Домой Діти Відставка Гончарука: чи справді «соросята ухандохали економіку»

Відставка Гончарука: чи справді «соросята ухандохали економіку»

33
0

Можливо, саме на такій зустрічі прем’єр, керівники економічного блоку уряду та НБУ обговорювали ситуацію в економіці

На ініційованому президентом позачерговому засіданні парламенту в середу одним з головних питань буде оцінка діяльності уряду і, зокрема, стосовно економіки.

Ще на початку року в оприлюднених українськими ЗМІ аудіозаписах розмови, буцімто, за участі прем’єра, керівників економічного блоку уряду та НБУ, йшлося про те, що президенту Зеленському треба дати адекватну відповідь на критику економічної політики уряду.

  • Що відбувається з урядом Гончарука? Пояснюємо коротко

Учасник розмови із голосом, схожим на голос прем’єр-міністра Олексія Гончарука, перераховував аргументи критиків уряду і питав у інших учасників розмови, що можна відповісти, зокрема, на такі закиди:

«Реформатори ці, так би мовити, «соросята» ухандохали економіку. Були міцні господарники, при них було 4,6 (відсотків зростання ВВП. — Ред.). Прийшли «соросята» — економіка зростає 2 і вниз. І ти нічого нікому не доведеш», — говорить голос, схожий на голос Олексія Гончарука.

«І ось це все в сукупності створює у президента відчуття, що ситуація неконтрольована», — бідкається він.

Олексій Гончарук не підтверджував, але й не спростовував автентичність запису. Проте через кілька днів після «зливу» у ЗМІ пішов до президента із заявою про відставку.

  • «Злив Гончарука»: що це було?
  • «Профан в економіці». Чи буде відставка Гончарука після аудіоскандалу?

Тоді президент її не прийняв. Але вже за місяць розмови про можливість відставки прем’єра поновилися.

Свіжа статистика за перші два місяці року лише підтвердила тенденції, про які говорили учасники «підслуханої» зустрічі, а оглядачі застерігали ще наприкінці минулого року.

Падіння промислового виробництва, яке «тягне» вниз і загальний показник ВВП, а також недовиконання бюджету — серед найпомітніших.

Чи дійсно в економіці проблеми і чи винен в цьому чинний уряд?

«Курс правильний, але люди не відчувають»

Голова політради партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктор Медведчук вважає, що нинішній уряд веде країну до «економічного краху».

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко твердить, що дані про виконання бюджету у перші два місяці року, а також падіння промислового виробництва «з моменту приходу нового президента до влади» свідчать про «хаос і бардак, нездатність керувати країною».

Претензії до уряду Олексія Гончарука в галузі економіки мають навіть і у пропрезидентській фракції «Слуга народу».

«(На позачерговому засіданні) поставимо конкретне питання: як так сталося, що курс, який обрало 73% населення, … правильний, але по факту в кишенях люди не відчувають це, в платіжках люди не відчувають це, в системних реформах люди не відчувають це», — заявив заступник голови фракції Олександр Корнієнко.

Він також назвав сфери, де, на думку «Слуг народу», реформістські ідеї нового уряду не спрацювали.

Серед них — «ідея з укрупнення міністерств», коли до міністерства економіки приєднали міністерство аграрної політики.

  • «Таких міністрів у нас ще не було»: економічний блок нового уряду

Крім того, представник «Слуги народу» не виключив і повернення окремого міністерства, що опікуватиметься промисловою політикою.

Що показує статистика?

У другому кварталі минулого року, коли в Україні пройшли президентські вибори і президентом став Володимир Зеленський, економіка країни зросла на 4,6%.

У третьому кварталі, коли відбулися парламентські вибори і на основі пропрезидентської політичної сили «Слуга народу» було сформовано монобільшість у парламенті та новий уряд, зростання українського ВВП було вже на пів відсотка меншим.

У четвертому кварталі, на який припало більшість ключових рішень нового парламенту та уряду, зростання економіки сповільнилося до 1,5%.

Весь цей час — від травня минулого року — особливо погані показники демонструє українська промисловість.

Якщо у квітні 2019 року промислове виробництво зросло на понад 5%, то у жовтні воно вже впало на 5%. Під кінець року падіння пришвидшилося і у грудні 2019 вже становило 8,3%.

UNIANДинаміка промислового виробництва

2019 рік

  • + 5%квітень 2019

  • — 5%жовтень 2019

  • -8.3%грудень 2019

Джерело: Державна служба статистика

Загалом за 2019 рік промислове виробництво скоротилося на 1,8%, тоді як у 2018 зросло на 1,1%.

У новому році тренд до падіння промисловості зберігся — у січні 2020 падіння до січня 2019 перевищило 5%.

Проте у розпал суперечок щодо ефективності роботи уряду Гончарука, особливо у галузі економіки, Державна служба статистики повідомила про перерахунок динаміки промислового виробництва. Якщо раніше у розрахунках «базовим» був 2010 рік, то тепер «базою» став 2016, коли українська економіка ледве починала оговтуватися від кризи і падіння через анексію Криму та конфлікт на Донбасі.

У Держстатистиці такі зміни назвали плановими, але вони дозволили дещо покращити показники, на які звернули увагу політики та суспільство. Наприклад, підсумковий показник 2019 року із «мінус» 1,8% покращився до «мінус» 0,5%.

