Багато батьків щиро дивуються, чому їхні слова не діють, хоча вони повторюють усе те, чого навчали їхні батьки. Але світ змінюється швидше, ніж встигають оновлюватись звичні методи виховання.
Психологи запевняють, що частина установок давно застаріла та заважає дітям розвиватися, повідомляє кореспондент Біловини. І що раніше дорослі це зрозуміють, то легше стане спілкування в сім'ї.
Одна з найшкідливіших установок – «дітей потрібно слухати, а не чути». Батьки дають вказівки, але не намагаються зрозуміти, що стоїть за поведінкою дитини.
Сучасні фахівці наголошують, що діти реагують на ставлення, а не на слова. Якщо дитина відчуває тиск, вона перестає сприймати навіть розумні вимоги.
Ще одна застаріла ідея – “строгість формує характер”. Насправді надмірна жорсткість формує тривожність і страх помилитися.
Психологи пояснюють, що дитина навчається через підтримку. Коли його лають за кожну дрібницю, він перестає пробувати нове.
Фраза «я краще знаю» також давно не працює. Вона закриває можливість діалогу і робить дитину пасивною.
Сучасні діти зростають у світі, де цінується самостійність. І їм важливо відчувати, що їхня думка має значення.
Встановлення «не проти дорослим» заважає формувати здорові кордони. Дитина звикає погоджуватися, навіть якщо їй погано.
Психологи попереджають, що такі діти частіше стикаються із труднощами у дорослому віці. Вони не вміють відстоювати себе та бояться конфліктів.
Ще один пережиток – порівняння з іншими дітьми. Воно руйнує самооцінку та викликає приховану агресію.
Набагато корисніше порівнювати дитину з нею самою. Тоді він бачить свій прогрес і зростає впевненіше.
Установка «хлопчики не плачуть» чи «дівчата мають бути тихими» теж давно втратила актуальність. Вона обмежує емоційний розвиток.
Фахівці наголошують, що дітям потрібно дозволяти відчувати. Це допомагає їм краще розуміти себе та інших.
І коли батьки відмовляються від старих схем, стосунки у сім'ї стають теплішими. Дитина починає довіряти, а не захищатися.
Читайте також
- Що сказати, щоб дитина сама сів за уроки: магічна фраза від психологів
- Чому ваша дитина не каже «дякую»: недогляд, а не невихованість