
У столиці відбудеться презентація видання Олександри Шутко, присвяченого ролі українок в Османській імперії Ексклюзив 28.06.2026 10:20 Укрінформ Історик Османської імперії Олександра Шутко представила новий твір, що, спираючись на архівні матеріали, висвітлює життя султанського гарему та вплив жінок українського походження на імперію. Презентація запланована в Києві на 2 липня.
Про це авторка повідомила у коментарі Укрінформу.
«Після десятиліття вивчення архівних документів Туреччини, які містять інформацію про султанок українського походження, я зібрала чимало цікавих відомостей про місце, яке було їхнім домом – султанський гарем. Це спонукало мене написати книгу про його внутрішнє життя», – зазначила вона.

Дослідниця підкреслила, що гарем не був в’язницею для жінок чи місцем розпусти.

"Султанський гарем функціонував як складна система взаємин султанської родини, що мала власну ієрархію та звичаї. Кожна жінка, потрапляючи туди, негайно починала отримувати платню. Найменший посаг, 6 акче (срібні османські монети) на день, отримували новоприбулі наложниці. За розрахунками на 2019 рік, це становило 18 доларів. Окрім цього, наложниць двічі на день годували та забезпечували вбранням і прикрасами. Їх також навчали східних мов, письма, співу, танців та мистецтва завоювання чоловічої уваги”, – повідомила Шутко.
Найбільший дохід – 2 тис. акче на день, або майже 6 тис. доларів, одержувала дружина султана Сулеймана – українка Роксолана (Hürrem). Річний дохід, за сучасними мірками, сягав 2 млн доларів. Ця сума залишалася за нею до кінця життя і дорівнювала річному бюджету невеликої французької провінції.
"Роксолана була найзаможнішою жінкою свого часу і спрямовувала кошти на благодійні проєкти: будівництво мечетей, лазень, лікарень, шкіл на теренах Османської імперії. Вона також активно займалася політикою, впливаючи на державні призначення та ведучи переписку з правителями Європи та Азії. Саме завдяки цьому Роксолана започаткувала явище в Османській імперії, відоме як «Жіночий султанат», яке через століття продовжила інша султанка українського походження, Хатідже Турхан (Надія)”, – деталізувала письменниця.
Окрім Роксолани, у новому виданні йдеться про її суперницю – черкешенку Махідевран, а також служницю султана Сулеймана Гюльфем та інших видатних постатей епохи «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан.
У своїй новій книзі Олександра Шутко спростовує давні міфи про численність наложниць в гаремах османських султанів.
“Точну кількість наложниць у них можна встановити завдяки комірним книгам султанського палацу Топкапи в Стамбулі, де міститься інформація про витрати на утримання гарему. Так, у гаремі султана Сулеймана Пишного 1552 року перебувало 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – близько 150. Інтимні стосунки з султаном мали далеко не всі, а до кола родини належали лише 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері спадкоємців. Решта мешканок гарему, отримавши через 7-9 років звільнення з неволі та посаг, могли вступити в шлюб з гідним сановником султана”, – зауважила Шутко.
Крім того, у книзі авторка розповідає про охорону гарему – євнухів, яких у дитинстві піддавали кастрації, причому під час такої операції виживав лише один хлопчик із десяти.
«Новою є також інформація про грекиню Гюльнуш, яка стала засновницею мечетей у Кам’янці-Подільській та Хотині. Про її присутність на Поділлі під час військового походу 1672-1678 років, народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та її подорож, яка не обійшлася без пригод, я також розповідаю у новому виданні», – зазначила авторка.
Презентація видання «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться в Києві 2 липня (четвер) о 18:30 у книгарні Readeat. Модератором події буде Альона Рудько. Під час заходу читачі матимуть можливість поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з її автографом.
Як раніше повідомляв Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман "Кривава Кафа" письменниці та дослідниці Олександри Шутко, присвячений намісництву шехзаде Сулеймана – майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.
Фото з особистого архіву Олександри Шутко
Україна Туреччина Жінки
