Зеленський привітав українців з Новим 2024 роком: повний текст звернення

Зеленський привітав українців з Новим 2024 роком / Колаж 24 Каналу

Глава держави близько півночі 31 грудня 2023 року підбив підсумки року, що минає. До вашої уваги повний текст звернення Володимира Зеленського.

В останні хвилини 2023 року на екранах телеканалів показали новорічне звернення Володимира Зеленського. У ньому президент України підбив підсумки року, що минув.

Повний текст звернення президента Дивитися новорічне привітання Володимира Зеленського також можна буде на ютубі 24 Каналу, а також на телеграм-каналі.

Привітання Володимира Зеленського з Новим 2024 роком: дивіться відео

Дорогий народе, дорога Україна! Зовсім скоро закінчується 2023 рік. Ще один рік нашої незалежності. Ще один рік нашої боротьби за незалежність. Ще один рік війни. Війни за свою землю, за нашу свободу, один за одного. Запитавши мільйони українців про те, яким був цей рік, можна отримати мільйони різних відповідей.

Кожен згадає щось своє, згадає когось свого. Кожен має те, через що усміхнутися, бо вдалося. Кожен має те, через що заплакати, через втрати. Кожен з нас цього року боровся, працював, чекав, допомагав, жив і сподівався. По-своєму. Кожен.

Але кожен знайде в цьому році щось спільне для всіх українців. Головний підсумок року, головний його здобуток. Україна стала сильніша. Українці стали сильніші. 676 днів тому усім нам було кинуто виклик. З усіх боків на нас летіли ракети, з усіх напрямків на нас сунула ворожа навала. Росія здійснила удари по нашій військовій інфраструктурі та по наших прикордонниках.

676 днів тому на цьому самому місці я звертався до вас. До вас, українці, повідомляв про початок повномасштабної війни. Ми не знали тоді, що чекає нас попереду. Чимало хто не вірив, що ми витримаємо тиждень? Мало хто вірив, що виборемо 2022 рік, не кажучи вже про те, що ми вистоїмо 2023. А сьогодні ми зустрічаємо 2024 рік. Україна жива. Україна живе. Україна бореться і б’ється. Україна рухається. Україна долає шлях. Україна здобуває. Україна працює. Україна існує. І все разом це не новорічне диво. Це не казка, не магія, а заслуга кожного з вас. Кожного із мільйонів українців. Кожного, хто протягом цього року щодня, щоночі доводив українці сильніші.

Коли на початку 2023 року, в січні, в лютому, ми подолали без перебільшення найважчу зиму в історії. Коли довели українці, що сильніші за холод і темряву. Сильніші за відключення і загрозу блекаутів. Українці подолають будь-який дефіцит електроенергії, бо не мають дефіциту стійкості і хоробрості. Ми не зникли у темряві. Темрява не проковтнула нас. Темрява програла нам. Вистояла наша енергетика, вистояла наша країна, перемогла цей рік.

І я хочу сказати дякую всім тим, завдяки кому в першу чергу це стало можливим. Всі наші сили, безпеки і оборони. Я пишаюсь кожним українським воїном. Допоки ви є, є Україна. Я знаю, як мужньо і героїчно ви бороните нас весь цей час. Час важких, запеклих, щоденних боїв.

З перших хвилин, 1 січня і дотепер, навіть у новорічну ніч, коли український воїн б’ється і не має права дати слабину. Ви стримуєте зло. Ви, якого стало ще більше, але яке нічого більше не змогло. Бо ви дали бій на кожному напрямку і кожній нашій вулиці, у кожній нашій хаті. Ви були сильними. Ви не здали жодного синьо-жовтого серця, жодного кілометра нашої свободи. Це ви. Всі наші воїни. Кожен і кожна. Хто доводить, українці сильніші від зла.

І я хочу подякувати всім нашим людям. Хочу подякувати нашому міцному народу. Всім, хто сьогодні тут. Всім, кому я хочу сказати, я пишаюсь кожним з вас. Кожним громадянином України. Кожним сильним. І я знаю, як всім сьогодні непросто. Всім, хто поставив життя на паузу. Хто відклав усе на потім, на після перемоги. Всі, хто каже, я працюю, і це не подвиг, а обов’язок. Я доначу, і це не подвиг, а норма. Всі, хто працює і бореться щодня, бо знає, війни самі по собі не закінчуються.

Війни закінчують. І перемогу не отримають, не дарують, перемогу здобувають. І для цього сьогодні ми маємо жити за правилом. Або ти працюєш, або ти воюєш. Бо проти нас найбільше у світі терористична організація. І очевидно, наскільки більше ми маємо робити, наскільки активніше робити, наскільки міцнішими мають бути наша єдність і боротьба.

