Політику «Освіта для життя» починають втілювати вже цього навчального року. Зокрема, оновлять окремі галузі освіти. Якими будуть оновлені уроки технологій та мистецтва? Які ще трансформації запланувало МОН до 2030 року? Зібрали ключові новації та думки експертів на конференції «Серпнева 2025: освіта для мінливого світу».
Про нову політику розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова:
— Словосполучення «освіта для життя» було одним з найбільш обговорюваних та цитованих протягом 2025 року. Чому? Бо це питання цікавить вчителів, учнів, батьків, бо вже давно отримуємо від них скарги на підручники, які не відповідають запитам реального життя, ринку праці. Ми запустили політику «Освіта для життя», де синхронізовано цілі, зміст, методи, простір. І все працює на одну мету — дати дитині цілісну картину світу, досвід, за якого знання переходять у вміння, розвивається критичне мислення, здатність працювати колективно та чимало інших м’яких навичок. Усе змінюється настільки динамічно, що ми більше не знаємо, у який світ вийде дитина, яка цьогоріч піде в перший клас. Тож ми не можемо визначити, які знання їй знадобляться. Натомість маємо навчити її здобувати ці знання та адаптуватися до майбутніх викликів.
Майже половині дітей не потрібне те, чого їх навчають?
На думку експертів, підручники повинні не відставати від сучасних наук, технологій, мистецтва, а намагатися наздогнати майбутнє, у якому жити сьогоднішнім учням.
Щоб розробити новації, за допомогою опитувань виявляли актуальні запити. У дослідженні брали участь 2 тис. учнів, 5,3 тис. батьків та 2,7 тис. освітян. Деякі результати сумно вразили. Наприклад, на запитання «Як часто ти застосовуєш шкільні знання в житті (хобі, спілкуванні, іграх тощо)?» 45% учнів відповіли, що нечасто, вони їм майже не потрібні нині.
Також для розробки концепцій МОН проводило експертні зустрічі за участі освітян, громадськості, бізнесу, експертів міжнародного рівня. Пропозиції лягли в основу подальших документів. Систематизацію здійснювала міждисциплінарна робоча група, а потім концептуальні засади були розміщені для громадського обговорення.
Нині напрацьовано зміни по всіх дев’яти галузях освіти (концепцій — десять, окремо мовна та літературна). Серед іншого, прописано освітній поступ учня з 1-го по 12-й клас (як усе те, що він вивчає на кожному році, перетинається між собою, а також з іншими галузями). Але вводитимуть новації поетапно.
У 2025 році пріоритетними обрали три галузі: природнича, технологічна і мистецька. Викладати їх по-новому почнуть вже з 1 вересня в пілотних закладах освіти, а надалі — у всіх школах. Допомагатиме в цьому платформа «Освіта для життя», на якій буде прикладна допомога для вчителів: інструменти оцінювання, приклади реалізації наскрізних умінь і ключових компетентностей.
Автори майбутніх підручників з усіх предметів теж дістали детальні рекомендації. На жаль, процес розробки не швидкий, тож нову навчальну літературу учням і вчителям варто очікувати лише за 2–3 роки.
Як зміниться кожна з галузей освіти?
☘️
Природнича
Чому обрали? За умови інтеграційного підходу дає дитині цілісне сприйняття світу.
Було: акцент на теорії, недостатня кількість дослідів та практичних завдань.
Проблема: відставання від сучасних наукових відкриттів та запиту громад щодо розв’язання реальних проблем.
В оновленій програмі: навчання через дослідження та проєкти, інтегрований підхід.
📱
Технологічна
Чому обрали? Найбільший акцент на практичних навичках.
Було: ототожнення технологій із трудовим навчанням.
Проблема: недостатня увага до новітніх технологій, інженерії.
В оновленій програмі: акцент на STEAM.
🎨
Мистецька
Чому обрали? Відповідає за розвиток однієї з найбільш потрібних нині компетенцій — креативності.
Було: предмети на периферії шкільного розкладу. Галузь є другорядною у сприйнятті учнів. Донині вважалося, що вона потрібна лише для естетичного виховання, загально підвищення культурного рівня, має мало спільного з повсякденним практичним життям.
Проблема: мистецтво не розглядається як спосіб пізнання.
В оновленій програмі: виховання учня як творця сенсів, розвиток креативності.
Про те, як оновиться мистецька галузь, розповіла голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольга Балашова:
— Те, що робить нас людьми, культивується на території культури. Експерти робочої групи (а серед них були найкращі куратори, які працюють з візуальним мистецтвом, кінознавці, мистецтвознавці, музиканти, композитори) мали домовитися про те, якого результату маємо прагнути. Навчити учнів малювати, танцювати, співати? Або виростити грамотних поціновувачів культури? Наша відповідь може бути не така очевидна: 50 на 50. Кожен урок має будуватися так, щоби учень і пробував креативити, і ознайомлювався з культурним контекстом через гру.
Раніше були уроки, які негласно називалися «Співи» та «Малювання». Тобто нічого такого, що наближує до розуміння культури. Нині це інтегрований курс, де є музика, образотворче мистецтво, кіно, театр, архітектура, дизайн, історія мистецтва, сучасне мистецтво, інші культурні практики. Кожна тема курсу має бути розкрита через різні види мистецтва. Також ми запросили найкращих художників, практиків, режисерів і композиторів створити свої власні авторські уроки. Тобто є уроки Алевтини Кахідзе, Олександра Бурлаки, Саші Кольцової. Учні мають знайомитися з мистецтвом не лише в кабінетах, через віддалений екранний контакт, а й ходити класами до музеїв по свіжі враження.
Дорожня карта реалізації змін
2025/2026 навчальний рік:
- розроблені модельні програми й навчальні матеріали для циклу 5–6-х класів;
- навчальна методична підтримка вчителів пілотних шкіл;
- оновлення освітніх просторів пілотних шкіл (ідеться про обладнання та меблі, а ремонт покладено на місцеві громади).
2026/2027 навчальний рік:
- затвердження оновлених модельних програм для циклів 1–2-х, 5–6-х, 10-х класів;
- розроблення відповідних підручників, методичних матеріалів, цифрових рішень;
- запуск дворічної апробації та експертизи підручників;
- затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання.
2027-2030 роки:
- затвердження оновлених модельних програм для циклів 3–4-х, 7–9-х, 11–12-х класів;
- розроблення відповідних підручників, методичних матеріалів, цифрових рішень;
- масове використання нових підручників для 1–2-х, 5–6-х, 10-х класів.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
