Володимир Воліков — український лікар-кардіолог вищої категорії, бойовий медик, поет. Людина, яка рятувала життя як у білому халаті, так і на полі бою. Його поезія – не просто римовані рядки, а відбиток пережитого, біль, надія та віра у перемогу.
Володимир з’явився на світ 19 липня 1973 року в Києві, а своє дитинство провів у селі Гребінка, що на Полтавщині. Саме в цій місцевості, під ніжним наглядом бабусі-вчительки, розквітла його пристрасть до літератури, фольклору та поетичного слова. Повернення до столиці не позбавило його цих дорогих спогадів, а, навпаки, стало основою для створення перших віршів — ще дитячих та наївних, але наповнених щирою емоцією.
Ще в восьмому класі “Скіф” визначився з майбутньою професією – він мріяв стати лікарем. Не гаючи часу, він вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, який успішно закінчив у 1998 році. Згодом кардіологія стала його справжнім покликанням, і з роками він здобув найвищу кваліфікаційну категорію.
Окрім своєї лікарської діяльності, поезія завжди займала особливе місце в його житті. Вона стала його віддушиною, мовою його душі, способом вираження глибоких почуттів та емоцій. Його творчий шлях тісно переплітається з іменами видатних представників української естради, серед яких Каріна Плай та Олексій Сагаловський. У 2023 році Володимир отримав почесне звання Заслуженого діяча естрадного мистецтва України — визнання, якого він безумовно заслужив.
24 лютого 2022 року стало переломним моментом. Володимир не зміг залишитися байдужим – він вирішив стати добровольцем і вирушив на фронт, аби рятувати життя не в лікарнях, а на передовій. Воліков вступив до Сил оборони України, приєднавшись до київського добровольчого формування “Воля”, де служив бойовим медиком у званні старшого лейтенанта.
“Не всі здатні взяти до рук зброю і вирушити на передову, але кожен може внести свій вклад у нашу перемогу на своєму фронті. Лише об’єднавшись, як у перші дні конфлікту, ми зможемо здолати ворога”, – зазначив Скіф у своєму пості на Facebook.
Крім того, на основі Національної медичної палати України він організовував курси з тактичної медицини, ділячись своїм досвідом з тими, хто мусив рятувати життя в найекстремальніших ситуаціях.
Проте навіть у найскладніші моменти поезія залишалася поруч з ним. Його вірші змінилися — в них з’явилася тема війни. Вона пронизувала кожен рядок, відлунюючи в паузах між словами. Але поряд із стражданням завжди жила іскра надії.
У 2024 році він випустив свою поетичну збірку під назвою “Скіф. Вірші, обпалені війною” у видавництві “АДЕФ-Україна”.
В цій автобіографічній книзі Воліков пише про кохання, пристрасть, віру та пережитий ним досвід війни. Деякі з віршів автора покладені на музику.
“Війна залишила свій слід на всіх нас, і ми стали іншими. Змінилися й мої вірші. В них присутні любов, пристрасть і віра в те, що світло переможе темряву, але головною темою залишається спільний біль від війни. Ця книга має автобіографічний характер. Я прагнув передати в ній власний досвід і запалити в кожному серці іскру надії та віри в те, що навіть у найтемніші часи завжди настає світанок, і що наш світ врятує не лише краса, а передусім любов.”
Останнє видання Володимира Волікова — це не просто антологія віршів. Це його існування, втілене у словах. Це страждання і надія, туга і радість, любов і втрата, що стали невід’ємною частиною нашого сьогодення. Як зазначив Юрій Рибчинський: “З’єднувати слова в рими не складно. Але це ще не є поезією. Поезія — це чарівність слова!”
І Володимир творив цю магію. Його вірші залишають слід у серці кожного, хто їх читає. Бо вони про те, що справді важливо. Про те, що найтемніша ніч завжди перед світанком. І про те, що наш світ врятує не просто краса. Наш світ врятує любов.
Володимир Воліков помер 6 березня 2025 року.
“З великою скорботою змушений повідомити про те, що вчора перестало битися серце мого друга та побратима, співавтора пісень та відомого бойового медика Володимира Волікова. Хочу висловити щирі співчуття родині та друзям” – написав сумну звістку його побратим Олексій Сагаловський.
Остання зустріч з Воліковим відбулася 8 березня на Байковому кладовищі в Києві.
Володимир Воліков провів надзвичайне життя. Він зробив значний внесок у медицину, поезію та боротьбу за свободу. Цей внесок залишиться назавжди. Його пам’ять житиме в серцях людей, яких він допоміг, у рядках його творів та в історії нашої нації.
Слава та пошана герою!
Источник: www.stolychno.news