Це знає кожен, хто щодня не питає себе, а що я можу зробити, а живе за формулою, мушу робити більше, ніж можу. Бо саме це означає слово “перемогти”. Нашою мовою. Перемогти. Пересилити себе. Перебороти. Зробити надзусилля. І зробити більше, ніж здавалось на перший погляд. Бо насправді кожен з нас здатен на більше.

Це щодня доводять наші героїчні люди. Наші герої. Наші медики, рятуючі бійців на фронті та людей у цивільних містах і селах. Ті, хто доводить українці сильніші за біль, за поранення і смерть. Це наші пожежники, наші рятувальники, які показують – українці сильніші за вогонь і завали. Це ті, хто доводить українці сильніші за будь-які обставини. Сильніші за безвихідь. Наші вчителі, які навчають дітей, попри все, попри війну, онлайн, наживо чи облаштувавши школу у Харківському метро. Наші залізничники, наші водії, зв’язківці, інженери, наші волонтери, наші дипломати, український бізнес.

Кожен, хто платить податки і дає українцям робочі місця. Кожен, хто сіє та збирає врожай і дає українцям хліб. Кожен, хто дає українцям прихисток. Кожен, хто робить снаряди і боєприпаси. Хто ремонтує і будує, відновлює і відроджує. Щодня працює, щодня доводить. Українці сильніші за втому. А значить, українці сильніші за цю війну.

24 лютого переконало нас в цьому. Війна багато чому нас навчила, багато чого показала, багато чого зробила з нами. Змінила нас. Війна роз’єднувала, на жаль, родини, забирала синів та доньок і водночас об’єднала нас у одну велику сім’ю. І 24 лютого ми робили вибір.

І суха, беземоційна правда реалій війни полягає в тому, що цей вибір був різним. Хтось залишився тут, в Україні. Хтось побіг, хтось був заблокований, хтось вивозив дітей, хтось пішов на фронт, хтось рятував інших, хтось рятував родину свою, хтось виїхав і залишився там. А хтось виїхав і повернувся додому, в Україну.

І це історії людей, історії хлопців і дівчат, які не могли сидіти вдома і пішли на фронт, і ті, які не могли більше сидіти за кордоном десь далеко від дому і повернулися, зрозумівши і сказавши собі, мені не все одно. І я потрібен. Я потрібен тут. Я потрібен перемозі. Я потрібен Україні. Той, хто довів, я сильніший за страх. Ті, хто довів, сильніший за сумніви.

Бо знаю, що одного дня доведеться поставити собі питання, хто я, зробити вибір, яким я хочу бути – жертвою чи переможцем, біженцем чи громадянином. І кожен знає відповідь. І відповідь – це Україна. Бо українці сильніші разом. Тож час бути разом. І це час, на який так чекають і всі ті українці, що зараз перебувають на тимчасово окупованих територіях. Всі, хто не втратив Україну в собі, не дав окупувати свої голови, свої серця. Всі, хто береже Україну в своїх дітях, береже наш прапор, віру нашу, віру у повернення України, знає, що всі очікування не даремні.

Я хочу, аби ви відчули нашу вдячність вам за це. І пам’ятали, без кожного з вас Україна буде неповною, неповноцінною. І сьогодні ми разом, разом зустрічаємо Новий рік за нашим часом. І рівно о 12-тій ми будемо разом співати наш гімн, гімн України. З любов’ю до України. І ця любов сильніша за окупацію. Ця любов до України, рушійна сила, якої так бояться загарбники.

І Крим, Донбас, Луганщина, Бердянськ, Мелітополь, Маріуполь. Всі. Всі наші, знаєте, знаєте, вороги насправді вас дуже сильно бояться. Не міжнародних організацій з політичними закликами, а українського духу, українських людей.

Українські бійці повернулися на рідну землю. Які доводили, доводять і доведуть, що ми сильніші за неволю, сильніші за ворога, сильніші за цю війну. Бо ми такий народ. І такий народ надихає, ви бачите, надихає весь світ. І таку державу хочуть бачити у європейській родині. І це підтверджує рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС.

Рішення, до якого інші йдуть десятиліттями. Рішення, у яке колись було б складно повірити, про яке скептики казали – це не скоро, це не завтра, майже неможливо. Не сподівайтесь, не вірте, не чекайте. Але Україна – зразка 2023, цілеспрямована, тверда, послідовна, рішуча і вперта. Українці сильніші за будь-які блокади і вето, невіру чи скепсис. Країна, яка під час війни здійснює надскладні та потрібні реформи і зміни. І як підсумок, країна, яку сьогодні чекають у Євросоюзі.

І це вже не просто слова, офіційні рішення, офіційні документи. І цей процес точно матиме логічне завершення повноправне членство у сильній Європі. Міцній. Від Лісабону до Луганська. І це дійсно історична перемога всієї України. І таких дипломатичних перемог цьогоріч було чимало. І всі вони давались нам не просто.

