Два “З” української економіки: земля і заробітчани. Світовий банк назвав драйверів зростання

Українські працівники збирають врожаї не лише в Україні. На фото – сезонний працівник з Одещини збирає яблука у Німеччині

З квітня цього року українська економіка пришвидшила зростання. Це відбулося завдяки високому врожаю та більшому внутрішньому попиту. Натомість у промисловості та інвестиціях росту немає, тоді як перекази від українських трудових мігрантів зросли на 12%.

Що добре?

Якщо у першому кварталі цього року українська економіка зросла на 2,5%, то у другому показник був значно вищим – 4,6%, а у третьому – 4,2%.

Абстрактні цифри зростання ВВП конвертуються у зменшення бідності. За словами голови представництва Світового банку в Україні Сату Кахконен, якщо на піку економічної кризи у 2015 році за межею бідності були близько 27% українців, то нині таких майже удвічі менше – 14,5%.

У Світовому банку кажуть, що цього року економіка росте завдяки ранньому та високому врожаю – рекордному другий рік поспіль, а також завдяки зростанню у галузях, що залежать від внутрішнього попиту, – у торгівлі, фінансах і транспорті.

Ці галузі зростають тоді, коли зростають доходи населення – пенсії, заробітні плати.

Частково до цього додалися соціальні виплати напередодні президентських виборів.

Але основною причиною, вважають у Світовому банку, стало “зростання оплати праці в приватному секторі” під тиском трудової міграції.

Українські роботодавці, налякані відтоком робочої сили, поки що ідуть на підвищення зарплат. Зокрема, реальна зарплатня в Україні зросла на майже 10% від початку року.

  • Мігранти чи інвестори: хто більше вкладає в економіку України?
  • Робсила чи рабсила: як впливає на економіку України трудова міграція

Зарплати українців зростають, але не так швидко, щоб стримати трудову міграцію

Проте трудова міграція все одно зростає. Від січня до вересня українські заробітчани перерахували додому на 12% більше, ніж за той самий період минулого року.

Проте українські трудові мігранти – не лише борці із бідністю в Україні. Саме від них, а не від інвесторів, до країни надходить значна частка твердої валюти. І саме вони своїми переказами додому допомагають закривати дефіцит українського рахунку, в якому імпорт перевищує експорт.

Водночас іноземні інвестори поки що вкладають переважно у державні цінні папери, – їх приваблюють високі ставки. Прямі іноземні інвестиції від початку року складають лише 0,6% від ВВП.

Що погано?

Українська промисловість, на відміну від аграрного сектора, не зростає

“Провисають” – і вже досить тривалий час – капітальні інвестиції (найнижчі за два роки) та промисловість (виробництво навіть скоротилося).

Щоб економіка країни була міцною, а доходи громадян – на пристойному рівні, “для України важливо зростати на більше, ніж 4% не два квартали, і не два роки, але впродовж періоду не менше 30 років”, – каже провідний економіст Світового банку у справах України Фарук Кхан.

“Для пришвидшення росту економіки Україні потрібні більші інвестиції і вища продуктивність”, – вважає експерт Світового банку.

Що робити?

Якщо уряд зможе виконати амбітну програму реформ, українська економіка зростатиме швидше, – до 3,7% у 2020 і до 4% у 2021 – кажуть у Світовому банку.

Водночас навіть оптимістичні оцінки експертів банку є дещо меншими, ніж озвучував прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який каже, що у наступні 5 років українська економіка може зрости на 40%.

  • Програма Гончарука: 10 футуристичних візій

Щоб досягти темпів зростання, про які каже Світовий банк, Україні треба здійснити низку амбітних реформ.

Серед реформ для росту економіки на першому місці Світовий банк називає відкриття ринку землі

У першу чергу – таки відкрити ринок землі, що, за розрахунками експертів банку, може додати 0,5-1,5% до українського ВВП у найближчі роки.

Для цього треба:

  • Не лише остаточно ухвалити закон про ринок землі, але й інші – необхідні, щоб цей ринок від початку працював правильно, – від прозорого земельного кадастру до запобігання шахрайству із землею та рейдерству.
  • Залучити інвесторів.
  • Продовжити реформу банківського сектора, цього разу почистивши державні банки, – а вони представляють левову частку банківського бізнесу в Україні, – від безнадійних позик, так званих “непрацюючих кредитів”.
  • І все це одночасно із збереженням фінансової та монетарної стабільності, – тобто, без збільшення дефіциту бюджету, з виплатою боргів, низькою інфляцією та міцним курсом гривні.

    При цьому, як зазначають у Світовому банку, українському урядові варто звертати увагу ще й на потенційні ризики наступного року: падіння цін на традиційний український експорт – метал та зерно, а також можливу втрату доходів від транзиту російського газу територією України.

    Источник: www.bbc.com

    No votes yet.
    Please wait...

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *