23 серпня Україна святкує День Державного Прапора та День міста Харкова. Цього ж дня припадають Міжнародний день сліпих собак, Європейський день вшанування жертв сталінізму й нацизму, а також Міжнародний день пам’яті про жертви торгівлі людьми.
Як повідомляє УНН, 23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора та День міста Харкова.
День Державного Прапора України
Синьо-жовтий прапор є емблемою національної самобутності, опору та волі. Його корені сягають часів Київської Русі та козацької символіки, а як національний символ він оформився під час подій Європейської весни 1848 року у Львові.
Протягом минулого сторіччя стяг утвердився як знак української незалежності – від визвольних змагань 1917 року до антирадянського підпілля. Після проголошення незалежності у 1991-му він став офіційним державним символом, затвердженим Верховною Радою наступного року.
Сьогодні національний прапор можна побачити на найвищих вершинах світу, полярних станціях та міжзоряних просторах. Він супроводжує захисників на передовій та символізує перемоги українського народу, залишаючись непохитним символом віри у майбутнє.
Міжнародний день сліпих собак
Щорічне свято 23 серпня привертає увагу до адаптації чотирилапих вихованців з порушеннями зору та підкреслює їхній потенціал. Дана ініціатива нагадує суспільству, що такі тварини здатні дарувати ніжність та відданість на рівні зі здоровими побратимами.
Засновницею традиції стала американка Сара Хорн, володілиця сліпого тер’єра Шеммі. Перше святкування відбулося у 2017 році – через дев’ять років після революційної операції з пересадки рогівки в тварини. Відтоді цей день об’єднує прихильників тварин, сприяючи розповсюдженню знань про догляд за особливими вихованцями.
До основних причин втрати зору у тварин належать вікові зміни, спадкові патології, очні захворювання та травматичні ушкодження.
Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму
23 серпня 1939 року в Москві було укладено пакт між Сталіним та Гітлером, до якого додавався секретний протокол про поділ впливових зон у Східній Європі. Ця угода сприяла розпалюванню Другої світової, окупації сусідніх держав та масовим репресіям.
З 2009 року Європейський Союз офіційно вшанує пам’ять постраждалих від тоталітаризму. Європарламент наголошує: лише правдиве висвітлення історичних подій, пов’язаних із нацистськими та сталінськими злочинами, може стати запорукою стабільності в регіоні.
День міста Харків
Сьогодні Харків святкує річницю заснування. Місто, що отримало офіційний статус у 1654 році, є ключовим науково-освітнім, промисловим та культурним осередком Східної України. Його часто іменують студентським серцем країни завдяки численним університетам із сотнями тисяч студентів. Згідно з міжнародними рейтингами, у 2019 році Харків увійшов до п’ятірки найбільш пристосованих для життя міст України.
Історики досі дискутують щодо точного віку міста. Археологічні знахідки свідчать про поселення епохи бронзи, тоді як письмові джерела пов’язують заснування з будівництвом фортеці на річках Лопань і Харків у XVII столітті для захисту від кочівників.
Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації
Ця дата, започаткована ЮНЕСКО, пов’язана з повстанням на Гаїті 1791 року, що поклало початок боротьбі за скасування рабства. Символічно, що саме 23 серпня у штаті Огайо було відкрито Музей історії рабства. Щороку на острові Горі (Сенегал) – колишньому центрі трансатлантичної торгівлі людьми – проводяться меморіальні церемонії.
Не зважаючи на офіційну заборону, сучасні форми поневолення продовжують існувати. За даними ООН, мільйони людей, особливо жінки й діти, стають жертвами примусової праці та експлуатації. Ця проблема залишається одним із найскладніших викликів сучасності.
Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці
Православні християни 23 серпня завершують урочистості на честь Успіння Богородиці. Традиція пов’язана з приведенням трирічної Марії до Єрусалимського храму, де її зустрів святий Захарія. Ця подія символізує духовне піднесення та божественне покликання.
Завершальний день святкування супроводжується богослужінням, під час якого віруючі зосереджуються на молитві та роздумах. Звичаї забороняють гучні забави, побутові справи та шлюбні церемонії, акцентуючи увагу на духовному збагаченні.
