Домой Користні поради Не буду вступати після школи: що таке gap year?

Не буду вступати після школи: що таке gap year?

88
0

Зображення: Oleg Shcherba from Ouch!

«Я не буду вступати». Якщо почули таке від своєї дитини-абітурієнта — це не кінець світу. Це називається gap year, тобто рік-перерва між школою та університетом. Цього разу #NoDramaMama — психологиня, консультантка з профорієнтації та менеджерка благодійних проєктів ГС «Освіторія» Ірина Плешакова. Вона розповідає реальну історію про gap year свого сина Андрія. 

Ірина Плешакова,

психологиня, сертифікована консультантка з профорієнтації та менеджерка благодійних проєктів ГС «Освіторія», мама двох дорослих синів

Батькам найскладніше приймати дорослі рішення своїх дітей. А з недорослими рішеннями можна погратися. Якось мій син вирішив прийти на останній дзвоник у рваних шортах і футболці. Тоді я купила у нього за 200 гривень здійснення мого бажання: щоб одягнув на урочисте свято сорочку і штани.

Gap year — що це і для кого?

Gap year — це коли молода людина обирає не вступати до університету одразу після школи, а дає собі перепочинок на рік чи трохи більше. Можна шукати себе, знайомитись із майбутньою професією, волонтерити, подорожувати, підпрацьовувати, — розповідає Ірина Плешакова.

Gap year — сміливий і цінний досвід. Але в людей із пострадянського простору є багато упереджень щодо «року роздумів», — мовляв, це для ледарів, які не хочуть обирати професію. Багато хто живе стереотипами про «одну професію на все життя» чи про те, що ланцюжок дитсадок-школа-університет — нерозривний і «жах, якщо все піде не за планом».

У моєму розумінні «обирати професію» = обирати себе. До того ж, у сучасному світі ти можеш обрати професію, але не мати роботи. Чи навпаки: можеш вийти на роботу, не маючи відповідної професії.

«Мамо, я складу ЗНО, але вступати нікуди не буду»

Мого молодшого сина звати Андрій. Він яскравий і цікавий хлопець. Цікавиться історією, досліджує вулиці й печери Києва, може зануритись із головою після Книжкового Арсеналу в книгу «Як вивчати Коран». Андрій не гнався за високими балами, але із захопленням вивчав те, що йому справді цікаво.

У 9 класі Андрій захопився відеомонтажем, надихнувшись прикладом старшого брата —кінооператора. Він теж почав думати про цю професію: цікаві люди, відрядження за кордон. Тож коли в університеті Карпенка-Карого відкрили набір на курс режисерів монтажу, Андрій пішов туди на підготовчі курси в 11 класі.

Але сталось не як гадалось.

Не хочу знецінювати такий потужний виш як Карпенка-Карого, та на сьогодні вони — «динозаври» з надконсервативним і заскорузлим підходом до навчання. Андрію було нецікаво. Та навіть аудиторії, що багато років не бачили ремонту, наганяли на дітей тугу й бажання негайно звідти втекти.

До ЗНО син готувався з репетитором, робив акцент на дисципліни, які потрібні до зарахування в Карпенка-Карого. Але за тиждень до першого ЗНО підійшов до мене та сказав: «Мамо, я складу ЗНО, але вступати не буду. Я так вирішив».

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Якщо дитина не хоче нікуди вступати

Вступає «не туди»: як батькам реагувати на професійний вибір дитини

«Недогуляне дитинство» як причина для gap year

Чи було складно таке почути й «перетравити»? Дуже. Я перелякалась. В мені почали сперечатись #тижпсихолог і #яжемать. Як спеціаліст із профорієнтації та психолог я розуміла: рішення Андрія — його відповідальність. Не хотіла бути тією матусею, яка вирішує все за молоду людину, пригнічуючи її самостійність.

— Це твій вибір зараз. Ти дорослий! — відповіла йому тоді.

Пам’ятаю, до цього моменту син був записаний у мене в телефоні «Андрюша». Я дістала гаджет і виправила на «Андрій». Зрозуміла, що він зовсім дорослий.

