Автор публікації
Микола Бєлєсков
Поговорімо ще трохи про “гарантії” vs “запевнення” щодо безпеки в міжнародних відносинах. На фоні підписання угоди із Великою Британією та обговорення, що вона нам дає і що не дає.
То чи виконає Лондон свої запевнення?
Навіть 5-та стаття Вашингтонського договору про створення НАТО не гарантує, що за членів Альянсу будуть автоматично воювати. Адже саме воювати за когось це про максимальне союзництво і гарантії.
Формулювання 5-ї статті доволі розмите – кожен член буде запроваджувати такі заходи, які вважає прийнятними. Хоча на практиці для гарантування ефекту стримування воєнна діяльність Альянсу і присутність військ так організована, щоб противник розумів, що в разі чого воювати за вразливих членів Альянсу інші будуть.
За нас ніхто воювати не буде. Велика Британія буде давати різноманітну допомогу в формі озброєння і БК, тренування, розвідувальні дані, воєнно-технічне співробітництво. Тому так, це зовсім не ті гарантії, які б нам хотілося б.
Але будь-яка діяльність іде від розуміння національного інтересу. І от Велика Британія після 24 лютого 2022 року пройшла відповідну еволюцію щодо того, чому безпека України важлива для них і чому в неї варто інвестувати шляхом різної допомоги до порогу готовності воювати за нас.
Цей новий консенсус розділяють еліти (панівна і опозиційна партії), аналітики і ЗМІ, а також населення.
Саме ця еволюція розуміння свого національного інтересу у Великій Британії, яку можна прочитати й у практичних кроках і в фреймінгу – це гарантія того, що відповідні “запевнення” будуть виконані. Як вже власне побачили на практиці після 24 лютого 2022 року.
Источник: www.24tv.ua