Але якщо про глибину падіння промвиробництва можна сперечатися, посилаючись на бази для порівняння, то деякі інші показники також свідчать, що економіка працює гірше, а отже, менше отримує бюджет країни.

У січні цього року доходи бюджету були на 7% меншими, ніж у січні 2019 року, і на 21,5% меншими за план.

У лютому бюджет недоотримав 6,3% від планових доходів загального фонду бюджету.

При тому, що податківці перевиконували план, митники — суттєво недовиконували. У лютому надходження від Державної митної служби були недовиконані на майже 22%.

Зараз вже очевидно, що «перший не нічний бюджет» на 2020 рік, швидким ухваленням якого так пишався уряд Гончарука, доведеться переглядати.

  • Перший «не нічний» бюджет ухвалено. Чим він відрізняється?

Що кажуть в уряді?

Залежність від цін на український експорт на зовнішніх ринках, зміцнення гривні і тепла зима — так сам прем’єр Олексій Гончарук окреслював причини негараздів в економіці.

«Як це не парадоксально, але енергетика — це також промисловість, ну, принаймні вона так враховується, — пояснював прем’єр в інтерв’ю «Українській правді».

«І тому те, що погода така тепла, призводить до того, що менше електроенергії виробляється і споживається, як наслідок — менше спалюється пального. Ну, тобто все це ВВП, це потрібно розуміти», — наголошував він.

Керівники мінекономіки та мінфіну також назвали приблизно однакові причини уповільнення промвиробництва та зменшення доходів бюджету. Головна причина, на погляд урядовців, так само, як і прем’єра, — тепла зима.

Міністр економіки Тимофій Мілованов назвав серед причин падіння промислового виробництва скорочення попиту на енергоресурси через теплу зиму, зниження цін на чорні метали на світових ринках, недостатні обсяги та високу вартість кредитування, а також проведення модернізації, до якої, за даними міністра економіки, вдалися промислові підприємства у 2019 році.

Міністр фінансів Оксана Маркарова серед причин зменшення доходів бюджету назвала теплу зиму та низькі ціни на газ та інші енергоносії. Це, своєю чергою, зумовило нижчі надходження від імпорту. А через зміцнення гривні ці надходження виявилися ще меншими.

  • Хто виграв, а хто програв від міцної гривні

Разом із тим, міністр економіки та міністр фінансів публічно висловили різні погляди на шляхи подолання кризових явищ. Їхня дискусія щодо того, чи потрібно підтримувати промисловість коштом держави, відбулася прямо у Facebook.

Що кажуть експерти?

«Всі розмови про падіння економіки є маніпуляцією», — вважає інвестиційний банкір Сергій Фурса.

У своєму дописі на Facebook він наголошує, що промислове виробництво дає лише 20% українського ВВП.

«Ми вже не у ХІХ сторіччі, коли промисловість означала все. Так, промислове виробництво падає, це неприємно. Але що драйвить падіння промислового виробництва?» — запитує експерт.

І відповідає: «У першу чергу, металургія. Але не може ж уряд підтримувати цю галузь напряму за рахунок коштів українських платників податків, тим більше, що власники металургійних заводів — не найбідніші в Україні люди».

Друга складова невтішних цифр, на думку Сергія Фурси, — тепла зима, яка означає менше виробництво тепла та електрики:

«Що мав би зробити уряд у цій ситуації? Організувати льодовиковий період, щоб статистика не зіпсувалася? Або топити так, наче за вікном мінус 20?» — іронізує він.

Передбачити, а тим більше спланувати погоду дійсно важко, і доходи бюджету дійсно зменшилися через теплу зиму, — каже старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський.

Він так само твердить, що у ХХІ сторіччі розвиток промисловості не можна ототожнювати з розвитком всієї економіки, яка зростає більше за рахунок технологій і послуг.

Але де дійсно була проблема з економічною політикою, так це із різким та суттєвим зміцненням курсу гривні, вважає експерт.

«Думаю, врешті в уряді і Нацбанку це з’ясували, визнали помилку, але вже було запізно, бо воно вже вдарило і по доходах бюджету, і по промисловості, бо українські товари стають неконкурентоздатними на зовнішньому і на внутрішньому ринках».

  • Зростання ВВП України на 7%: реально чи ні?

Така помилка, на думку Володимира Дубровського, сталася через те, що уряд Гончарука насправді опинився при владі без чіткої стратегії і програми дій.

При цьому, каже економіст, озвучена прем’єром мета — збільшити український ВВП на 40% за 5 років — є, радше, популярним гаслом, а не справжньою стратегією.

До того ж, каже економіст, промисловці, які побудували свій бізнес не на рештках радянських промислових підприємств, а «з нуля», висувають до влади ті самі вимоги, що й інші — малі і великі — підприємці. Відсутність тиску силових структур, можливість захистити себе і свій бізнес в суді, сталі і рівні правила гри для усіх — ці умови давно відомі, і саме у цьому прогресу не було.

  • Тігіпко в уряді? Що відомо про повернення «керівника штабу Януковича» у політику

«Є враження, що епізод зі зміцненням гривні створив розуміння, що треба мати якусь стратегію. Але якщо висновком буде залучення таких кадрів, як Тігіпко або Хорошковський, це буде повна катастрофа. Вони хоч і вміють мислити стратегічно, але це буде стратегія повернення у минуле», — вважає Володимир Дубровський.

Источник: www.bbc.com

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here