Керування класом через голос: вплив гучності, тону та швидкості мовлення на школярів.

Застосування голосу з метою керування класом — це один з найбільш дієвих інструментів у розпорядженні викладача. Коли педагог правильно використовує власний голос, це сприяє налагодженню взаєморозуміння між ним і вихованцями, мінімізації конфліктних епізодів та формує позитивну атмосферу в класі, — повідомляється у великому дослідженні Edutopia від Youki Terada. Ми підготували для вас адаптований переклад цього надзвичайно корисного матеріалу.

Голос — це напрочуд складний та різнобічний інструмент, який потребує постійної зміни для адаптації до ситуацій, що змінюються у класі. Педагогам може знадобитися кілька років, щоб його вдосконалити.

У дослідженні, проведеному у 2022 році, науковці вирішили вивчити особливості інтонації, особливо те, як інтонація педагога впливає на атмосферу в класі. Фахівці з Ессекського університету та Університету Редінга проаналізували, як учні початкової школи відповідали на типові настанови в класі, наприклад, «Час заспокоїтися» або «Займайте свої місця, ми розпочинаємо урок», які були озвучені інтонаціями, що коливалися від владної до нейтральної та заохочувальної. Незважаючи на те, що слова були однаковими, трансформації в тональності мали вражаюче великий вплив на різноманітні аспекти, зокрема, на відчуття належності учнів, їхню незалежність та задоволення від уроку, а також вірогідність того, що вони зможуть довірити викладачам ту чи іншу приватну інформацію, наприклад, про власні інтереси чи навчальні складнощі.

Дослідники дійшли висновку, що владний тон знижував упевненість учнів у власній компетентності, тоді як заохочувальні інтонації зміцнювали їхнє почуття зв’язку з викладачами.

Авторитарність здатна створювати перешкоди. Через голоси вчителів, що демонструють владу, діти відмовлялися від задумів ділитися з ними таємницями, зокрема з такою важливою інформацією, як чи піддавалися вони знущанням, чи мали труднощі, або чи змогли вони виконати роботу, якою пишаються. 

Попри це, тональність голосу лишається питанням, важким для опанування. І ще важче вчителям застосовувати відомості про голос у напруженій обстановці класного середовища. Саме тому необхідно пам’ятати про те, як інтонація, сила та швидкість вашого мовлення здатні впливати на манеру поведінки учнів і як ці характеристики голосу можна розважливо використовувати для посилення результату навчання.

Індикатор небезпеки

Незначні зміни в тембрі голосу викладача здатні бути першим сигналом того, що в класі щось не так. Відтінок паніки, що прослизає у словесних вказівках, підвищення тону або сили звуку, раптовий потік повторюваних інструкцій здатні вказувати учням на те, що обстановка починає вислизати з-під контролю, і викликати в класу реакцію «бийся або тікай». Це підсилює неспокій та призводить до проявів роздратування.

Емоції мають властивість передаватися, пояснюють експерти в дослідженні 2021 року. Коли викладачі демонструють теплоту та виражають зацікавленість темою, учні частіше лишаються включеними у процес навчання та не схильні створювати конфліктні випадки. І навпаки, викладачі, які надмірно реагують на порушення дисципліни з боку вихованців або виглядають завжди емоційно відстороненими, можуть неусвідомлено створити недружню або навіть частково ворожу атмосферу в класі. Прояв захоплення темою творить дива: викладачі, яким подобалося перебувати в класі, «зберігали позитивне ставлення, навіть коли учні мали складнощі, і повідомляли, що приділяли більше часу навчанню», — зазначають дослідники.

«Обміркуйте сценарії,
які здатні відбутися у вашому класі. І особливо те, як ви прагнете реагувати, ще до початку навчального року»

Але щоб розвинути стійку, незворушну манеру поведінки в динамічному класі, потрібні час і практика, особливо коли учні знають, чим вас швидко можна вивести з рівноваги. Налаштуйте себе діяти спокійно та працювати, виходячи зі співпереживання та жалю. Один із прийомів підготуватися до неминучих випробувань вашого терпіння — програвати в уяві або з колегою різноманітні сценарії. «Обміркуйте сценарії, які здатні відбутися у вашому класі. І особливо те, як ви прагнете реагувати, ще до початку навчального року», — радить вчителька середньої школи та тренер з навчання Емілі Тервіллігер. 

Ваш голос має значення завжди, навіть
в беззвучних онлайн-повідомленнях:
4 поради викладачам

1

Принцип «накопичення часу»

Концентруємося на відносинах: «накопичуйте час» зі школярами та дізнавайтеся про них більше цікавих фактів, оскільки ці відомості допоможуть полегшити майбутні розбіжності. 

