Якщо звичні методи управління навчальним закладом не дають бажаного результату, а виклики навчального періоду стають більшими, ніж ваша готовність до впровадження нових підходів, тоді у вас є можливість вступити до Школи освітніх управлінців 2025. Це п’ятимісячна освітня програма, де керівники в сфері освіти навчаться не тільки реагувати на перетворення, а й управляти ними, а також формувати міцні колективи та структури.
У Школі освітніх управлінців ви засвоїте основи антикризового управління, керівництва командою та забезпечення безпеки, отримаєте знання про те, як створювати фінансову стабільність освітньої установи та партнерства, важливі для школи. Водночас ділимось інформацією про ТОП-7 дієвих інструментів для управлінців.
Анна Сидорук, виконавча директорка громадської спілки Освіторія
— Програма Школи освітніх управлінців у 2025 році розроблена для надання максимальної кількості ефективних інструментів — як візіонерських, так і практичних для застосування у щоденній роботі, — зазначає Анна Сидорук, виконавча директорка громадської спілки «Освіторія». — Тому що керівник освітнього закладу — це в першу чергу лідер, який об’єднує навколо себе команду та втілює місію установи. Для цього необхідна виважена та зрозуміла стратегія. Разом з командою ми додали до навчання такі теми, як «Лідерство», «Стратегія», «Місія», «Візія» та «Управління в умовах невизначеності». Практично-візіонерське поєднання цих інструментів створить ефективну суміш для директорів шкіл — саме від навичок управлінця на місці залежить добробут всієї освітньої системи. А про деякі важливі інструменти для освітніх лідерів ми поговоримо вже зараз.
7 інструментів освітніх управлінців,
які варто взяти з собою у 2026 рік
Зоя Литвин, голова ГС «Освіторія» і засновниця Новопечерської школи
РОЗВИНЕНЕ СТРАТЕГІЧНЕ МИСЛЕННЯ
Головна навичка освітнього управлінця — розвинене стратегічне мислення. Керівник школи повинен не тільки жити поточним моментом чи мислити в рамках навчального року і думати, як зробити цей рік комфортним і продуктивним, а також має аналізувати, куди рухається світ і країна, якою має бути школа зараз, щоб підготувати дітей до майбутнього.
Поліна Комарова, експертка ГС «Освіторія», освітня директорка Новопечерської школи
РОЗУМІННЯ ЦІЛІ І ВМІННЯ ДОВОДИТИ ЦЮ ЦІЛЬ ДО КОЖНОГО ЧЛЕНА КОМАНДИ
В останні роки ми частіше використовуємо слово «команда» замість «колектив». Усвідомлення власних цілей і завдань кожним учасником і прагнення до досягнення спільного результату є ознакою результативної команди.
Наприклад, стратегічною метою Новопечерської школи є досягнення створених нами критеріїв ефективності, зібраних як Портрет учня. Як це працює? Щоб сформувати навичку застосування математичних знань на практиці, вчитель 1-го класу ставить за мету використання дітьми наявних математичних знань при плануванні висадки класного городу та самостійне зважування продуктів під час уроку в супермаркеті. А вчитель 6-го класу повинен навчити розпізнавати геометричні фігури в просторі й вимірювати їх для ремонту або використовувати ділення з остачею для планування перевезень вантажів. У старшій школі — застосовувати властивості паралелограма для проєктування та дизайну меблів.
ВІДКРИТА ТА ПРОЗОРА КОМУНІКАЦІЯ
Відкритість, чесність і прозорість комунікації з усіма учасниками навчального процесу — основа довіри. Коли всі учасники навчального процесу розуміють правила, очікування та мотиви рішень, з’являється відчуття захищеності та взаємної поваги.
Прозора комунікація знижує напруження, запобігає конфліктам і створює простір, де можна відкрито говорити про проблеми та шукати рішення разом.
Все вищезазначене можна підтримувати і покращувати завдяки постійному навчанню та саморозвитку. Моє навчання в Школі освітніх управлінців було змістовним, тому я сміливо можу рекомендувати його для своїх колег, які переконалися, що знання теорії і навіть практика не гарантують ефективності, коли вам потрібен значний стрибок у розумінні.
