Державна служба якості освіти України провела масштабне дослідження про якість організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році. Його результати вражають: за останні роки чи не вдвічі зросла тривожність, втома й напруга серед школярів. А мотивації бракує вже 61% учнів та учениць. 20% учнівства не має постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, а його організації найбільше заважають повітряні тривоги та відсутність умов для навчання в укриттях. Зібрали головне зі значущого дослідження.
6 важливих запитань, на які дає відповідь дослідження:
▪️ Які зміни відбулися в організації освітнього процесу у школах у другий piк війни?
▪️ Які чинники визначальні при виборі форми організації освітнього процесу?
▪️ Чи змінився рівень матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу?
▪️ Які є зміни у контингенті учнів/учениць та педагогічних працівників, спричинені війною?
▪️ Яка динаміка освітніх втрат та здобутків в умовах воєнного стану?
▪️ Хто з учнів та учениць зараз найбільше потребує компенсаторних заходів?
Руслан Гурак
— 118 керівників закладів освіти взяли участь у цьому соціологічному дослідженні, серед них — 3860 учителів, понад 10 000 батьків учнів початкової, базової та середньої школи і 3763 представники учнівства, це переважно десятикласники, — розповів Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України під час презентації даних. — Цифри і дані, які ми отримати — надзвичайно важливі, завдяки ним ми зможемо більш якісно організовувати освітній процес в умовах війни з акцентом на якість та доступність.
Доступ до освітнього процесу:
лише 80% учнівства має постійний доступ до навчання
За інформацією вчителів, близько 20% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни. Найбільше таких на Півдні — 30%.
Постійний доступ до навчання мали близько 80% учнів і учениць. «Порівняно з минулим 2022-2023 навчальним роком тенденція покращилась, адже тоді лише 69% учнів мали доступ до освітнього процесу регулярно» — озвучив важливу деталь Руслан Гурак.
Більше учнів/учениць мали доступ до навчання у містах, аніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально вразливих категорій: у містах 75% учителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах — 62%, із багатодітних сімей — 80% та 69% відповідно, з числа ВПО — 86% та 73%.
За даними керівників закладів освіти, понад 97% шкіл не мали втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Якщо навчання не відбувалося, то не більше п’яти днів (Центр, Південь).
Однак лише 42% батьків учнів/учениць початкової школи зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий. Про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 35% респондентів, тоді як на Сході — 57%. Від 31% до 47% батьків учнів/учениць зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 9% до 17% — 10-20 днів. Про те, що діти не вчилися більше ніж 20 днів (місяць), зазначають від 3% батьків учнів/учениць на Сході та до 11% у Центрі.
Освітній формат:
тільки 53% закладів освіти працюють очно
Під час другого року повномасштабної війни та попри постійну загрозу безпеці, 53% освітніх закладів працювали в 2023-2024 роках очно. 19% пропонували учням дистанційне навчання і ще 28% — змішане навчання. У Центрі та на Заході України переважає очне навчання. А на Сході переважна більшість і на Півдні половина шкіл продовжують працювати дистанційно. Щодо Півночі — там організація навчання може відрізнятись з урахуванням типу населеного пункту, де розташований заклад освіти. Проте більшість шкіл здійснюють змішане навчання.
У 2023-2024 навчальному році переважна більшість учнів — 80% — здобуває середню освіту в очному форматі. Це на 16% менше, аніж у 2022-2023 роках. Це означає, що до денної форми навчання не повернулося на 3,25% більше школярів.
Зміни в контингенті учнівства:
спостерігаємо стабілізацію
У 2022-2023 навчальному році різко поменшало учнів на Сході, Півдні і Півночі України. Проте зараз ситуація зі зміною контингенту учнівства стабілізувалась. У порівнянні з минулорічним дослідженням, кількість школярів, які виїхали за кордон і змінили місце проживання, зменшилася: найбільші показники 44% показав Захід, 54% — Північ і 50% — Схід.
Зміни в контингенті педагогів:
найчастіше вчителі звільняються за власним бажанням
У 49% закладів освіти не було змін у педагогічному складі закладу у зв’язку з війною. А на Заході країни аж у 64% шкіл не було зафіксовано жодних змін у контингенті працівників. Причина змін у контингенті найчастіше — звільнення вчителя за власним бажанням.
Ще 19% вчительства призвали на військову службу. Про мобілізацію педагогічних працівників на Сході не зазначив жоден керівник закладу освіти, найбільше про це вказали директори в Центрі — 33%. Сумна цифра 12% свідчить про перебування вчителів у відпустці без збереження заробітної плати.
Що найбільше перешкоджає організації освітнього процесу:
повітряні тривоги, відсутність укриття та інтернету
Організація навчання в укриттях під час повітряної тривоги:
переважна більшість займається своїми справами, а не вчиться
Результати навчання учнів та компенсація освітніх втрат:
бракує консультацій та підтримки вчителів
У порівнянні з двома попередніми роками, в 2023-2024 році кількість педагогів, які спостерігають зниження результатів навчання учнів, зменшилась на 21% і в містах, і в селах.
Разом з тим, серед учителів у містах переважає думка, що результати школярів погіршились, і це стосується фактично всіх навчальних предметів.
Якщо говорита про базову школу — погіршились, на думку вчителів, результати з таких предметів:
- українська мова
- українська література
- фізика
Освітні втрати у школах (опитування учнівства)
найчастіше намагаються компенсувати через:
- надання навчальних матеріалів — презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн і завдань для самостійного опрацювання;
- проведення групових та індивідуальних консультацій.
Складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи з огляду на те, що більшість учителів скаржилися на брак умов і можливостей: відсутність інтернету чи різні часові пояси перебування.
Цікавий нюанс: результати анкетування вчителів та учнів показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше школярів вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначили про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття для учнів/учениць. Але майже п’ята частина учнів так учениць зазначили, що вчителі не надавали жодної допомоги й підтримки для надолуження пропущених незасвоєних навчальних тем.
Дещо і потішило: порівняно з минулими двома роками, збільшилася кількість учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання.
Психоемоційний стан учнівства:
удвічі зросла тривожність, втома, напруження
Думка вчителів вказує на те, що порівняно з 2021-2023 роком, чи не вдвічі погіршився психоемоційний стан дітей — із 21% до 52%. Зросла тривожність учнів за цей же період: із 13% до 38%. Учні стали більш втомлені — процент зріс удвічі з 33% до 68%. Також учні на 30% більше почувають себе напружено.
Спокійно почуваються лише 51% учнiв у містах та 55% учнів у селах, розслаблено — 29% школярів із міст та 34% із сіл. Щасливими назвали себе 45% учнів-містян та 50% сільських учнів.
Які головні виклики та «рецепт успіху»
в організації освітнього процесу?
криза мотивації, надвисока тривожність та віра в перемогу попри все
Педагоги назвали основним викликом в організації освітнього процесу у 2023-2024 навчальних роках дуже помітне й суттєве зниження мотивації учнівства до навчання — 61% у місті та 64% у селі. Минулого року про це зазначили лише 50% педагогів. Також 54% учителів міських шкіл і 48% учителів сільської місцевості акцентують на нестабільному психоемоційному стані учнів (минулоріч — 35%). Значно погіршився й емоційний стан учителів: про це говорять 21% вчителів у містах і 16% вчителів у селах. Ще третина респондентів б’є на сполох через брак підтримки з боку батьків учнівства.
Наостанок трохи мотивації: більшість керівників закладів освіти обрали варіант «перемога», «співпраця» та «комунікація», коли їх запитали про «секрет успіху» в організації освітнього процесу.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