2

Тон голосу — вимогливий, але привітний 

Керування класом за допомогою голосу вимагає вмілості. Коли вчитель постійно застосовує надміру суворий та вимогливий тон, результати будуть негативними. Це підтверджують і результати досліджень: старші учні сприймуть це як виклик та почнуть бунтувати. Водночас, якщо ви будете занадто лояльними з учнями, вони витрачатимуть багато часу на те, щоб перевірити межі дозволеного. 

Оптимальний тон — це комбінація обох підходів, вважає вчителька середньої школи Крістін Наппер. І радить використовувати привітний вимогливий тон, коли викладач спершу зосереджується на вибудовуванні міцних відносин з учнями, а потім «використовує це джерело довіри, щоб допомогти учням дотримуватися високих критеріїв глибокого залучення у зміст уроку».

Коли вихованці в класі Ніни Перріш поводяться неадекватно, вона розглядає це як нагоду поставити важливі питання та виявити закономірності. Чи щось спровокувало порушення дисципліни? Чи учні намагаються привернути увагу своїх товаришів? А можливо їм просто нудно? «Манера поведінки допомагає учням отримати щось потрібне або уникнути чогось небажаного», — пояснює вона. Замість того щоб негайно вимагати слухняності, ідіть назустріч своїм учням — висувайте високі вимоги, але й приділяйте час тому, щоб збагнути, що їх мотивує.

Звісно, траплятимуться ситуації, коли вам доведеться підвищити тон або грубо сказати щось учневі, проте цю тактику слід застосовувати обережно. «Розвиток спокійного, нейтрального, впевненого голосу є частиною саморегулювання вчителя. Такий голос допоможе учням та дасть впевненість у тому, що вчитель буде до них прихильним, однак також контролюватиме ситуацію», — переконана Лінда Дарлінг-Хаммонд, президентка та генеральна директорка Learning Policy Institute.

3

Доза невербальної комунікації

«Іноді ми здатні забувати, що тональність мовлення передається не лише голосом, а й через міміку, жести та мову тіла», — говорить професорка Ліза Герлі в дослідженні 2018 року. Викладачі часто поводяться в класі офіційно, демонструючи манери, що відображають професійне становище. Однак різниця між надмірним контролем і достатнім контролем часто залежить не від того, що було сказано, а від супутніх невербальних сигналів, які здатні пом’якшити сприйняття.

Чи не хмуритесь ви мимохіть або не виглядаєте роздратованим, коли учень висловлює власну думку? Чи не здаєтесь зневажливим зі сторони? Сучасні дослідження з відстеження руху очей демонструють, що викладачі, як правило, встановлюють зоровий контакт з учнями в першому ряду та в центрі класу. Тому варто спробувати ходити класом і намагатися звертати увагу на тих, хто сидить позаду та на периферії.

І так, ви можете використовувати формальний стиль спілкування та загалом бути «формальною» людиною, не обов’язково виглядати «другом учнів» для доброзичливих відносин. Відповідно до останніх досліджень, учні можуть розпізнавати та цінувати щирість викладання у багатьох формах. Діти «позитивно реагують на викладачів, які ставляться до них з повагою і здаються емоційно доступними, навіть якщо ці викладачі більш стримані у власному мовленні та манері поведінки», — зазначає Ембер Дікінсон, професорка політичних наук в Університеті штату Оклахома у дослідженні 2017 року. Навіть якщо ви час від часу схвально реагуватимете на учнів за допомогою зорового контакту чи схвального кивка, це «зменшить психологічну дистанцію» та посприяє вибудовуванню відносин довіри навіть без жодного слова, переконана вона.

4

Онлайн-спілкування теж має власний голос, навіть якщо ви не говорите 

Голос — не єдиний метод вираження інтонації. І так — наш голос продовжує впливати, навіть коли ми не присутні десь фізично. Під час надання відгуків про завдання, написання електронних листів або онлайн-дискусій правильну інтонацію складніше визначити, проте вона лишається надзвичайно важливою під час спілкування з учнями та студентами.

«Професор в аудиторії може давати стислі настанови, які студенти розуміють та цінують, однак короткий електронний лист від нього може бути сприйнятий як холодний або байдужий», — каже Ембер Дікінсон. У власному дослідженні вона з’ясувала, що її спроби бути ефективною, спілкуючись у точній манері, наприклад, даючи чіткі вказівки щодо завантаження завдання, нерідко сприймалися її студентами як суворі. Позбавлена невербальних сигналів, які зазвичай супроводжують особисту розмову, її онлайн-персона сприймалася як строга та віддалена. І вона помітила, що її студенти стали менш зацікавленими.

Саме тому пані Дікінсон радить, щоб під час написання онлайн-повідомлень студентам обов’язково додавати особисті штрихи. Це не лише допоможе їм почуватися комфортніше, а й створить позитивнішу атмосферу та заохотить їх звертатися по допомогу. «Наприклад, я додавала загальні слова підтримки, як-от «Не здавайтеся, семестр майже завершився і ваші зусилля окупляться», або нагадувала студентам, що я рада допомогти їм у будь-який спосіб», — пише вона.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *