Навіщо нам нині, під час війни, перейматися реформою старшої профільної школи? Робити навчання на рік довшим, вкладати серйозні інвестиції? Чому заради створення мережі академічних ліцеїв необхідно змінювати законодавство? І чи готові батьки відпускати підлітків далі від дому заради якості освіти? Про це та інше йшлося 26 серпня під час Серпневої конференції 2024 «Освіта рухає світ». Записали ключові тези про реформу старшої профільної школи.
Секцію «Профільна: реформа старшої школи» модерувала проректорка Харківського національного університету ім. Каразіна, голова правління ГС «РеОсвіта»,
ексміністерка освіти Лілія Гриневич.
«Закон про повну загальну середню освіту очікують зміни»
Заступник міністра освіти і науки України
Андрій Сташків
Ми напрацювали відповіді зміни по старшій профільній школі до Закону про повну загальну середню освіту. Наші пропозиції проходять обговорення і з народними депутатами, і з освітянами. Навіщо вони потрібні? Наприклад, зараз прописано, що мінімум для академічного ліцею — це два класи на паралелі та три профілі. Тобто може бути по п’ять учнів у класі, усього десять, а для них треба організувати три профілі. Зрозуміло, що на практиці це буде не академічний ліцей, й ні про який реальний вибір там не йтиметься. Зараз ми ще маємо законодавство, яке практично дозволяє бути ліцеєм кожній школі в Україні. А це нереалістично.
Наша пропозиція: не менше ніж сто учнів на паралелі та чотири класи, а загалом у ліцеї виходить не менше 300 підлітків. Адже має бути достатня кількість учнів, щоб мати змогу забезпечити профілі, які закладені в концепції старшої профільної школи.
Йде розробка інших критеріїв до визначення академічного ліцею. Але вони не можуть бути універсальними. Не можна однаково підійти до закладу освіти в Києві, у гірських районах Закарпатської області та до ліцеїв у малозаселеній Північній Одещині. Ми хочемо забезпечити індивідуальний підхід у кожній області, в кожній територіальній громаді.
До 1 вересня 2024 року обласні ради мають затвердити мережу академічних ліцеїв, які мають запрацювати з 2027 року. Деякі це вже зробили. Але ми пропонуємо також проводити загальне затвердження на рівні або МОН, або Кабміну, щоб зробити цю мережу максимально ефективною. Потрібно врахувати підвезення, за потреби — проживання у пансіонах, безпечне та інклюзивне середовище, харчування відповідно до вимог уряду.
Крім того, ми хочемо чітко визначити, хто має бути засновником академічних ліцеїв. Це повинні бути:
1. Міські, селищні, сільські ради. У одних випадках це буде заклад лише для своєї громади, у інших матимуть змогу навчатися також учні з сусідньої громади.
2. Обласні ради. Створюватимуться обласні заклади, коли учні з різних громад будуть навчатися в основному академічному ліцеї.
3. Верховна Рада, АР Крим.
Навіщо потрібен адаптаційний клас?
Генеральний директор директорату
шкільної освіти МОН Ігор Хворостяний
Профільна старша школа з вільним вибором частини предметів потрібна, щоб учень зрозумів, ким він є, що йому цікаво, які в нього сильні сторони, які зони для розвитку. У Держстандарт профільної освіти якраз закладено цю ідею: поряд із обов’язковим освітнім компонентом мати можливість поглиблено вивчати те, що людину цікавить. Або не цікавить — буває й таке. Скажімо, я, коли навчався у школі, в Малій Академії Наук свідомо обирав теми, які здавалися складними та лякали. Хотів переконатися, чи це мені, дійсно, не потрібно, чи це виклик, який я можу подолати та опанувати щось глибше. Тож мета реформи — дати свободу творчості учням та вчителям. Якщо відкладати реформу, діти матимуть менше шансів у майбутньому на ринку праці.
