23 серпня у нашій країні — День Державного Прапора. Сьогодні майже для кожного символ нашої ідентичності, незалежності, державності — не формальність, а дещо особисте. Чимало бійців вірять, що прапор в окопі чи під бронежилетом захищає від снарядів. Ворог боїться цих кольорів, навіть коли бачить їх на дитячих іграшках або взутті. Зібрали для вас 11 цікавих фактів про один з головних символів України.
1. Не блакитний, а синій, відтінок сапфіровий
Державний Прапор України описано Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (Стаття 20, Розділ І). Офіційно постановою Верховної Ради України 1992 року Про Державний Прапор України теж закріплено кольори жовтий та синій (а не блакитний). А які саме відтінки? Державні стандарти України містять точне визначення у документі ДСТУ 4512:2006 «Державний прапор України. Загальні технічні умови»: синій 2935 С та жовтий 012 С. У колірній моделі, як пояснюють експерти, це сапфіровий відтінок та відтінок шкільного автобуса. Цікаво, що 2013-го вносили законопроєкт про Державний Прапор, у якому, серед іншого, збиралися змінити й відтінки на берлінську лазур та жовтий хром. Але це документ не затверджено.
Та після повномасштабного збройного вторгнення рф в нашу країну у міжнародному стандартизаторі кольорів Pantone вирішили присвятити відтінки незламній Україні. Кольорами прапору України визнали блакить свободи та жовтий наснаги.
2. Українців в давнину звали жовто-блакитними?
Є різні трактування кольорів нашого прапору: небо та пшеничні лани, вогонь та вода, духовне та земне, воля та щедрість. А покійний історик та культуролог Богдан Якимович вважав, що навіть зневажливе слово «хохол» колись було цілком нейтральним, монгольського походження. І йдеться зовсім не про оселедець на головах козаків. У давнину українських воїнів звали буквально «блакитно-жовті», що звучить як «хох» та «ул» («ол»).
3. Відомий з 13 сторіччя
Вперше жовто-блакитний колір на символіці міста згадується у 1256-му, такі дані наводить медіа. Князь Данило Галицький зробив подарунок… місту Львову, у вигляді герба: блакитне поле з золотим левом на ньому. Надалі такі ж кольори були на символіці Галицько-Волинського князівства.
Саме як кольори прапора вперше жовто-блакитний згадується у 1410 році, під час битви проти Тевтонського ордена. Львівські хоругви були небесно-золотими. Надалі у козаків бойові знамена теж зазвичай були з блакитним тлом та золотою вишивкою.
4. Ці кольори обрали ще шість країн
Жовто-блакитними (але, звісно, з іншими зображеннями та пропорціями) є прапори ще шести держав: Швеції 🇸🇪, Казахстану 🇰🇿, острову Барбадосу 🇧🇧, Косово 🇽🇰, Палау 🇵🇼, Боснії та Герцоговини 🇧🇦.
5. Офіційно визнано у 1848 році
Головна Руська Рада у Львові оголосила прапором українців синьо-жовтий. Хоча Галичина та Буковина перебувала у складі Австро-Угорської імперії, розпочалася так звана весна народів, більша свобода для національного самовизначення. Його навіть підняли над Львівською ратушею. Синьо-жовті прапори використовувались у наступні роки 19 сторіччя на прийомах державних діячів, наприклад, імператора Франца Йосифа I.
6. Символ незалежної держави
Уперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті прапори вивішували або брали на демонстрації в Києві, Одесі й Харкові. Влітку 1917 року керівник українського есмінця «Завидний» В. Прокопович спромігся підняття на кораблі синьо-жовтого прапора.
22 березня 1918 року Центральна Рада УНР законодавчо ухвалила синьо-жовтий прапор. У 1938—1939 роках такий само стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави.
