Українські учні регулярно посідають призові місця на міжнародних олімпіадах із математики. Водночас результати дослідження PISA показали, що близько 36 % школярів не досягли базового рівня математичної компетентності. Такий разючий контраст у знаннях свідчить про системну проблему із викладанням цього предмета в школі. То що не так зі шкільною математикою і як цьому зарадити? «Освіторія» поговорила із Катериною Терлецькою, доктором фізико-математичних наук, старшою науковою співробітницею Інституту проблем математичних машин і систем, яка створила авторські математичні квести.
Маємо відповісти собі на питання: чи справді ми отримали погані результати за тестуванням PISA? Чи може ми так вважаємо, бо досі плекаємо стереотип, що у нас сильна математична школа? Тепер цей стереотип спростований. Проте зауважу, завдання у тестах PISA були не аж такі прості. Відверто кажучи, наша шкільна програма не заточена навчити дітей розв’язувати реальні життєві задачі, тому школярі і провалили PISA-2018.
Математика для життя
На мою думку, шкільна програма із математики дуже перевантажена — про це говорять усі вчителі математики, з якими я спілкуюсь. Дітям дають аж надто багато усього. Звісно, ми маємо дати учням світоглядну картину — що є логарифми, інтеграли, вони існують, але не усім в житті вони знадобляться. Натомість, усі мають засвоїти дуже практичні речі з математики. Ми вважаємо, що математика тренує мозок. Так і є. Але це не означає, що маємо муштрувати дітей логарифмами. Замість цього, мозок можна чудово тренувати на складних відсотках. Це дуже потрібні у житті речі, бо усі дорослі люди беруть кредити чи кладуть гроші на депозит у банк. Натренована навичка складних відсотків дає відчуття пропорцій і величин: навіть якщо не можеш миттєво підрахувати точну суму, все одно відчуваєш, що пів відсотка у день — це невигідна пропозиція. Коли кажемо дітям, що без знань математики ти будеш неуспішний, ми трохи обманюємо їх. Адже довкола багато прикладів відомих і заможних людей, які не знають математики, і діти одразу назвуть вам їх. Але математика дає багато переваг — швидко приймати правильні рішення і не піддаватися на пропозиції шахраїв.
Дроби, наприклад, інша дуже потрібна у житті річ. Маємо впевнитися, що усі діти їх не тільки зрозуміли, але і якісно відпрацювали завдання із дробами. Для цього маємо підібрати дуже конкретні життєві задачі. Адже уявити математику дуже складно. Я у математиці не можу робити абстрактні речі — маю усе помацати і відчути: тому працюю у застосуванні математики для океанографії. У школі потрібно, щоб діти могли «помацати» дроби і відсотки. Для цього достатньо, щоб у результаті розв’язання задачі діти щось зробили своїми руками. Наприклад, дитина має скласти простий пазл із кубиків у результаті розв’язання рівняння. Таким чином, від вирішення рівняння дитина отримує задоволення. Коли дитина відчуває легке задоволення, можна давати ще трішечки складніше завдання, і таким чином накопичувати матеріал.
Математика для розваги
Зараз спільно із Малою Академією Наук працюємо над концептом ігрової математики. Мета — зробити захід у математику через гру — щоб це було просто і приємно. Разом із вчителями-математиками ми розробили кілька математичних квестів. Ідея виникла тоді, коли я, як мама двох хлопців, прийшла у школу, бо мої сини не любили математику. Вони сказали, що їм у школі нудно, і математика нецікава. Я запитала у вчителів — чому так. Мені відповіли: така програма, а вчителі перевантажені, вони не можуть захоплювати і розважати дітей на уроках. Педагоги мають подавати стільки звітів про свою роботу, що у них немає сил на креатив і зацікавлення дітей.
Тоді ми вирішили разом розробити квести. Їх можна проводити із 5-го класу. Одночасно беруть участь кілька команд, які сидять у різних класах, щоб не чути, як іде обговорення іншої команди. Діти мають самі обрати стратегію розв’язання задачі. Завдання слід робити послідовно і заводити відповіді у спеціальну програму. Завдання перед учнями стоять дуже життєві: полагодити розірване вітрило, скласти певний пазл із кубиків, відімкнути скриньку, в якій лежить ліхтарик із ультрафіолетовим світлом, щоб прочитати невидимий напис тощо. Це спроба поєднати квест-кімнату і навчання, адже кожен етап у грі — математична задача. Під час такого змагання завжди присутня легка здорова конкуренція і азарт. Це також чудова нагода попрацювати у групах: якщо у команді є ті, хто слабші у математиці, вони також включаються у роботу і підтягуються. Такі квести ми вже проводили у фізмат школах, у Інституті математики, на різних святах, цього року плануємо робити на базі Малої Академії Наук.
Є дуже мало людей і дітей, які здатні вхопити математику краєм вуха і все зрозуміти. Математика вимагає уваги і роботи. Після того, як ми дітей привабили ігровою формою, у них може з’явитися впевненість: я все знаю. Тоді треба пояснити, що математика — надзвичайно цікава, але для цього треба працювати. Для мене математика також не була легким предметом — моїм вчителем був відомий і дуже вимогливий педагог і автор підручників Михайло Семенович Якір. Ми мали 12 годин математики на тиждень, і я працювала неймовірно багато. Але вже тоді зрозуміла, що задоволення, яке людина отримує, коли розв’язала неймовірно складну задачу, важко із чимось порівняти.
Повернемося до стереотипу про те, що ми маємо сильну математичну школу. Справді, наші учнівські команди виграють міжнародні олімпіади з математики. Це означає, що в Україні є супер вчителі, які викладають за своїми авторськими програмами у спеціалізованих ліцеях. Їхній досвід та інноваційні методики треба масштабувати на всю країну. Тому держава має розвивати вчителів, зробити з них авторитетів, дати їм інструменти і розвантажити програму, щоб у них з’явився час і сили на креативні ідеї. Якщо збережемо сильних вчителів і застосуємо їхні розробки для решти шкіл, зможемо підняти загальний середній рівень математичних компетентностей у більшості учнів.
Якщо математичні квести ще не проводять у вашій школі, а дітям вже сьогодні треба допомогти із домашкою з математики або прокачати їхні навички, ми зібрали ресурси, що стануть вам у пригоді.
Чи така страшна та PISA як про неї кажуть? Можете пересвідчитись самі — на офіційному сайті програми в Україні можна виконувати тестові завдання після простої реєстрації.
Якщо ви вже живете трьома літерами ЗНО — онлайн курс «Математика.Просто» — саме для вас. Це 6 модулів, понад 60 навчальних відео і прості пояснення складних тем. До речі початок курсу вже 26 лютого, тож не баріться.
Педагоги наполягають, що у математиці важливо довести певні навички до автоматизму, а тут зарадить простий сивий метод — тренуватися у розв’язання завдань. Тут знайдете онлайн тестування попередніх років проведення ЗНО.
Дитина не зрозуміла математичну тему, а ви вичерпали власні ресурси креативності у поясненнях? Радимо переглянути youtube канал mathantics — це дуже несподівані і прості способи зрозуміти найважливіші математичні закони, щоправда, ресурс англомовний, тож це також нагода прокачати іноземну мову.
Це ще один безкоштовний англомовний математичний тренажер. Він зручний тим, що підійде і наймолодшим дітям, і старшокласникам. Окрім простих пояснень, знайдете тут безліч онлайн прикладів, задач та гейміфікованого математичного контенту.
Источник: www.osvitoria.media