Можливість зорієнтуватися в уподобаннях дає 10 клас, визначений як адаптаційний. На вивчення обов’язкових предметів у цьому класі передбачено 840 годин, а на вибіркові курси — 140. А вже за рік учня в ліцеї співвідношення змінюється, й нарешті у 12 класі їх однакова кількість — по 420 годин. Також цей клас дасть можливість надолужити soft skills, життєво необхідні навички. Адже в умовах війни є освітні втрати, й вони стосуються не лише академічних знань.
«Ліцеїв заплановано забагато для 1 200 тис. учнів»
Заступник міністра освіти і науки України
Дмитро Завгородній
Нині МОН отримало 1745 пропозицій від закладів освіти, які можуть стати академічними ліцеями. Поки що це виглядає забагато для 1 200 тис. учнів. Це десь у чотири-п’ять разів більше, ніж нині шкіл, які мають старші класи. Також є 840 пропозицій від закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти, які планують залишити як професійні ліцеї. Тож кількість буде скорочуватися і на нас чекають колосальні зміни.
Як на систему професійної освіти вплине реформа старшої школи? Нерідко раціональним виходом є об’єднання в одній будівлі два типи закладів: професійний та академічний ліцеї. Зазвичай це болісно відбувається. Така практика є і в європейських країнах, коли ліцеї різних видів знаходитися в одному приміщенні, або можуть лише використовувати спільний фонд, або лише співпрацювати. У нас є дуже багато об’єктів, наприклад, гуртожитків, які не використовуються або використовуються на третину. Вони часто в жахливому стані, але привести їх до нормального стану можливо і дешевше, ніж будувати нові.
Також чимало питань постає до змісту освіти. Планується, що до професійних ліцеїв прийде більше підлітків, ніж зараз. Чи часто в професійну освіту йдуть ті, хто за 9 класів опанували програму відповідно до державного стандарту? Наприклад, з англійської мови. Майже немає підлітків, які приходять у профтехосвіту та вже знають англійську на рівні В1. Але програма і підручники зараз передбачають, що вони мають з цього стартувати.
Можна піти двома шляхами. Або, як у деяких країнах світу, тримати у школі по кілька років учнів доти, доки вони не зможуть отримати задовільні результати на ДПА. Або ввести способи надолуження освітніх втрат, запропонувати різні рівні складності, аби учням було цікаво.
«Не всі громади планують створювати ліцеї»
Менеджерка швейцарсько-українського проєкту DECIDE
«Децентралізація для розвитку демократичної освіти»
Валентина Полторак
Що вже зроблено за 2023-2024 роки?
1. Базове дослідження: вивчили, в яких умовах сьогодні впроваджується ця реформа. Умови надзвичайно важкі: війна, демографічна криза, щоденні виклики, з якими стикаються освітяни.
2. Демографічний прогноз (з Інститутом демографії НАНУ).
3. Дві стратегічні сесії та вісім експертних сесій.
4. Два раунди експертних обговорень.
5. Обговорення з профільними комітетами ВР.
6. Створення gis-карти мережі профтехосвіти.
Ми вже провели велике дослідження громадської думки сприйняття реформи «Нульовий зріз» (разом із Київським міжнародним інститутом соціології). У такі кризові часи особливо важливо розуміти, чи дійсно реформа сьогодні на часі, чи вона потрібна країні, адже зміни можуть сприйматися болісно. Було опитано, серед інших, 275 голів громад, 759 керівників закладів освіти, 15 тис. учителів у 775 школах, 15 тис. старшокласників, 14 тис. батьків тих, хто нині навчається у 10-11 класах, а також 25 тис. батьків дітей, які перейдуть до старшої школи з 2027 року. Повністю дослідження презентують у жовтні 2024-го.
Але поділюся деякими результатами: підтримують реформу 85% керівників органів управління освіту, 88% директорів шкіл, 84% вчителів. Схвалюють ідею вибору предметів майже 76% керівників відділів освіти, 71% директорів шкіл та 65% вчителів.
