Якою має стати українська освіта до 2030-го року? Свої стратегічні рішення розробила українська молодь. Серед ідей — новий тип університету для вчителів, радикальна реформа вищої освіти, надсучасні курси з підприємництва та навичок самозарадності в кожній школі. Найкращі рішення систематизували і представили Президенту.
Візію України на найближчі 10 років розробляли на Молодіжному форумі «Кожне завтра розпочинається вже сьогодні» у Маріуполі. Ця назва відповідає одному з гасел ініціатора заходу — Української Академії Лідерства. Студенти УАЛ прибули в Маріуполь із Києва на новому потязі, який урочисто запустили напередодні. В Маріуполі до них приєдналися однолітки з місцевих шкіл та вишів. Протягом двох днів 500 молодих людей розробляли візію розвитку України у п’ятьох галузях: нові індустрії та економіка; енергетика та екологія; освіта та виховання, охорона здоров’я та ІТ. Освітню панель доручили модерувати «Освіторії» — директорці з розвитку Оленці Северенчук та операційній директорці Анні Сидорук.
Учасники віком 17-20 років працювали у форматі «світового кафе». Спершу для них окреслили фактаж, розповіли про актуальний стан української освіти. У цьому імпровізованому кафе було 5 «столиків»: дошкільна освіта, школа, професійно-технічна, вища освіта та освіта дорослих і неформальна освіта. Близько ста учасників об’єдналися у 5 груп і по черзі підходили до кожного «столика». Модератори, яких обирали серед однолітків, ретельно нотували виклики й проблеми кожної сфери. Список по середній загальній освіті був найдовший — аж 66 проблем!
Далі вони знову об’єдналися у 5 груп, кожна з яких працювала над певною проблемою і пропонувала її рішення. У результаті вийшло 5 рішень з можливістю масштабування на всю Україну. Окремими викликами було те, що на презентацію кожного рішення перед Президентом Володимиром Зеленським була всього одна хвилина.
«Нам потрібно перестати товкти воду в ступі і починати щось робити, — не приховував своїх емоцій Іван Антонюк з міста Радехів Львівської області, говорячи про перехід усіх університетів у приватну форму власності. — Якщо ми зараз не почнемо діяти, то далі вже не буде коли. І ми так і залишимось країною халяви для халявщиків».
«У мене дуже позитивні враження і емоції викликає ця молодь. Те, як вони сприймають, наскільки вони живі, активні й вибухові, — розповідає Анна Сидорук. — А також вони реально прогресивно мислять. Вони готові до рішень, які не сподобаються владі і суспільству, але які матимуть результат. Вони дуже амбітно мріють і абсолютно вірять в те, про що говорять і що вони роблять».
Модераторки вважають пропозиції молоді цілком реалістичними, хоча подекуди і радикальними.
«Якісь рішення є точно більш реалістичними, наприклад, шкільна програма навичок самозарадності, — говорить Оленка Северенчук. — Найважче — це виведення університетів з державної форми у приватну. Реформа вищої освіти — це дуже складний процес, але її можливо реалізувати. Інші країни через це проходили. Тут потрібен величезний ресурс. А зробити один показовий університет чи ПТУ — це взагалі не так складно, як може здатись на перший погляд».
Університет для супер вчителів
Оскільки молодь найбільше хвилювала тема кваліфікації вчителів і застарілість методик викладання, вони запропонували кардинальне рішення: повністю розвалити теперішню систему педагогічної освіти і створити прототип нової з нуля. Для цього слід взяти у партнери якийсь із топових світових університетів, що ефективно навчає педагогів, і розробити спільну програму для України. Результатом має стати надсучасний університет-магніт, куди матимуть бажання вступати студенти, де буде високий прохідний бал, а молоді вчителі на виході розумітимуть, що їхня зарплата стартуватиме від тисячі доларів. У майбутньому такий виш стане стандартом для навчання всіх українських вчителів.
Професійно-технічний хаб
За даними ООН, кожен п’ятий українець є потенційним емігрантом. До прикладу, 55 % усіх іноземних студентів сусідньої Польщі — це українці. Відповідно, рішенням цієї проблеми було створити супер хай-тек ПТУ десь на Західній Україні, мешканці якої найбільше виїжджають за кордон. У такому інноваційному закладі могли би навчатися випускники шкіл, а також люди старшого віку, які бажають змінити професію чи опанувати додаткову робітничу спеціальність. Реалізувати цей проєкт можна у партнерстві з бізнесом, який зараз вкладає багато коштів, щоб перенавчати випускників ПТУ під свої потреби. Тож навіщо втрачати час, якщо, скооперувавшись, можна створити таке місце, де люди будуть одразу навчатися і отримувати робоче місце або навіть і продавати свої вироби? А якщо вдасться, такий новітній професійно-технічний хаб можна збудувати у кожній області. Він не потрібен у кожному районі, як зараз. Таким чином можна не лише зменшити відтік мізків і золотих рук за кордон, а й популяризувати робітничі професії серед українців. В результаті Україна зможе наблизитися до показників Фінляндії, де лише 52 % випускників шкіл обирають вищу освіту, а решта щасливі з якісною професійно-технічною.
Університети — у приватну власність
В Україні один з найвищих показників наявності вищої освіти у населення, а саме 82 %, за даними Світового банку. Разом з тим, у майже половини безробітних також є вища освіта, а часом і дві. Проте ця освіта не відповідає сучасним тенденціям, запитам і потребам ринку. Тож рішення молоді було революційним — повністю перевести вищу освіту у приватний сектор до 2030 року. До 2023–2027 років передбачається створення пілотів, а до 2029 — переведення усіх вищих навчальних закладів у приватну власність. При такому підході університети не доведеться ліквідовувати. Адже ті виші, куди не прийдуть студенти, будуть приречені на банкрутство.
Дуже талановитим студентам, яких зазвичай 10–15 %, пропонують видавати гранти на навчання, як в американських університетах. Водночас держава має забезпечити решту студентів доступними кредитами під 2–3 % річних, які потрібно буде виплачувати після закінчення навчання. Вердикт молоді звучав так: «Халявна освіта породжує націю халявщиків». Коли людина вкладає власні кошти у навчання, вона докладає активніших зусиль і більше цінує здобуті знання.
Підприємницький акселератор
Усі дослідження говорять про те, що в майбутньому більше половини нинішніх учнів будуть працювати на себе і муситимуть самі собі створювати робочі місця. Відповідно учням уже сьогодні потрібні елементарні навички підприємництва. Однак в школі цього зовсім не викладають. Тому молодь пропонує інтегрувати у шкільну програму курс із підприємництва, а також розробити акселераційні центри. Учень, який має потенційно цікаву бізнес-ідею може прийти в такий центр при школі чи в іншому центрі, презентувати свою ідею і отримати менторську підтримку від бізнесменів, і таким чином реалізувати свій проєкт. Також можна створити фонди на підтримку перших стартапів, аби ці центри запрацювали. Подібні кейси успішно працюють в багатьох містах світу, зокрема в Дубаї.
Ефективна домедична підготовка
Понад половину українців помирають, не отримавши у перші три хвилини домедичної допомоги. Ті, хто поруч, зазвичай не знають, як її надавати. Тому виникла ідея запровадити курс із домедичної підготовки у шкільну програму, щоби кожен учень розумів, як себе поводити у надзвичайних ситуаціях, що треба робити, а чого не слід. Такі навички самозарадності зможуть врятувати життя багатьом.
Источник: www.osvitoria.media
