Український Закон «Про професійну освіту» почав діяти 12 вересня 2025 року. Що зміниться завдяки йому і як це відіб’ється на нинішніх школярах? Яка нова задача виникла у фахових коледжів? Що стає на заваді підготовці спеціалістів з дронів? Ці та інші питання педагоги обговорювали під час дискусії «Як зараз трансформуються профтехи та фахові коледжі і чому вагома їхня взаємодія з бізнесом».
Чого прагнуть особи без роботи
Під час війни тренування професіоналів повинно бути особливо адаптивним. Деякі професії необхідні «терміново», запит на них швидко змінюється. Проте зараз в Україні частина людей наполягає на тому, щоб працювати лише за набутою колись спеціальністю, зазвичай, це особи з вищою освітою. Наприклад, за словами заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та диджиталізації Дмитра Завгороднього, нещодавнє дослідження МОН, здійснене разом із міжнародними партнерами, виявляло потреби роботодавців. Залучили декілька тисяч компаній. Більше половини всіх вакансій, які мають намір відкривати компанії, призначені для кваліфікованих робітників, спеціалістів з технічного обслуговування машинного обладнання.
В іншому дослідженні вивчали безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості. Більшість цих осіб мають вищу освіту та бажають роботу, яка відповідає кваліфікації. Отже, потреба і пропозиція не збігаються. Хоча безробітні мали б можливість хоча б на певний час працевлаштуватися й отримувати заробіток.
Робітничі професії зазвичай пов’язуються з виснажливою роботою в некомфортних умовах: на холоді, у старих цехах, під гул та грюкіт. Однак, дійсність переважно інша, тому знайомство з нею могло б змінити думку осіб без роботи.
Навчання впродовж життя — реальність, до якої варто звикати кожному. Нинішні школярі повинні розуміти, що перша професія, яку вони здобудуть, буде лише початком у житті, а не кінцевим вибором.
Хто може навчати на пілотів дронів
Навчання дорослих, за словами Дмитра Завгороднього, це нове та актуальне завдання професійної освіти. Міносвіти та Мінекономіки багато роблять для того, щоб безробітні, ветерани, внутрішньо переміщені особи, жінки, просто дорослі, які хочуть змінити свою професію, могли швидко освоїти нову спеціальність та одразу працювати. Минулого року разом із програмою Iron Women вперше підготували 50 жінок на операторів екскаваторів та підйомних кранів. Навчання проводили на техніці Volvo Construction Equipment.
Зараз запроваджують декілька програм, зокрема, японського спрямування, щоб навчати ВПО вирощувати овочі, фрукти. Для започаткування нових проєктів з перекваліфікації на трактористів, водіїв навантажувачів, будівельної техніки, зварювальників, верстатників співпрацюють з бізнесами, міжнародними організаціями, Державною службою зайнятості. За останні декілька років таких програм запустили сотні — як короткочасних, так і довготривалих. Їх вже пройшли десятки тисяч людей.
Однак, система професійної освіти досі залишалася досить традиційною. Коли два роки тому виникла потреба навчати операторів дронів, за перший рік спромоглися лише видати наказ про експеримент, який затверджував шість пілотних навчальних закладів. Досі не вдалося розробити освітній стандарт під цю професію, досі не зрозуміло, як закладам професійної освіти отримувати ліцензію на навчання. А без неї донедавна заклад не міг впровадити таке навчання.
ВСП Івано-Франківський фаховий коледж ресторанного сервісу і туризму
Бакалаври: академічний та професійний
Змінити це повинен новий Закон про професійну освіту. З 2026 року закладам професійної освіти не треба буде отримувати ліцензію на кожну професію окремо. Вони зможуть просто відкривати програми за будь-якими професіями, за якими є професійні стандарти. Під ці професійні стандарти не треба буде розробляти освітні стандарти в МОН. Тому кожен заклад професійної освіти зможе затвердити програму самостійно і, наприклад, навчати операторів дронів. Але для цього потрібно створити наглядові ради, куди увійдуть представники бізнесів і засновників цих закладів. Вони повинні переглянути й затвердити всі програми, за якими навчатимуть у закладі, наблизити їх до вимог роботодавців.