Найгостріший момент: віддаленість ліцеїв. Адже донині батьки звикли, що десятикласники ходять до школи поруч із домом та не живуть у гуртожитках. Усі хотіли б, щоб син чи донька навчалася якомога ближче до дому. Але є основна мета — отримати справді якісну освіту. Наскільки це усвідомлюють батьки й школярі? 72% учнів за те, щоб їздити на більш віддалені відстані заради навчання у закладах освіти з кращою матеріально-технічною базою, з цікавішим змістом навчання, більш вмотивованим складом педколективу. Менше оптимістів серед татів і мам. Але 60% батьків старшокласників підтримують академічні ліцеї, навіть якщо доведеться заплатити комфортом. Серед батьків учнів 5-6 класів, дітей яких реформа торкнеться безпосередньо, не погодилися б відпускати дітей 39%. Переважно це через питання безпеки, адже в країні війна.
Над чим працюємо нині?
1. Разом із Міністерством освіти розробляємо мережу закладів старшої профільної освіти: академічні ліцеї — паралельно з оновленням мережі професійних коледжів. Це потрібно для того, щоб розуміти, де саме будуть розташовані ці ліцеї, яка буде територія підвезення, враховуючи фактор безпеки, скільки дітей має вчитися в академічному ліцеї, як громадам організувати мережу в найкращий спосіб.
2. Проводимо громадське обговорення у всіх регіонах України на запит МОН: об’їздили поки що вісім областей. На зустрічах були представники 475 громад. Як показав перший раунд обговорень, найбільше підтримують реформу в Рівненські області. Переважна більшість громад Київської, Львівської областей планують створювати академічні ліцеї, а у Чернігівській області таких лише 38% (в п’яти інших регіонах приблизно кожна друга хоче організувати заклад освіти для 10-12 класів). Йдеться не про управлінську спроможність або бажання, а саме про недостатню кількість учнів відповідного віку в деяких громадах. Цей дефіцит може датися взнаки у 2030-33 роках по всій Україні. Створювати за потреби спільні академічні ліцеї готова переважна більшість громад.
3. Триває розроблення стратегії та дорожньої карти.
4. З вересня розпочався старт комунікаційної кампанії для широкого загалу.
«Навчимо педагогів розробляти нові курси»
Директорка БФ savED Олена Северенчук
Досвід розробки освітніх програм для старшої профільної школи розпочався з нашої співпраці з Житомирським ліцеєм №25. Його було зруйновано російським обстрілом на початку березня 2021 року. Запланована його відбудова, але місцева влада вирішила піти далі. Півтора року тому за ініціативи Житомирського міського голови та за підтримки фінських партнерів, вперше ми розробили для ліцею освітні програми за різними профілями. Тобто йдеться вже не про повернення закладу освіти №25, а про новий академічний ліцей для 10-12 класів.
Спершу у громаді хотіли обрати космічний профіль, адже Житомир — це місто космонавтів, там народився Сергій Корольов. Але ми проаналізували, які спеціалісти потрібні в місті. Дістали висновку, що для випускників космічного ліцею майже не буде нині роботи. Це до питання, наскільки громади готові раціонально обирати ще інший профіль. Відтак створили ліцей природничо-математичного спрямування.
На базі цього досвіду нині працюємо над змістом навчання з 30 школами-амбасадорами, які починають предпілотування реформи старшої профільної школи. Ми вже розробили й презентували торік програми, які охоплюють всі галузі. Там є як предмети для профільного рівня, з поглибленим вивченням, та інтегровані курси для тих, хто опановуватиме на рівні стандарту. З вересня 2024 йде етап стратегічного планування, а з грудня 2024 почнемо найцікавіше — розробку курсів вільного вибору. А також навчатимемо педагогів самостійно їх розробляти. Зазвичай це те, що найбільше непокоїть учителів: звідки брати матеріали для цих нових курсів, та як їх створити. Також заплановане навчання для освітніх управлінців та директорів шкіл.
У закладів-амбасадорів мета: зрозуміти, які саме профілі можуть бути цікавими, перевірити, як у різних ситуаціях різні варіанти ліцеїв по-різному працюють: місто чи село, різний рівень матеріально-технічної спроможності, налагодити співпрацю з закладами вищої освіти, з професійними закладами, з місцевим бізнесом. Потім амбасадори підтримуватимуть тих, хто пілотуватиме старшу профільну школу у 2025-2027 роках.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
