27 жовтня поціновувачі української мови візьмуть участь у Радіодиктанті національної єдності, текст для якого створить авторка чутливої прози Євгенія Кузнєцова. Прочитає текст ніжним тембром акторка Наталія Сумська. З кожним роком кількість бажаючих приєднатися до Радіодиктанту зростає: це про почуття належності до ком’юніті, прагнення поділитися особливим досвідом у соціальних мережах з колегами (адже як часто ми беремо в руки аркуш і ручку?) та розширити свої знання української мови. «Це шанс об’єднатися для українців і один із тих моментів, що нас згуртовує», — зазначає сама Євгенія Кузнєцова.
Як долучитися до написання? Вмикайте Радіодиктант на всіх ресурсах Суспільного: телебачення, радіо або онлайн. А зараз учителька української мови Катерина Роботницька, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2025, розбирає особливості стилю текстів Євгенії Кузнєцової та надає корисні поради всім, хто хоче добре підготуватися до диктанту.
Спікерка:
Катерина Роботницька,
вчителька-методист ТОВ «Ліко-школа», популяризаторка української мови,
освітня експертка програми «Солов’їне шоу», фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine.
“Мої учні не надто люблять писати,
але від Радіодиктанту вони в захваті”
— Вперше я почула про Всеукраїнський радіодиктант національної єдності у студентські роки. З того часу до написання долучаюсь щороку, це вже певний звичай, — розповідає популяризаторка української мови Катерина Роботницька. — Для нашої школи участь у радіодиктанті також є традицією. Пишуть всі: учні, батьки, педагоги. На рівні школи відзначаємо тих, хто впорався найкраще. Торік серед шкільних переможців були дідусь та внучка, що є особливо цінним та зворушливим.
Мої учні, які, правду кажучи, загалом не дуже полюбляють писати, й диктанти зокрема, а від радіодиктанту – в захваті. Їх захоплює сама процедура: жива трансляція, досвідчені читці, цікаві тексти. Після написання ще довго обговорюємо, обмінюємося думками про розділові знаки та граматику. Коли оприлюднюють текст, звіряємось та проводимо роботу над помилками.
То що ж приваблює українців у цій події? Насамперед – це про відчуття причетності до суспільства, коли в той самий день і час ми всією країною від Львова до Краматорська об’єднуємось, пишучи диктант. Також завжди цікаво, як щороку ми обговорюємо авторів та декламаторів диктанту, радіємо знайденим словам, створюємо меми та сперечаємось щодо вірності написання. Сподіваюся, що ми й надалі будемо всією Україною приєднуватися до цього важливого дійства.
Як стати переможцем Радіодиктанту?
Аналізуємо стиль письма
Євгенії Кузнєцової
Цього року авторкою тексту радіодиктанту стала Євгенія Кузнєцова, романістка, дослідниця, журналістка, перекладачка. Пані Євгенія є авторкою відомих книг «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Вівці цілі». Українці вподобали ці твори завдяки упізнаваним персонажам та буденним історіям, самобутній мові та притаманному гумору авторки.
Євгенія Кузнєцова відзначилася і створенням науково-популярної книги «Мова – меч», дослідивши, як Радянський Союз систематично викорінював українську мову. Як стверджує пані Євгенія — «Рідна мова у герці з імперіями має бути щитом».
Також цікаво:
Міфи про українську мову: 7 упереджень, яким не місце в нашому житті
В очікуванні тексту диктанту від Євгенії Кузнєцової пропоную звернути увагу на особливості мови авторки.
1
Петрати, морелі, слоїк:
Звертаємо увагу на діалектизми Вінниччини
Письменниця вживає загальновідому лексику. Мова кожного з її героїв індивідуалізована, відповідна віку, походженню, суспільному статусу. Для створення мовного забарвлення авторка використовує просторіччя, діалектизми, суржик, фразеологізми. Це звільняє мову героїв від відтінку «штучної літературності» та робить текст живим, гнучким і природним.
Наприклад:
«Женщіна одягається для себе! – сказала Григорівна»;
«Ти б лучче, Толя, замість отого, щоб бігати абикуди, на базар би бігав»;
«…або пан умре, або осел здохне».