Українська формула миру, яку вже підтримало 80 країн світу. Гарантії безпеки для України, до яких сьогодні вже приєдналось три десятки держав. Зерновий коридор, про який нам так казали, ви ніколи не зможете без Росії. Нас блокували, шантажували, але ми знаходили вихід. І знайшли. І наш коридор працює. І сьогодні ним прийшло майже 13 мільйонів тонн українського зерна.

Цьогоріч українці доводили, ми сильніші за брехню. Ми сильніші за ІПСО. Сильніші за розпач, розбрат, зневіру. Зберігаючи міжнародну підтримку України, примножуючи її, відкриваючи нові напрямки, нові перспективи для України. Провівши тільки за цей рік 120 зустрічей на рівні лідерів, які принесли нам 156 тільки оборонних пакетів підтримки.

Вкотре доводячи, українці сильніші за будь-які інтриги, за усі спроби послабити світову солідарність, розхитати коаліцію наших союзників. Вона ж натомість зросла. Коаліція Patriot, повітряна коаліція, танкова коаліція. І окремо я хочу подякувати кожній країні, яка доєдналась до коаліції щодо повернення українських дітей, яких викрила Росія.

Я дякую усім нашим партнерам за те, що цьогоріч у нас вже є Patriot, IRIS-T, HIMARS, NASAMS, HAWK, Abrams, Leopard та багато-багато іншого. І наші пілоти вже опановують F-16 і ми неодмінно побачимо їх у нашому небі.

Щоб наші вороги неодмінно побачили, що таке справжня наша лють. І наступного року ворог відчує лють. Вітчизняного виробництва. Наша зброя, наша техніка, артилерія, наші снаряди, наші дрони, морські привіти ворогу і щонайменше мільйон українських FPV. Все, чим ми щедро будемо пригощати. На суші, в повітрі, звісно на морі. На нашому Чорному морі. І цього року ворог, як ніколи раніше, відчув, йому там не місце і наші дії у Чорному морі стали чорною сторінкою в історії російського флоту. Це офіційно можуть підтвердити їхні великі десантні кораблі, ракетні і патрульні корвети на дні морському. І наш Зміїний тепер без їхніх змій і триколор.

Шановні українці і українки, протягом цього року Україна подолала 6 тисяч тривог. Майже щоночі прокидалась від сирен, спускалась в укриття, захищаючи своїх дітей від ворожих ракет і дронів. І щоночі, і щодня працювали наші сили ППО, героїчно захищаючи небо України, аби ми 6 тисяч разів могли почути відбій. І 6 тисяч разів піднятися, піднятися наверх, піднятися нагору, подивитись в небо і цим знову довести.

Українці сильніші за терор. І хай б скільки не випускав ворог ракет, хай б скільки не було обстрілів і атак підлих, безжалісних, масованих в прагненні зламати нас, українців, залякати, збити Україну з ніг, загнати під землю. Ми все одно піднімемось, бо той, хто приносить на нашу землю пекло, одного дня побачить його з власного вікна. 676 днів тому я звертався із цього кабінету, зі свого робочого місця. Ми сильні, ми готові до всього, ми всіх переможемо.

За моєю спиною тоді був малюнок, пейзаж з краєвидами української землі. Сьогодні за мною шеврони наших воїнів, і кожен з них говорить і про нашу землю, і про наше небо, і про всю нашу Україну, про наших людей, про те, що змогли, про те, що зможемо. Про кожного, хто пішов, і про всіх, хто бореться, і про всіх, хто житиме на цій землі. І буде пишатись тим, що українець, бо весь світ знатиме – українці сильніші.

Я бажаю кожному, хто вже знайшов себе у нашій спільній справі, щоб у вас поруч завжди були ті, хто підставить плече, та не підставить у житті. Я бажаю кожному, хто ще вагається наступного року, зробити сміливий вибір. Захищати своє, власну країну, працювати заради неї, допомагати, знайти себе у власній державі. Бо це єдине місце на землі, де ми усі можемо сказати про себе. Ми вдома. І так само як минулого 31 грудня, сьогодні ми кажемо, ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий рік.

Але цього року можемо додати, що б він не приніс, ми будемо сильніші. І зараз я хочу сказати слова, які до війни вважались банальними, а під час війни – неоціненні. Я бажаю вам, вашим родинам, близьким, всім, всім рідним, тепла і здоров’я. Тим, у кого є рідне серце, хай живуть довго.

Тим, кого втратили, хай залишиться в серці. Коханим часу, часу побільше. Дітям здійснення ваших бажань. А всім людям щастя людського. А Україні, нашій, перемоги і миру. З Новим Роком, вас, українці! З Новим Роком, Україно! Слава Україні!

Источник: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *