Психологи з Південної Кореї та Канади виявили цікаве пояснення так званого "парадоксу щастя" — ситуації, коли чим більше ми намагаємось бути щасливими, тим менше задоволеними життям відчуваємо себе.
Дослідники з Національного університету Чонбук (Південна Корея) та Університету Торонто (Канада) провели серію експериментів і встановили: коли людина свідомо прагне до щастя, це виснажує її внутрішні ресурси самоконтролю. А без самоконтролю важко приймати рішення, які насправді приносять щастя. Результати дослідження були опубліковані в науковому журналі Health and Well-Being.
У дослідженні взяли участь сотні респондентів. Спочатку психологи зауважили: ті, хто найбільше намагається бути щасливими, частіше "втрачають контроль" — наприклад, їдять більше солодощів або уникають складних завдань. Це спонукало дослідників до висновку, що прагнення до щастя та самоконтроль "конкурують" за однакові розумові ресурси.
Щоб це перевірити, вчені провели кілька простих тестів
Учасникам було запропоновано скласти список слів — завдання, що потребує уваги. Ті, хто перед цим розмірковував про те, як стати щасливішим, виконували його гірше.
Іншим учасникам дозволили їсти цукерки без обмежень. Ті, хто бачив рекламу зі словом "щастя", з’їдали значно більше.
У третій групі учасників просили вибрати предмет, який "зробить їх щасливими". Це завдання виявилося набагато виснажливішим, ніж просто вибрати те, що їм подобається.
Висновок дослідників
Прагнення "стати щасливим" — це справжня праця для мозку. Замість того щоб просто насолоджуватись моментом, ми починаємо аналізувати, чи достатньо щасливі, і що ще потрібно зробити. Це виснажує нас і відволікає від справжніх джерел радості.
Тому психологи рекомендують: не варто "переслідувати" щастя. Краще звернути увагу на те, що вже є у вашому житті — маленькі радості, прості миті, звичайні речі. Просто прийміть їх такими, якими вони є. Саме це часто і є справжнім щастям.
Поділитися