Отже, враховуючи схильність авторки до народної мови, при підготовці до диктанту не зайвим буде звернути увагу на діалектизми Вінниччини – рідного краю Євгенії Кузнєцової. Ось, наприклад, декілька цікавих слів: морелі – абрикоси, кульчики – сережки, петрати – думати, чуні – домашнє взуття, слоїк – скляна банка.
морелі – абрикоси,
кульчики – сережки,
петрати – думати,
чуні – домашнє взуття,
слоїк – скляна банка.
2
Повторюємо розділові знаки у порівняльних зворотах
Пані Євгенія – майстриня художніх порівнянь. Тому нам варто пам’ятати про те, що порівняльні звороти, введені сполучниками як, мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, виділяємо комами. Наприклад: «Лілічка притулила до сестри холодні, як у жабки, ноги»; «Синці під його очима були сині, як море»; «Повітря було рівномірне, як гречаний мед».
Однак, якщо порівняльний зворот є частиною присудка, фразеологізмом або має додаткові слова, кому не ставимо. До прикладу: «Потім як грім серед ясного неба переїхала».
Важливо також не плутати порівняльний зворот із прикладкою, яка відповідає структурі «у ролі чого»: Євгенія Кузнєцова як письменниця відома в Україні.
«Лілічка притулила до сестри холодні, як у жабки, ноги»;
«Синці під його очима були сині, як море»;
«Повітря було рівномірне, як гречаний мед».
3
Пам’ятаємо, як відокремлювати додатки,
означення і обставини
Синтаксис письменниці ускладнений відокремленими членами речення. Рекомендуємо повторити правила відокремлення додатків, означень та обставин.
Найчастіше авторка вживає відокремлені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом. Наприклад: «Колись на це місце бабусю привіз чоловік, знявши її з п’ятого поверху в центрі міста, забравши її від батьківських фікусів, бібліотеки і розшитої золотом скатерки».
Зустрічаємо й відокремлені додатки:
«Більше жодній птиці не судилося сидіти на тій драбині, окрім випадкових жовтих вивільг».
4
Вправно відокремлюємо звертання і вставні слова
Тексти Євгенії Кузнєцової експресивні, наповнені звертаннями та вставними словами. Пам’ятаймо про необхідність виділення цих компонентів. До прикладу:
«Може, спробувати поїхати в місто у супермаркет?»; «Правда, коли вона заговорила, чари її дещо розвіялись»; «Убийте її, дядьку! – жалібно закричала Іруся»; «От-от! Ну от що вам, Григорівно, дадуть дві курки? Який з них толк?»
5
Особлива увага на тире і двокрапки
Часто письменниця вдається до вживання тире та двокрапки. Дуже важливо розрізняти ці знаки, адже засилля текстів від ChatGPT призвело до зловживання тире.
Нагадаю, що двокрапку ставимо при переліку й однорідних членах речення. Наприклад: Мовлення Євгенії Кузнєцової різнобарвне: живе, іронічне, сентиментальне.
А також у складному реченні, якщо маємо доповнення, уточнення, роз’яснення. До прикладу: «Він подивився на свою хату: чужий мурашник, який не встиг стати своїм…»; «Малого вона бачила востаннє ще студентом: жив він далеко, а часу бачитись не було».
Тире вживаємо між підметом і присудком, які виражені однією частиною мови:
«Драбина» — це найкраща книга 2023 року за версією BBC.
У складному реченні тире вказує на причиново-наслідкові зв’язки, різку зміну подій, протиставлення або зіставлення: «Землю привезли вчасно — приїхали два чоловіки»; «Ось тільки були — і вже немає».
6
Підступна транслітерація
У книзі «Мова – меч» авторка часто вживає власні назви російського та білоруського походження. Цікавим є те, що Євгенія Кузнєцова вдається до транслітерації імен та прізвищ: Євґєній Поліванов, Ніколай Яковлєв, Константін Самрін, Ніколай Тюністєєв тощо. Хоча у Правописі зазначено, що білоруські та російські імена ми за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками. Що ж це питання досі відкрите до дискусій, і хтозна, які зміни відбудуться у нашій правописній традиції.
Що ще допоможе вам у підготовці до Радіодиктанту 2025? Перегляньте Правопис, звернувши увагу на труднощі — написання складних слів, прислівників і нововведення правопису 2019 року.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