Також у 2026 році передбачене масштабне оновлення всіх освітніх стандартів у фаховій передвищій освіті. Є цікаві пропозиції відповідних змін у цій сфері. Наприклад, директор Немішаївського фахового коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України Володимир Альохін пропонує ввести два освітні ступені — академічний бакалавр і професійний бакалавр. Якщо на академічного, як і зараз, навчатимуть в університетах, з акцентом на теорію, то звання професійного бакалавра здобуватимуть у коледжах, на базі дуального навчання, де практичний компонент буде не менш ніж 70%. Професійний бакалавр також матиме змогу підвищувати рівень освіти в магістратурі, але до того повинен буде обов’язково відпрацювати три роки. Однак це лише ідеї.
Чому зникнуть ПТУ?
А що вже гарантує Закон? Заклади професійної освіти отримали більшу фінансову незалежність, а також значно більшу підтримку дуальної форми навчання. Керівники таких коледжів повинні затвердити ключові показники ефективності, а за їх досягнення отримуватимуть додаткові фінанси. Заклади професійної освіти більше не використовуватимуть тарифну сітку, типовий штатний розклад. Вони зможуть відкривати свої рахунки в державних банках і підписувати контракти зі співробітниками. До слова, майстри й викладачі теж отримуватимуть не однакові зарплати, а відповідно до своєї кваліфікації та складності спеціальності, яку викладають. Скажімо, зварювальник, кухар та різноробочий в реальному житті отримують різну оплату праці. Так само тепер це буде і для працівників закладів професійної освіти.
Одеський професійний коледж морського та залізничного транспорту
Зовнішнє оцінювання результатів навчання в закладах професійної освіти в майбутньому проходитиме в кваліфікаційних центрах на підприємствах. Незалежна комісія оцінюватиме, наскільки результати навчання відповідають професійним стандартам. Результати коледжів незабаром вимірюватимуть не в кількості тих, хто навчається, а в результатах їхнього навчання і працевлаштування.
Навіть сама назва для всіх закладів професійної освіти стане однаковою і втратить негативні асоціації зі старих часів. Замість ПТУ, ВПУ, центрів професійно-технічної освіти та інших абревіатур усі великі заклади професійної освіти перейменують на професійні коледжі. А маленькі заклади внаслідок реформування мережі будуть ліквідовані.
Ті, хто навчаються в коледжах, називатимуться вже не учнями, а студентами. Також уніфікують зовнішній вигляд закладів: вже є посібник, як мають виглядати приміщення, лабораторії, кабінети, гуртожитки, фасади, а також логотипи, вебсайти професійних коледжів. Новий бренд має допомогти відійти від старих стереотипів. З цією ж метою пропонують знайомити старшокласників з успішними підприємцями, власниками салонів краси, кафе, СТО, майстерень, які спочатку здобули професійну освіту, пройшли певний шлях у професії, а потім відкрили власну справу.
Не зварювальник, а оператор зварювального робота
Звісно, з методичним оновленням одночасно має йти матеріальне. Адже сучасну професію на старому обладнанні не освоїш.
«Досі основною скаргою аграрного бізнесу було те, що випускники професійної освіти вміли працювати лише на тракторах, які вже виглядають як шматки старого заліза, — говорить Дмитро Завгородній. — Але не можна посадити за дороговартісний комбайн людину, яка ніколи його не бачила».
Тим не менш, заклади освіти, де готують аграріїв, отримають по 15 одиниць сучасної сільськогосподарської техніки: великих тракторів, комбайнів, плугів, культиваторів тощо.
Фото: Київський професійний енергетичний коледж
Лише у 2025 році оновили обладнання 30 закладів фахової передвищої освіти та 59 професійних коледжів. Зараз в центрі уваги були заклади, де готують фахівців з машинобудування, прикладної механіки та професій, пов’язаних з металом (верстатники, зварювальники). У 2026 акцент зроблять на професіях у галузях радіоелектроніки, автоматизації виробництва, робототехніки. До слова, зварювальники — це спеціальність, орієнтована на сьогодні, тому її краще здобувати дорослим під час перекваліфікації. А старшокласникам краще орієнтуватися на майбутнє та опановувати професію оператора зварювальних роботів, і професійним коледжам варто впроваджувати такі сучасні варіанти діяльності.
Щоб у кожній області був хоча б один приклад зразкового закладу із сучасним гуртожитком, обладнанням, разом з Європейським інвестиційним банком вже цього року готують 11 центрів професійної досконалості. Вони популяризуватимуть професійну освіту для студентів і стануть центром навчання для викладачів області.
Професійна освіта має стати підґрунтям для післявоєнної відбудови країни.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