Потім ми сіли та ще раз все спокійно обговорити.

— Андрію, це вчинок дорослої людини. Ми тебе підтримаємо і допоможемо. Готові бути з тобою. Але зараз — це саме твоє рішення. Чи ти його до кінця усвідомлюєш?

Син відповів ствердно.

Я перебирала причини, що спонукали Андрія взяти собі gap year. Прийшла до висновку: це тому, що він рано пішов до школи — щойно йому виповнилося 6 років. Син був розвинений фізично, але весь 1 клас проплакав — найяскравіший прояв неготовності. І, ось саме тепер йому було необхідно «догуляти» цей рік.

Згадала, як у книзі «Неординарні. Історії успіху» Малколма Гладуелла автор наводить результати дослідження, що порівнює успішність світових зірок хокею. Так ось, — навіть 3-6 місяців різниці у віці сильно впливають на успіхи дитини в школі.

«Радісний котик», контент-менеджер і «легкі гроші» мами-психолога

Чи знав Андрій, чим хоче займатись під час свого gap year? Так: «Заробляти самостійно». Восени знайшов через знайомих роботу й працював, допоки весною не розпочався перший суворий карантин.

Перший серйозний підробіток — «радісним котиком» на ранковому шоу на ТБ. «Котики» — люди, які приносять ведучим каву, виконують різні дрібні розпорядження. Сумлінно вставав о 5 ранку. Згодом влаштувався контент-менеджером у компанію.

Грошей ніколи у нас не просив — хіба зрідка, коли потрібно було на метро. У сина не було ідеї, що ми «повинні» його забезпечувати, купувати речі. Якщо Андрій хотів оновити гардероб — їхав на секондхенд.

Під час локдауну вся наша родина опинилась під одним дахом. Продовжувати роботу дистанційно Андрій не зміг. Особливу увагу син звернув на мої онлайн-консультації в якості психолога. В той момент вирішив, що буде психологом, як і я. Адже здається, що «Це легкі гроші!»

Андрій читав Фрейда, обговорював все зі мною. Казав: «Ти працюєш у гештальт-підході, а я буду психоаналітиком!» Ми жартували, що засновуємо династію психологів. А потім син зрозумів, що для вступу на факультет психології потрібна математика. Почав у швидкому, авральному темпі готуватись до ЗНО. І бінго — набрав прохідний бал!

Лайфхак для gap year:

Дитина може перескласти ЗНО на вищі бали або зареєструватись на ЗНО з інших предметів. Це може допомогти, якщо подавати документи до різних вузів. Відповідно, для зарахування потрібні кардинально різні дисципліни.

Шість ЗНО за два роки і документи в 7 університетів

Я бачила, як змінився Андрій за цей рік. Подорослішав, відчув тягар відповідальності та зрозумів, що роботу можна легко втратити. Всі його друзі закінчували перший курс, а він сидів удома з батьками й не міг влаштуватись бодай кудись. Саме тоді він серйозно замислився про необхідність навчання. Адже вищий навчальний заклад дає можливість познайомитись із людьми, «зачепитись» за круту можливість, застрибнути в соціальний ліфт.

Отож, Андрій склав ще три ЗНО (за два роки мав пул із шести складених ЗНО) та подався у 7 різних вишів. Хороших і престижних. Обирав між соціологією та психологією. І коли ми з чоловіком були на відпочинку, зателефонував: «Мені подзвонили зі Львівського національного університету. Я вирішив, що буду вступати туди». Насправді, йому зателефонували майже з усіх вишів, куди він подавав документи на контрактну форму навчання. Але син обрав Львів — місто зі старовинними величними будівлями, які він так обожнював. А я після дзвінка пливла і плакала. Було так шкода, що він поїде! Пам’ятаю нашу переписку, де він сказав: «Це мій усвідомлений вибір. Прошу, щоб ви мене підтримали». Звісно, цього разу ми теж його підтримали! Андрій став студентом за напрямком «Соціологія» і наразі вже закінчив 1-й курс. Але залишатись у Львові на другий не планує — місто тіснувате в порівнянні з Києвом, а значить, і перспектив менше. Вишенькою на торті став класичний гуртожиток з тарганами, іржею та часто без гарячої води. «Мамо, дякую, що порадила мені взяти крокси! Бо у в’єтнамках зайти в душ неможливо», — сказав телефоном.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Як скласти ЗНО на 200 — правила підготовки від рекордсмена-2020

Онлайн-тести ЗНО 2020: а ви впораєтесь?