Також важливо розуміти: управлінські інструменти є незмінними та постійними як в освіті, так і в усіх інших сферах. Саме слово «інструменти» означає знаряддя, або метод, спосіб, технологію — тобто те, чого можна навчитися. А ось їхня результативність та ступінь впливу можуть змінюватися і залежать від стилю лідерства, цілей і завдань. Стиль визначає, як використовуються інструменти, а мета визначає, які з них будуть важливішими. Розумінню та ефективному використанню цих категорій сприяє різноманітний досвід.
Мета і цінності зараз є особливо визначальними категоріями, вони формують сенс діяльності. В освіті це надзвичайно важливо. Для ефективного освітнього лідерства потрібно поєднати теорію, практику, досвід і розуміння сенсу.
Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов №1
— В українській системі управління освітою протягом багатьох років існувала думка, що керівник закладу освіти — це колишній учитель, який просувався кар’єрними сходами і завдяки своїм лідерським якостям отримував посаду, — розповідає директорка Оксана Проскура в розмові з Освіторія.Медіа. — Протягом багатьох років директори формували управлінську культуру самостійно або через «сарафанне радіо». Коли у 2017 році було прийнято Закон про освіту і там з’явилася вимога до керівників закладів освіти мати ступінь магістра в галузі управління закладами освіти — керівники почали освоювати основи освітнього менеджменту, з’явилася культура використання інструментів освітніх лідерів.
Перелік інструментів постійно поповнюється, але серед них є улюблені та надзвичайно дієві.
ФАСИЛІТАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ
Інструменти фасилітації полегшують і покращують роботу освітнього лідера: зменшується багатозадачність, авторитарність вертикалі і, головне, — до обговорення питань і прийняття важливих рішень залучаються всі учасники освітнього процесу. Це формує комунікаційну та корпоративну культуру закладу, покращує навички аналізу та допомагає покращити взаємодію в колективі.
Методології фасилітації необхідно навчитися, виділивши на це окремі години у своєму плані розвитку. Фасилітатор працює з групами, і в освіті ми також працюємо з групами: учитель — з групою учнів, заступник — з групою вчителів, директор — з групами всіх учасників освітнього процесу.
Мій улюблений інструмент фасилітації — ОРІП (об’єктивний рівень – рефлексивний рівень – інтерпретаційний рівень – рівень прийняття рішень).
ОРІП — метод сфокусованої бесіди, який допомагає перейти від сприйняття факту до емоційної реакції, аналізу та висновку чи дії. Застосовуючи цей інструмент, ви зможете будь-яке спілкування (індивідуальне, з батьками чи шкільним колективом) переводити у площину чотирьох напрямків.
Об’єктивний рівень: з’ясовуємо об’єктивну картину. Збираємо факти про ситуацію, але не даємо особисті оцінки та не залучаємо емоції.
Рефлексивний рівень: «Що відчувають учасники?» Оцінюємо, як ситуація впливає на її учасників емоційно, які реакції у сторін.
Інтерпретаційний рівень: всебічно аналізуємо ситуацію, осмислюємо події і вирішуємо: «Що ми будемо з цим робити?»
Рівень прийняття рішень: на цьому рівні ми разом зі сторонами робимо висновки і визначаємо, які будуть наші подальші дії на основі всіх пройдених етапів.
Перевага цього інструменту полягає в тому, щоб дати сторонам діяти не на емоціях (Чому це сталося?), а проаналізувати ситуацію з різних точок зору (Що і як відбулося?). На цьому, зокрема, формується й управлінська культура лідера!
ПРИКЛАД:
Команда заступників проводить мозковий штурм щодо форматів організації навчального процесу на наступний навчальний рік. Є певні ризики: короткий світловий день, блекаути. Звучить пропозиція: «А давайте починати навчальний процес не о 8:30, а о 8:00 чи 7:45». Заступниця запитує: «Це означає, що мені доведеться вставати о 5-й ранку, щоб вчасно бути в школі?! Якщо так — я звільнюся».
Що відбулося? Не почувши об’єктивного рівня «А що можна зробити?» людина одразу перейшла на емоційний рівень і прийняла рішення. У таких випадках я прошу колег повернутися на об’єктивний рівень: «Якщо ми будемо починати заняття з 8-ї ранку, я можу попросити не ставити мені 1-й урок. Тоді для мене нічого не зміниться, і стресу вдасться уникнути». Цей інструмент знижує рівень емоційності та тривожності та чудово працює в розмові з батьками, де необхідно вирішувати складні чи конфліктні ситуації. Завдяки йому вдається досягти win-win (стратегія «виграш-виграш»).
Ганна Усова, директорка з організаційного розвитку науково-дослідницької школи «Базис», розробниця навчальних форматів для дітей і дорослих
СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ
Освітній управлінець сьогодні працює в умовах невизначеності та з дуже втомленими командами. Тому на перший план виходить системне мислення — щоб не тільки координувати процеси, а й створити систему, яка в складні моменти буде діяти як страховка. Як системне мислення освітнього лідера може виглядати на практиці?
– Прозора організаційна структура з розподілом ролей і відповідальності кожного учасника освітнього процесу.
– Чіткі процедури прийняття рішень у цій конкретній школі.
– Якісний і регулярний зворотний зв’язок.
Цього року в школі ми розширили структуру нашої системи ще одним колом — «Освітньою радою»: систематичними зустрічами обраних педагогічною радою представників та ключових керівників напрямків. Такий стіл обговорень вже зараз дозволяє опрацювати питання більш глибоко, іноді з несподіваних ракурсів, а також, ми сподіваємося, стане місцем, де будуть розвиватися керівники. Що цікаво — таке нововведення спонукало колег збиратися невеликими групами і з інших питань (не тільки «операційних» про учнів, а саме філософських чи світоглядних).
У найближчі роки, коли освіта, як і весь світ, буде ще активніше занурюватися в технологічні рішення та автоматизацію, саме системне мислення допоможе зберегти баланс між технологіями та людським фактором, щоб управління не стало «механічним».
Для кого навчання в Школі освітніх управлінців підходить найкраще?
✔️ Директори закладів загальної середньої освіти та їхні заступники.
✔️ Керівники управлінь освіти, ЦПРП, ІРЦ та інших освітніх установ.
✔️ Засновники та власники освітніх бізнесів.
✔️ Майбутні керівники, які готуються очолити школу або освітній проєкт.
✔️ Освітні лідери, які впевнені, що стандартні методи управління більше не працюють, і шукають стратегію для закладу.
Хто серед експертів Школи освітніх управлінців 2025?
Зоя Литвин
Голова Освіторії, засновниця Новопечерської школи та премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine
Лілія Гриневич
Міністр освіти і науки України (2016–2019), проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Світлана Калашнікова
Координаторка Національного офісу підтримки eTwinning – Україна
Тетяна Вакуленко
Директорка Українського центру оцінювання якості освіти
Олександр Саврук
Декан, директор Києво-Могилянської бізнес-школи
Чого ви навчитесь, беручи участь у програмі?
✔️ Створити найбільш ефективну систему управління саме для вашого закладу освіти.
✔️ Розробляти з нуля стратегію освітнього закладу.
✔️ Визначати місію школи та розробляти формати взаємодії відповідно до цієї місії.
✔️ Знаходити свою управлінську роль в освітній системі, розуміти свої сильні сторони.
✔️ Переосмислювати роль, функції та завдання адміністрації навчального закладу.
✔️ Отримувати правильні методи та підходи управління школою, які відповідають викликам сучасного світу.
✔️ Здобути знання, вміння та навички з формування команди.
✔️ Професійно управляти проєктами в межах школи.
✔️ Дізнаєтесь, як створювати спільні цінності в команді, розвивати навички медіації та командоутворення.
✔️ Знаходити нові рішення для освітніх проблем під час війни.
✔️ Успішно застосовувати антикризові комунікації.
✔️ Узгоджувати напрямок розвитку вашої освітньої системи з більш широкими системами — громади, міста.
Коли починається навчання?
Програма складається з 5 модулів і триватиме протягом 5 місяців — з грудня 2025 по травень 2026 року
Як зареєструватися?
Щоб подати заявку, заповніть анкету.
Чи передбачені стипендії чи гранти?
Так! Подати заявку на отримання гранту можна тут.
Також цікаво:
Як бути ефективним керівником: роздуми учасників Школи освітніх управлінців
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
