У мене є улюблений жанр побутової трагікомедії. Це коли дорослий, цілком дієздатний чоловік приносить до суду детальний розрахунок своєї споживчої корзини, щоб зменшити суму аліментів, інформує Ukr.Media.
Він акуратно кладе на стіл папірець, де виведено: стільки-то грамів свіжих фруктів на день, стільки-то фермерського м'яса, бензин, кава. Життя ж бо дороге, інфляція. А суддя — яка, мабуть, бачить цей парад щовівторка, питає: «А вашій дитині м'ясо не потрібне?».
Чоловік лише щиро знизує плечима. Він і справді не розуміє.
Звідкись береться ця свята віра, що колишня дружина якось переб'ється, а дитина може харчуватися повітрям, маминими недоспаними ночами і дешевою сосискою з капусткою. Зате тато іноді, як комета, з'являється на горизонті з царськими дарами: букетом для колишньої (раптом розчулиться по старій пам'яті) і якоюсь гострою ковбаскою на закуску під власне ж пиво. Ну і, звісно, лунає обіцянка купити трирічному сину мотоцикл. Років через п'ятнадцять.
А потім трапляється зіткнення з реальністю. Наша судова та виконавча системи, хоч як їх не свари, іноді працюють з холодною, математичною поезією. Варто такому "колекціонеру обіцянок" влаштуватися офіційно або просто засвітити банківську картку — і виконавча служба автоматично списує борг за всі ті роки, поки він ховався в тіні. До копійки.
І ось він уже сидить і скаржиться всім охочим: мовляв, як же так, мене позбавили засобів до існування. На що мені тепер жити, чим за квартиру платити? Так і хочеться сказати: перехопи, позич, викручуйся — рецепт виживання колишньої за останні роки ніхто не приховує, бери й користуйся.
Ми взагалі дуже любимо історії про карму. Розповім таку, класичну під'їздну легенду з густим присмаком мильної опери.
Жила-була сувора свекруха, якій не сподобалася бідна, але скромна невістка. Вигнала її, вагітну, з квартири, бо синочку треба вчитися, та й дівчину можна знайти з кращої родини. А потім стається страшне — в один день у фатальній аварії гинуть і син, і чоловік цієї жінки. Вона залишається зовсім сама і в розпачі кидається шукати ту саму вигнану невістку з дитиною, щоб хоч комусь віддати свою любов і замолити провину.
У реальності такі шекспірівські пристрасті з ідеальною симетрією покарання трапляються вкрай рідко. Але показовим тут є не сам сюжет, а те, як швидко змінюються людські пріоритети.
Поки болить у когось іншого — у дівчини, якій нікуди йти, або в дитини, яка чомусь щодня виростає з одягу, — можна грати у святу простоту. Кліпати очима. Розводити руками і казати, що зараз просто не на часі. Але варто банківському додатку показати червоний баланс або перспективі тотальної самотності замаячити на горизонті — дорослі різко згадують про власні базові потреби.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Як ви вважаєте, чи реально пробудити совість у таких «економних» батьків, чи тут допоможе лише «холодна математика» примусових списань?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
⚖️ Лише жорсткі санкції 🤝 Можливий компроміс 🤔 Життя значно складніше
📊 Карта думок
⚖️ Лише жорсткі санкції 100% 🤝 Можливий компроміс 0% 🤔 Життя значно складніше 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!