Повернення до Києва та екзотична посада «ковід-менеджер»

Gap year та рік навчання в університеті іншого міста — безцінний досвід та класна «школа життя» для Андрія. Тепер син варить смачнющий борщ і пасту-карбонара — з голоду точно не помре!

А якщо серйозно — ми говорили з Андрієм і найперше, про що він подякував — за те, що ми його не стримували, дали можливість для самостійного життя. Сказав, що усвідомив: все ж варто було залишитися в Києві. А от про що точно не шкодує — про свій gap year. Восени він продовжить навчання в університеті, а зараз підпрацьовує ковід-менеджером на зйомках: перевіряє, чи у всіх є тести, веде облік даних. 

Що робити, якщо дитина говорить про gap year?

1️⃣

Запропонувати обговорити цю ідею з дорослим, якому довіряє на всі сто відсотків.

2️⃣

Пройти хороший тест на профорієнтацію з консультацією.

3️⃣

Тактовно і м’яко поговорити. Поставити наступні питання:

  • Чому саме ти не хочеш вступати? Чого боїшся?
  • Чого насправді хочеш? Що цікаво/не цікаво?
  • На що спираєшся, коли робиш такий вибір? Які плюси і мінуси gap year?
  • Чим плануєш займатись у цей проміжок?
  • Який формат навчання тобі більше подобається — офлайн чи дистанційка?
  • Чому б ти міг навчити інших людей?
  • Підказати зробити опитування в Інстаграм для друзів: «Що у мене виходить робити найкраще, на вашу думку?»
  • Ким ти бачиш себе у майбутньому?

4️⃣

Дати завдання: «Згадай три моменти в житті, коли ти отримував задоволення від певної діяльності»

5️⃣

Запропонувати вправу: «Уяви, що тобі вживили чіп із усіма потрібними знаннями й навичками. Де б ти тоді працював?»

6️⃣

Попросити уявити: «У gap-рік у тебе необмежена кількість грошей. Але ці кошти можеш використати тільки на навчання. Куди б ти вступив? У які країни?» Тут можна мріяти і про Британську школу дизайну, і про New York Film Academy, і про Гарвард чи Стенфорд. Головне — щоб підліток розповів, як би він там розвивався професійно.

7️⃣

А батькам варто поставити питання для себе: «Якою хочу бачити свою дитину у 25 років?» Візьміть аркуш та напишіть якомога детальніше — так, щоб заповнити його з обох боків. А після цього дайте відповідь на ще одне запитання: «Що я роблю для того, щоб моя дитина була щаслива?» І останнє: «А що я НЕ роблю для того, щоб моя дитина була щаслива?»

8️⃣

Єдине, що «втрачає» дитина, яка не вступила до вишу після школи — це той самісінький 1 рік. Та хто сказав, що рік стане «втраченим»?

9️⃣

А для дітей, яких із трьох років нон-стоп водили на гуртки, курси та секції, gap year рік потрібен, щоб просто посидіти і подумати. Послухати себе. І нарешті, можливо вперше в житті — ПОЧУТИ.

Цікаво знати

Звідки до нас прийшов gap year?

Філософія gap year набула розголосу з 1980-х років. Саме тоді в Сполучених Штатах, багато експертів та ентузіастів почали читати лекції та писати наукові роботи про «рік корисного перепочинку». А після того, як колишній декан приймальних комісій Гарварда Вільям Фіцсіммонс написав статтю «Тайм-аут або вигорання для наступного покоління», gap year став дуже популярним явищем серед випускників шкіл.

ТАКОЖ ЦІКАВО:

Ефект «останнього тижня»: куди вступати?

Чи буде ЗНО з математики обов’язковим у 2022 році?

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here