важливо зрозуміти, що жалість отруює життя, і потрібно, насамперед, визнати цю негативну рису в собі та прийняти рішення боротися з нею, як би важко це не було. Після визнання проблеми необхідно проаналізувати, в яких ситуаціях жалість до себе проявляється найбільше, щоб зрозуміти її причину.
Заміщення
Проаналізувавши ситуації, в яких посилюється відчуття патологічної жалості до себе, потрібно перейти до другого етапу — заміщення. Перш за все, це заміщення негативних емоцій позитивними думками. На початкових етапах це може здаватися складним і навіть неможливим. Навчитися мислити позитивно важко, коли спочатку існують негативні установки, тому варто знайти для себе приємну діяльність у найважчі моменти. Це може бути прослуховування улюбленої музики, прогулянки на свіжому повітрі, спілкування з приємною людиною. Дуже важливо припинити спілкування з однодумцями щодо жалості до себе. Потрібно вчитися уникати людей, які постійно скаржаться на життя — таке спілкування лише підживлює негативні емоції і посилює відчуття патологічної жалості.
Фокусування на меті
Щоб витіснити негативні емоції і перестати жаліти себе, необхідно максимально заповнити свій час діями. А що, якщо кинути собі виклик і намагатися стати кращою версією себе? Почати можна з невеликих змін, наприклад, зі вивчення нової мови, занять спортом або ведення особистого блогу. Підходить будь-яка справа, на яку будуть спрямовані внутрішні ресурси і енергія. Концентруючись на чомусь конкретному й прагнучи досягти поставлених цілей, просто не залишається часу на жалість до себе.
Відпустити образи й розчарування
Багато людей, жаліючи себе, постійно прокручують у думках старі образи, розчарування в людях і в собі, лише підживлюючи негативні емоції. Потрібно спробувати відпустити всі образи — висловлені й невисловлені, реальні й уявні, адже саме вони контролюють життя людини, запускаючи патологічну жалість. Не варто зосереджуватися й нескінченно розмірковувати про минуле — настав час усе забути й будувати нове життя.
Прийняти відповідальність за те, що відбувається
Жалість до себе — це певний прояв інфантильності. Звинувачення інших людей, обставин чи стану світу у власних невдачах, безумовно, може забезпечити тимчасове полегшення. Потрібно подорослішати й прийняти відповідальність за своє життя та за все, що в ньому відбувається. Невпинно страждати чи будувати життя за власним бажанням і бути щасливим — цей вибір людина робить сама. Для страждання достатньо просто втекти від реального життя, а для саморозвитку й упевненості в собі доведеться попрацювати, але результат буде вражаючим.
Поділитися