Автор публікації
Олексій Копитько
Деякі українці впевнені, що нема сенсу фіксувати негаразди у Росії, бо Путіна все одно “оберуть”. Так само як і Кремлю нема сенсу танцювати перед електоратом, бо “і так всі за Путіна”. Та тут є нюанс. Путіна точно продовжать на посаді. Проте “вибори” російського вождя слід оцінювати за іншою шкалою.
Особливості виборів правителів
“Вибори” незмінних авторитарних керівників мають свої особливості.
Лідер демократичної країни може перемогти з результатом 51% і це буде перемога, яка забезпечує достатню легітимність. Авторитарний вождь має стартувати від 65%. Але Путін – не рядовий авторитарний вождь. Це міжнародний злочинець (з ордером за викрадення дітей), який керує найбільшою ядерною державою. Цілі, які він декларує:
Навіщо потрібна позамежна легітимність і стилістична бездоганність. Недостатньо просто “виграти вибори”. Потрібно “виграти” з результатом +80% та зробити це відносно чисто.
Майстер-клас чистого здобуття безмежних повноважень рік тому продемонстрував імператор Сі Цзіньпін. Був і символізм і апаратна техніка. Негативним прикладом у цьому плані є вибори Алєксандра Лукашенка. Мінський “пюрер” гарантовано та з запасом вигравав вибори 2020 року, але він тягнувся до 80% (у результаті йому намалювали 80,1%). На той момент ця планка вже була недосяжною без грубих порушень.
Плюс ситуацію активно розгойдували з Москви, заганяючи Лукашенка куток. У результаті політик продовжився, але через розправу над людьми обмежив собі маневр і зараз змушений продовжувати репресії, випалюючи живе. Днями він висловив занепокоєння підготовкою місцевих та парламентських виборів, які відбудуться за місяць.
Білоруський сценарій для Путіна є неприйнятним. Він має перемогти у “конкурентній боротьбі” на тлі загального обожнювання. Інакше не солідно. Робота з підготовки проведена. Опоненти на турбопатріотичному фланзі фізично зачищені. Роль “опонента” зверстана під ліберального кандидата Баріса Надєждіна, який має стати уособленням несистемної антивоєнної опозиції та з тріском програти.
Міф про непорушність позицій може бути підірваним
Проте погані новини ускладнюють завдання Кремля. Кожен новий колапс ЖКГ, кожен новий приліт по НПЗ псує картину. Найнебезпечніший для Путіна зараз – соціально-економічний порядок денний. Тому все частіше проскакують сигнали, що виробникам і торговим мережам заборонили підвищувати ціни у найближчі місяці. Курс рубля будуть кров з носа тримати до виборів.
Тому левову частку своїх появ російський вождь супроводжує якимись адресними соціальними заходами. Щоб електорат не сумував, російська пропаганда перетворює захоплення десятка зруйнованих хат на перемоги наполеонівського рівня.
При всьому цьому м’яка антивоєнна риторика Надєждіна має підтримку. Якщо Кремль відчує, що бажані 80% під загрозою – Надєждіна просто знімуть. Але відмова навіть від такої стерильної конкуренції буде ознакою слабкості. Чим нижча реальна підтримка (нижче 80%) – тим сильніше доведеться натягувати – тим більша ймовірність ексцесів. Брудне і несолідне продовження російського вождя, як і явна демонстрація страху конкуренції, підірвуть міф про непорушність його позицій.
Зараз багато партнерів виходять з логіки, що російський вождь – це константа, з якою доведеться мати справу. Коли Путін постане у вигляді змінної, це підштовхне діалог про формат співіснування без Путіна. У Росії побільшає контрагентів для такого діалогу.
Источник: www.24tv.ua
