Джуліана Брейнс із Каліфорнійського університету в Берклі пише наукові статті про те, чому люди поводяться так, як поводяться. А поводяться вони, будьмо відвертими, переважно так собі. Особливо, коли йдеться про чужі успіхи, інформує Ukr.Media.
Ми ж ніби дорослі люди. Давно змирилися з тим, що хтось завжди буде багатшим, моторнішим, або в когось просто густіше волосся і кращий метаболізм. Але цей липкий холодок десь під ребрами, коли бачиш ідеальну картинку чужого життя, нікуди не зникає.
Заздрість узагалі виснажлива штука. Вона жере ресурс, який я у свої сорок чотири волів би витратити на хороший сон або келих чогось тихого червоного, а не на подумки вибудувану барикаду між собою та чиїмсь підвищенням.
Дослідники кажуть, що цю емоцію можна знешкодити, не перетворюючись при цьому на буддійського монаха.
Визнайте свою заздрість
Найважче, мабуть, просто кивнути самому собі: так, мене це гризе. Це б'є по самооцінці, бо фіксувати власну дріб'язковість страшенно некомфортно.
Перший симптом цієї отрути — абсолютно ірраціональна неприязнь. Дивишся на людину, вона тобі нічого поганого не зробила, може, навіть двері притримала, а тебе вже дратує, як вона дихає і яку каву замовляє.
Науковці радять звертати увагу на фізіологію: напружені щелепи, спітнілі долоні, тахікардія. Хоча, якщо у вас тахікардія від вигляду чужого нового авто, можливо, варто перевірити серце, а не лише нерви. Але суть ясна: зловити цю емоцію за хвіст варто до того, як вона зіпсує вам вечір.
Усвідомте, що гордість — лише зворотний бік заздрості
Наступна рефлекторна реакція — спробувати погладити власне его. «Ну і нехай у нього будинок в Іспанії, зате в мене профіль гарніший і музичний смак тонший». Абсолютно порожня гра. На секунду стає легше, але завжди знайдеться хтось із будинком, кращим профілем і ще й з вінтажною колекцією вінілу.
Ця гойдалка соціальної ієрархії гарантовано викликає нудоту.
Замість того, щоб мірятися абстрактними здобутками, каліфорнійській вчений пропонує якусь зовсім не пацанську річ — співчуття до себе. Просто погодитися з тим, що бути недосконалим — це, власне, і є базова комплектація людини. Всім буває паршиво. Навіть тим, хто безтурботно посміхається з екранів.
Постарайтеся замінити заздрість співчуттям
Заздрість робить нас плоскими, але й об'єкт нашої уваги вона перетворює на картонну декорацію. Ми бачимо лише успіх, наглухо ігноруючи все інше.
Соцмережі вивели цю ілюзію на рівень високого мистецтва. Ти розглядаєш чиїсь ідеальні вихідні в інстаграмі, а потім випадково дізнаєшся, що людина сидить на важких антидепресантах.
Не те щоб треба було з лупою вишукувати чужі проблеми — це вже якась патологія. Але сприймати людей цілісно, з усіма їхніми тривогами, кризами і темними смугами — щонайменше корисно. Це повертає реальність на місце і дозволяє іноді щиро порадіти за когось, не відчуваючи при цьому власного знецінення.
Нехай заздрість підштовхує до самовдосконалення — коли це доречно
Заведено вважати, що цю зелену тугу можна конвертувати в щось продуктивне. Але тут є тонкий лід. Якщо вас накручує те, що змінити неможливо — чиєсь походження, спадок чи просто везіння в генетичній лотереї, — спроби виїхати на цій енергії приведуть хіба що до виснаження.
Інша справа, коли йдеться про щось цілком приземлене. Дратує знайомий, який встигає вдвічі більше і йде додому о шостій? Може, він просто не читає телеграм-канали кожні п'ятнадцять хвилин. Здорова реакція — проаналізувати це, можливо, навіть щось перейняти.
Хоча іноді лінь усе одно перемагає, і обрати спокій замість перегонів — теж нормальний вибір.
Рахуйте власні досягнення
Зрештою, все зводиться до вміння фіксувати власні досягнення. Не для того, щоб переконати себе у своїй винятковості. А просто щоб помітити те, що не вимірюється порівняннями.
Якийсь накопичений імунітет до ідіотизму, здатність тримати удар, пережиту зиму, чи бодай той факт, що ми досі тут, живі і здатні іронізувати над собою.
Заздрість сильно звужує оптику, фокусуючи нас на тому, чого немає. А якщо трохи розслабити зір, можна раптом виявити, що навколо і так достатньо всього, просто ми за звичкою дивилися кудись убік.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Будемо чесними: чужий успіх вас реально драйвить чи просто псує вечір і викликає бажання видалити соцмережі?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🔥 Це крута мотивація 😒 Тільки бісить 🍷 Маю свій шлях
📊 Карта думок
🔥 Це крута мотивація 0% 😒 Тільки бісить 0% 🍷 Маю свій шлях 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!