29 серпня відзначається 11-річчя Іловайської трагедії, коли українські військові опинилися у ворожому оточенні. Незважаючи на угоду про “безпечний коридор”, російські формування віроломно атакували українські колони.
Сьогодні, 29 серпня, Україна вшановує пам’ять героїв Іловайської трагедії – одного з найбільш трагічних епізодів в історії сучасної держави. Протягом серпня 2014 року тривали запеклі бої за контроль над Іловайськом, які завершилися 29 числа оточенням українських захисників. Попред погоджені з російською стороною умови евакуації через “безпечний коридор”, окупаційні війська та їхні союзники відкрили шквальний вогонь по колонах ЗСУ, про що повідомляє УНН.
Початок антитерористичної операції
14 квітня 2014 року уряд України розпочав нову сторінку у боротьбі за територіальну цілісність. Виконуючий обов’язки глави держави Олександр Турчинов своїм указом ініціював Антитерористичну операцію (АТО) у відповідь на зовнішню агресію та внутрішні деструктивні процеси.
Метою операції було повернення контроль над районами Донеччини й Луганщини, захопленими проросійськими угрупованнями.
Наприкінці літа 2014 року українські сили розпочали активне визволення окупованих територій. У липні під контроль повернуто Слов’янськ, Сєверодонецьк та Лисичанськ, розпочалися операції з деблокування Луганського аеропорту. Найкривавішою сторінкою цього періоду стали події під Іловайськом.
Іловайська битва
4 серпня 2014 року керівництво АТО затвердило план часткового блокування Донецька з метою перехоплення ключових транспортних артерій. Початковий штурм міста стартував 6 серпня. До 20 серпня українським підрозділам вдалося встановити частковий контроль над населеним пунктом.
Подальший розвиток подій визначило пряме втручання російської армії, яка відкрито підтримала терористичні угруповання.
Після запеклих боїв, 28 серпня українські війська були повністю блоковані.
Передднем евакуації із російськими представниками узгоджувалися маршрути відведення сил двома колонами. Проте вночі 28 серпня начальнику Генштабу ЗСУ Віктору Муженку надійшов ультиматум – залишити важке озброєння як умову відходу.
“Попередньо ми домовились про евакуацію колон за схваленими маршрутами, що отримали статус гуманітарних коридорів. Спочатку йшлося про вихід із технікою та зброєю з Іловайська. Коли ж 28 серпня російський генерал Богдановський висунув нову вимогу – залишити озброєння – це зруйнувало всі домовленості. За таких умов ми планували нічний прорив, який не відбувся через рішення місцевих командирів покладатися на гарантії окупантів”, – розповів Муженко у серпні 2025 року.
Оперуючи інформаційними маніпуляціями, кремлівський режим оприлюднив о 1:00 29 серпня звернення путіна до бойовиків із заявою про “відкриття гуманітарного коридору”.
Спроба виходу з оточення
На світанку 29 серпня розпочалося формування двох колон для відходу: “Булава” (північний напрямок) та “Вітер” (південний напрямок). Українські підрозділи рухалися узгодженими маршрутами, спочатку без перешкод з боку противника.
Колона “Булава” під керівництвом Руслана Хомчака включала 850 військових ЗСУ та 222 бійців добровольчих батальйонів. У складі було 4 танки та кілька одиниць бронетехніки. Маршрут пролягав через Многопілля, Агрономічне, Новодвірське, Михайлівку до Новокатеринівки. Колона значно розтягнулася, що знизило її маневровість.
Під час руху біля урочища Червона Поляна російськими військами було знищено 6 БМП, кілька транспортних засобів з особовим складом. На підступах до Новокатеринівки українські танкісти вступили у протистояння з вкопаною російською технікою. Втративши 3 БМП, частині бійців вдалося вийти з оточення після евакуації екіпажів.
Колона “Вітер” під командуванням Олексія Грачова нараховувала 650 осіб, маючи у складі трофейний Т-72Б3 та Т-64БВ. Під час проходження Червоносільського противник відкрив вогонь по хвостовій частині колони, знищивши танк Т-64БВ та перекривши шлях техніці. Відокремлена група бійців здійснила неочікуваний маневр, захопивши 2 російські танки та полонених, проте згодом була змушена залишити зброю під тиском противника.
Особливо трагічною стала доля 108 бійців батальйону “Донбас”, яких після капітуляції передали бойовикам “днр” через порушення домовленостей з боку окупантів.
Наслідки та пам’ять
За офіційними даними, в ході іловайських подій загинули 220 українських захисників, 40 осіб визнані зниклими безвісти.
Указом Президента України від 2019 року 29 серпня встановлено як День пам’яті захисників, які віддали життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави.
