Країни Балтії хочуть захиститися від Росії / Ілюстративні фото з соцмереж, колаж 24 Каналу
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало, що інструменти ведення війни з 20 століття можуть бути актуальними й зараз. На тлі російської агресії та скандальних заяв Дональда Трампа щодо НАТО балтійські країни намагаються зміцнити власний захист.
Після двох років повномасштабної війни в Україні балтійські країни відчувають підвищену загрозу вторгнення на свої території з боку Росії. Ці держави розглядають різні варіанти посилення захисту, зокрема міни.
Чому саме міни
Як пише видання, країни Балтії аналізують дії Росії в Україні. У матеріалі зауважується, що “російська система мінних полів, дротів і траншей унеможливила просування” ЗСУ влітку 2023 року.
Недорогі протитанкові та протипіхотні міни можуть уповільнити ворожу техніку у разі наступу Росії на країни Балтії та виграти час для військ НАТО. Однак при цьому вони становлять загрозу для майбутніх поколінь. Адже під час та після завершення бойових дій цивільні можуть підірватися на тих боєприпасах, що не розірвалися.
Що відомо про Балтійську лінію оборони
Уряди країн Балтії нещодавно домовилися про створення скоординованої системи бункерів та укріплень через побоювання можливої російської атаки. Вони назвали цю систему Балтійською лінією оборони.
До недавнього часу більша частина кордону між Росією та країнами Балтії складалася з пологих полів та відкритого соснового лісу. У 2022 році ці держави стали будувати паркани, щоб стримувати мігрантів, яких Кремль надсилав для дестабілізації європейських сусідів.
Тепер цей кордон має стати набагато більш мілітаризованим. Планується встановлення датчиків та фізичних перешкод для блокування танків та інших транспортних засобів. Також заплановані інвестиції в арсенал протитанкових мін та мін з дистанційним підривом на випадок російської агресії.
У країнах Балтії засумнівалися щодо договору про міни
На тлі цієї ситуації політики з Латвії, Естонії та Литви останніми часом обговорюють можливий вихід з міжнародної конвенції, яка забороняє протипіхотні міни.
Зверніть увагу! Мова йде про Оттавську конвенцію, яка забороняє застосування, накопичення, виробництво та передачу протипіхотних мін. Цю міжнародна угода спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби та на їхнє знищення.
Глава Міноборони Латвії Андріс Спрудс доручив своїм військовим перевірити, чи має сенс виходити з цього договору.
Мета полягає в тому, щоб усі ми зміцнювали нашу обороноздатність, робили все, щоб наш кордон захищав. Ми повинні захищати свою територію з першого дюйма,
– пояснив він.
Варто зазначити, що наразі жодна країна Балтії не планує виходити з договору. Латвія готова використовувати протитанкові міни, які не заборонені Оттавською конвенцією. Ця угода також не забороняє менші дистанційно керовані міни. Естонія встановила у лісах та на приватних угіддях бетонні блоки та протитанкові надовби, відомі як “зуби дракона”.
Також Естонія планує побудувати 600 невеликих укріплених бункерів уздовж кордону з Росією, а Латвія та Литва планують побудувати їх ще більше. Кожен такий бункер зможе вмістити приблизно до 10 солдатів та витримати артилерійський обстріл.
Источник: www.24tv.ua
