Українська кінострічка «Ілюзія тихої ночі» здобула особливу нагороду на фестивалі у Швейцарії 26.04.2026 17:38 Укрінформ Український документальний кінофільм «Ілюзія тихої ночі», режисером якого є Ольга Черних, удостоєно спеціальної відзнаки на міжнародному кіноогляді Visions du Réel у рамках програми Burning Lights Competition.
Як інформує Укрінформ, про це оголошує Суспільне Культура.
Картину було представлено на 57-му кінофестивалі, що проходить у Ньйоні з 17 по 26 квітня. Фільм є учасником конкурсної програми Burning Lights, що акцентує увагу на новаторському документальному кінематографі.
Підкреслюється, що кінострічка «Ілюзія тихої ночі» створена як масштабний колективний задум: її знімали протягом однієї ночі у липні 2025 року за участі більш як 40 операторів і сотень людей з різних куточків України.
Кінофільм закарбовує ніч з 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісових масивів до південних степових зон, від прифронтових місцевостей до міст, що пережили повітряні атаки.
До знімального процесу приєдналися люди різного віку, фаху та досвіду, які документували особисту реальність під час війни. У результаті було створено збірний портрет держави, що переживає війну, поєднуючи широкі плани та глибокі спостереження.
За словами творчої групи, цей проєкт став експериментальним і водночас емоційним вираженням про існування країни під час комендантської години.
Міжнародні кінокритики вже відзначили розмах та концепцію кінострічки. Зокрема, рецензенти наголошують на багатогранності розповіді та комбінуванні різноманітних переживань – від звичайних сцен до життя на тлі воєнних дій.
«Незважаючи на те, що фільм показує, як українці стійко продовжують своє життя, в оповіді відчувається зловісний підтекст. Як ми дізнаємося з титрів, значна частина російських атак на українську інфраструктуру трапляється вночі. Тільки в липні 2025 року загинуло 286 мирних жителів. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – зазначається у Business Doc Europe.
У Cineuropa фільм описують як збірний образ людей, котрі, незважаючи на війну, «шукають хоч трохи надії» і зберігають відчуття гуманності:
«Легкість, притаманна щоденним справам, змінилася страхом, оскільки вони з острахом чекають на майбутнє, відзначене руйнуванням та хаосом: змирившись, пес лежить в помешканні, очікуючи, коли закінчаться бомбардування, жирафа безучастно дивиться в порожньому звіринці, а мати намагається заспокоїти свою дитину, запевняючи її, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, прагнення жити та чинити опір ніколи не покидає цей поранений народ, який не збирається здаватися».
Разом з тим у International Cinephile Society назвали стрічку «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає буденністю, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:
«Кінофільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить деякі епізоди складними для перегляду, але він передає незламний дух українського народу. Вони сприйняли це як частину свого життя, принаймні на певний час, оскільки усвідомлюють, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові труднощі».
Світова прем’єра стрічки відбулася 21 квітня в рамках кінофестивалю Visions du Réel.
Трансляція на телебаченні «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року на фестивалі документального кіно Visions du Réel картина Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь отримала нагороду Eurimages Co-Production Award.
Стоп-кадр з фільму/Cуспільне
Кіно Швейцарія Україна Кінофестиваль фільм