Зображення до публікації
- Автор
- Віка Гриненко
- 36360
У публічному просторі виникла хвиля критики щодо нового навчального посібника з історії України для одинадцятикласників. Зокрема, свою точку зору з цього приводу висловила дослідниця історії Марія Воротило.
Нові підручники для випускників загальноосвітніх навчальних закладів почали розподіляти наприкінці березня 2025 року. Історикиня зазначає, що майбутні абітурієнти, яким за два місяці доведеться складати національний мультипредметний тест, тепер змушені засвоювати нові теми. Ознайомитися з матеріалами, які пропонуються для вивчення старшокласникам, можна за наданим посиланням.
Найбільше розчарування у Воротило викликав той факт, що матеріал підручника з історії завершується подіями, які відбулися у 2024 році. «Насправді, серед науковців існує негласна угода – ми не аналізуємо професійно події, яким ще немає п’яти років. Це пов’язано з тим, що минуло надто мало часу, ми ще не можемо бути неупередженими, і не всі наслідки можуть бути очевидними. А якщо говорити про український контекст, такі «свіжі» події можуть бути особливо чутливими», – пояснює Воротило.
У чому полягає проблема вивчення сучасних подій вже зараз?
За словами Воротило, викликає здивування обговорення з учнями подій, безпосередніми учасниками яких вони самі були. «Незручно говорити про Ірпінь з дітьми, які в 2022 році змушені були його залишати та бачили знищення дамби. Складно вести діалог з учнями з Харкова, особливо мешканцями Салтівки. Діти з південних регіонів переважно тримають свої думки при собі і не висловлюються».
Викладачка також додає, що без географічних карт безглуздо обговорювати бойові дії. «Якщо ви згадуєте про населені пункти Гірське та Золоте біля Лисичанська, про Кремінну, Попасну і Рубіжне, про Гуляйполе та Батурин, то покажіть, де вони розташовані».
Як тоді слід розповідати про війну?
Якщо вже говорити про військові дії, Воротило пропонує обговорювати їх з точки зору людських доль. На її думку, у підручниках бракує «хоча б однієї історії про загиблих цивільних осіб та діячів культури, які опинилися в окупації». Так само доречно було б розповісти про діяльність волонтерів, зокрема про найвідоміших особистостей та організації.
Крім того, до навчального посібника можна було б включити інформацію про сучасних військових. «Наприклад, про Залужного. Чому його згадка обмежується маленьким фото? Дмитро Марченко – герой, який захистив Миколаїв, і він заслуговує на більше, ніж одне речення. Або ж про Да Вінчі – він міг би стати чудовим прикладом для наслідування для підлітків».
Що ще говорять про навчальний посібник?
Народна депутатка від фракції «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко закликала «не спотворювати історію» та «не нав’язувати політичні погляди». Вона зазначила, що в книзі «немає жодного слова про неготовність до війни, Стамбульські угоди, затримання військових командирів, яйця по 17 гривень тощо». Натомість підручники мають розповідати «про справжніх героїв, які обороняли Київ, звільнили Херсон, пройшли пекло боїв у Бахмуті та Авдіївці».
Генеральна директорка Національного музею історії України у Другій світовій війні Леся Гасиджак, у свою чергу, наголошує на професіоналізмі та кваліфікації авторів навчальних посібників. «Я не розумію, як «український журналіст, сценарист, продюсер, пропагандист, автор документально-історичних проєктів може створювати підручник з історії України?».
Один із авторів посібника – Акім Галімов, уродженець Приморського краю на сході росії. У 1994 році родина Галімова зуміла повернутися до Криму (дідусь Акіма був кримським татарином). Галімов здобув освіту на факультеті журналістики севастопольської філії Московського державного університету імені Михайла Ломоносова. Раніше він працював на українських телеканалах «Інтер», «Перший національний», а нині – на «1+1».
Наразі Міністерство освіти і науки України не надало офіційних коментарів щодо цієї ситуації.
У вересні 2024 року видавництво «Літера ЛТД» представило карту України без Криму у навчальному посібнику з української мови. Тоді представники видавництва пояснили, що інцидент стався через технічну помилку дизайнера, і пообіцяли перевидати книги власним коштом. Натомість освітянам і школярам запропонували обговорити цю помилку та самостійно додати Крим на карту в підручнику.
Фото: скріншоти The Village