В Україні триває ідентифікація тіл загиблих військових за справами з 2014 року Ексклюзив 30.06.2026 12:14 Укрінформ В Україні триває процес встановлення долі зниклих безвісти військовослужбовців та ідентифікації осіб, деяких з них розшукують з 2014 року.
Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомив заступник начальника слідчого управління – начальник відділу розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи ГУНП у Кіровоградській області Тарас Тарасенко.
"Інколи долю людини вдається встановити за лічені дні. Але є випадки, коли ми не маємо жодної інформації роками. Є справи ще з 2014 року, щодо яких досі немає відповіді. Одна з причин полягає в тому, що не всі тіла, повернуті під час репатріації, уже ідентифіковані. Навіть тепер, у 2026 році, ми продовжуємо ідентифікувати тіла, які були повернуті в попередні роки", – сказав поліцейський.
Поліція продовжує роботу над експертизами тіл, які були повернуті у попередні роки. Як приклад результатів роботи за один день Тарасенко навів приклад – ідентифікації особи, яка вважалася зниклою безвісти з 2023 року. Її тіло повернули під час репатріації значно пізніше, а остаточно встановити особу вдалося лише тепер.
У поліції зазначають, що в багатьох випадках ідентифікацію ускладнює стан останків. Через прямі влучання боєприпасів та повне вигорання військової техніки правоохоронцям доводиться працювати з мінімальними фрагментами, а в окремих випадках матеріал для відбору ДНК взагалі відсутній.
"Ми відраховуємо 12 місяців із моменту, коли ДНК уже встановлено та внесено до бази. Якщо за цей час не вдається отримати жодної додаткової інформації про особу, тіло може бути поховане. Але навіть після поховання пошук не припиняється. Це фактично форма довгострокового зберігання останків. На Кіровоградщині вже є такі випадки – тут поховані 14 невстановлених військовослужбовців", – додав Тарасенко.
Він наголосив, що всі необхідні зразки відібрані, дані перебувають у базах, і пошукова робота триває. Перед похованням невпізнаних тіл проводиться повний комплекс заходів: огляд, відбір зразків та встановлення ДНК-профілю.
Однією з найбільших проблем у цьому процесі Тарасенко назвав відмову деяких родичів здавати біологічні зразки. Через сподівання, що військовослужбовець перебуває в полоні, близькі відмовляються від процедури, що унеможливлює порівняння ДНК та встановлення особи.
Як повідомляв Укрінформ, під час зустрічі 26 червня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська омбудсменка Яна Лантратова обмінялися великими списками військовослужбовців обох сторін, зниклих безвісти за особливих обставин, для верифікації їхнього перебування у полоні.
Поліція Військові Ідентифікація ДНК Репатріація