7. За два шарфи — до в’язниці
Прапор України за радянських часів приносив тим, хто його зберігав чи демонстрував, звинувачення у терактах та ув’язнення. Історія повторюється нині на тимчасово окупованих територіях, де навіть за давню фотокартку з цим державним символом ув’язнюють людей. Відомо, що у 1953-му людей заарештували у селі Перерісль Івано-Франківської області. У лютому 1967-го затримали двох студентів Київського інституту народного господарства, які зшили жовтий та блакитний шарфи та саморобний прапор вивісили над будівлею свого закладу освіти. Хлопцям дали до 3 років позбавлення волі. А ось молодь у Чорткові Тернопільської області, яка у січні 1973-го розвісила чотири українських прапори по селу, отримала до 6 років колонії суворого режиму.
А ось 21 січня 1990 року були вже інші часи. До Дня соборності України на вулиці вийшло до 3 млн людей з українськими прапорами, вперше за часів СРСР.
4 вересня 1991 року. Підняття національного прапора України над Верховною Радою УРСР.
8. Наш прапор майорить над Радою ЄС
У день оголошення Незалежності України наш прапор вперше внесли до Верховної Ради депутати, але підняти його над куполом більшість присутніх не дозволила. І лише 4 вересня 1991 року це сталося після неодноразових мітингів українців, які вимагали надати стягу офіційного статусу. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради затвердила синьо-жовтий прапор країни.
День Державного Прапору встановили 23 серпня 2004 року, аби вшанувати державну символіку нашої країни та багатовікову історію державотворення. У 2009 змінами до цього документа введено нову традицію: підняття о 9 ранку прапора по всій Україні.
Цьогоріч 23 серпня чимало країн, а також Рада Європейського Союзу також підіймуть наш прапор на знак солідарності.
9. Прапор ще не має свого закону
Політики неодноразово наголошували, що державний символ має бути закріплений в окремому законі. Відповідний законопроєкт подали до Верховної Ради у жовтні 2015-го, а в лютому 2016-го його прийняли у першому читанні. Втім, опрацювання комітетами тривало у 2019-му. До другого читання поки що справа не дійшла.
За цей час було чимало пропозицій щодо змін прапору. Так, У 2019-му році була написана петиція, автори якої пропонували зобразити на ньому мапу України. Там має бути Крим, Донецька та Луганська області — вся територія держави. Петиції не набрала достатньо голосів.
10. Той стяг, що зустрічав торік ворогів, у музеї
Головний прапор України, найбільший за розмірами, встановлено у 2020 році на Печерських пагорбах Києва. Його полотнище 16 на 24 метри, а висота стойки (флагштоку) 90 метрів. Попри вторгнення ворога у 2022-му він незмінно майорів над столицею. Втім, завжди щомісяця полотно замінюють, адже погодні умови не дають зберігатися тканині без ушкоджень. Тож саме той прапор, що був на початку війни, вже зняли. Але на згадку про незламність не знищили, а передали до Національного музею історії України, повідомляє ТСН.
11. Надихає на рекорди та мурали
До Книги рекордів Гіннеса потрапило синьо-жовте полотно площею 2,4 тис.кв. м, що було виготовлено у Бахмуті у 2012 році. У червні 2014-го у Києві тисячі людей намалювали найбільший прапор: розфарбували бетонний уклін Оболонської набережної. У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на максимальній висоті 6872 метри в Андах На Тернопільщині у 2021-му створили найдовший прапор: 3 км. довжиною та 1 м шириною.
Цьогоріч українці ще з більшим завзяттям присвячують до Дня Державного Прапора рекорди та вироби мистецтва. Приміром, 29 липня на Закарпатті команда туристів за день підняли найбільший прапор України над всіма двотисячниками Українських Карпат. Їм довелося пройти 57 км та набрати загалом висоту понад 3 км. А днями, наприкінці серпня, у Кривому Розі з’явився новий мурал, присвячений захисникам України. На ньому воїни ЗСУ, янгол-охоронець, який огортає їх крилами, а також прапор України, який огортає захисників та янгола. Ідея та виконання місцевої мешканки Анастасії Щербак.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
