Батьки з якоюсь маніакальною наполегливістю фіксують у спеціальних альбомах першу усмішку, перший крок і перше «мама». А чому там немає графи «перша свідома брехня»? Адже, якщо вірити науці, це куди більш показовий етап еволюції маленької людини, ніж уміння тримати брязкальце.
Команда психологів з Університету Брістоля на чолі з Оленою Хойчкою опитала батьків понад 750 малюків, намагаючись розібратися в анатомії дитячого обману. Вони нарахували аж 16 видів брехні. І виявилося, що діти починають дурити нас ледь не з пелюшок.
Дослідження опубліковане в журналі Cognitive Development.
Чверть немовлят освоює мистецтво маніпуляції ще до того, як їм виповниться десять місяців. Дехто стартує у вісім — вони ще не вміють ходити, зате вже непогано орієнтуються в тому, як обвести дорослих навколо пальця. До півтора року половина дітей регулярно викривляє реальність.
І щойно цей процес запускається, дороги назад немає.
Більшість батьків зізналися, що їхні малюки намагалися надурити їх хоча б раз за останню добу. До трьох років ми маємо справу з цілком сформованими майстрами ілюзій, які ховаються під столом чи у ванній, щоб тихо з’їсти шоколад.
Те, як дитина бреше, прямо вказує на розвиток її мозку та мовлення. Дворічки, наприклад, діють примітивно, але дієво. Вони просто вдають, що раптом оглухли, коли чують фразу «час збирати іграшки». Або дивляться вам прямо в очі, вимазані шоколадом по самі вуха, і вперто хитають головою — ні, нічого не їв, поняття не маю, про що ти.
А от після третього дня народження починається справжнє кіно.
Мозок росте, робоча пам’ять покращується, словниковий запас дозволяє плести інтриги. З’являється перебільшення («я з’їв усі овочі», хоча там зник одненький шматочок) або відверта фантастика в стилі «це привид з’їв печиво».
Але найбільше мене захоплює поява напівправди — уміння приховувати невигідні факти.
Це коли дитина зі сльозами на очах скаржиться, що старший брат її вдарив. Абсолютна правда. Тільки за дужками залишається той дрібний нюанс, що секундою раніше вона сама тріснула його кубиком по голові. Грамотна подача інформації.
Дослідники кажуть, що вся ця побутова брехня — абсолютно нормальний і навіть необхідний етап. Своєрідний індикатор того, що когнітивні процеси йдуть за планом.
Тому, коли якесь мале створіння наступного разу спробує продати вам історію про привида-ласуна, мабуть, не варто закочувати очі. Можна просто подумки поставити ще одну галочку в уявному графіку розвитку. Десь між першим зубом і першим розбитим вікном.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Як ви реагуєте на перші вигадки малюка: як на привід для гордості чи як на тривожний сигнал?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🧠 Гордість за інтелект 🛑 Це треба припиняти 💬 Маю власну історію
☝️ Спочатку оберіть свою позицію
✏️ Написати коментар
📊 Карта думок
🧠 Гордість за інтелект 0% 🛑 Це треба припиняти 0% 💬 Маю власну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!