Конкурсне фінансування має слугувати не формальною процедурою, а дієвим інструментом розвитку. Оновлені правила конкурсного фінансування наукових досліджень визначають нові вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок. Фахівці МОН підготували роз’яснення щодо змін, які торкнуться українських науковців.
Нові правила окреслюють, як саме у 2026 році відбуватиметься відбір та фінансування наукових проєктів коштами державного бюджету. Йдеться про більш прозорі умови участі, підвищені вимоги до якості проєктів, підтримку установ, розташованих у прифронтових та прикордонних регіонах, а також посилену увагу до досліджень, що мають практичну цінність для держави.
Окрема увага приділена молодим науковцям, вирішенню прикладних завдань для подолання державних викликів, територіям, що знаходяться поблизу лінії фронту, використанню сучасної наукової інфраструктури та залученню співфінансування від бізнесу, міжнародних програм і грантів.
«Конкурсне фінансування повинно функціонувати не як формальна формальність, а як інструмент для розвитку сильних наукових команд і підтримки досліджень, що приносять конкретні результати. Ми посилюємо зв’язок між якістю проєкту, спроможністю установи, державними пріоритетами та можливістю практичного впровадження. Окремо для нас важливо підтримати молодих вчених та наукові колективи, які продовжують свою роботу в прифронтових регіонах, незважаючи на складні безпекові умови», – зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Державна атестація як одна з умов
Починаючи з 1 січня 2027 року, конкурсне фінансування зможуть отримати лише вищі навчальні заклади та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом.
До фінансування допускатимуться проєкти, які за результатами експертизи набрали щонайменше 50 балів. Цей мінімальний показник підтверджує належну якість поданого проєкту та спроможність команди його успішно реалізувати.
Три основні напрями конкурсного відбору
В рамках основного конкурсу відбір буде проводитися за трьома окремими напрямами.
1. Перший напрям охоплює традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
2. Другий напрям призначений для проєктів закладів вищої освіти та наукових установ, розташованих у прифронтових та прикордонних регіонах. До цього переліку входять Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.
Для зазначених установ передбачено додаткове фінансування та окремий рейтинговий список. Це забезпечить підтримку наукових команд, які продовжують свою діяльність в умовах підвищених безпекових ризиків.
3. Третій напрям фокусується на пріоритетних науково-технічних розробках за спеціальними тематичними напрямами. Ці напрями будуть формуватися на основі запитів, отриманих у 2026 році від Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади.
Для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%. Це стосується розробок, які відповідають конкретним потребам держави та мають потенціал для практичного застосування.
Окремо діятиме конкурс для молодих вчених, бюджет якого вперше буде збільшено до 30% від загального обсягу коштів МОН. Він охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Керівниками та виконавцями таких проєктів мають бути молоді науковці закладів вищої освіти та наукових установ, що підпорядковуються МОН.
Фінансові умови та тривалість виконання
Тривалість виконання проєктів становитиме до 24 місяців. Це дозволить працювати над актуальними для держави завданнями та підготувати їх до подальшого практичного використання.
Максимальна вартість одного проєкту на рік становитиме:
- до 1,2 млн грн для теоретичних досліджень;
- до 1,5 млн грн для експериментальних досліджень.
Нові підходи до оцінювання
Фінансування зможуть отримати лише ті проєкти, які за результатами експертизи наберуть не менше 50 балів.
Під час оцінювання також будуть враховуватися результати діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Це означає, що конкурсна підтримка залежатиме не лише від якості окремої заявки, але й від загальної спроможності установи здійснювати наукові дослідження, зокрема від рівня розвитку їх дослідницької інфраструктури.
Додатковою перевагою, вперше запровадженою, стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел. Це можуть бути кошти, надані бізнесом, міжнародними програмами, грантами або іншими партнерами.
Вимоги до виконавців
Керівником проєкту може бути працівник закладу вищої освіти або наукової установи за основним місцем роботи. Він повинен перебувати на території України щонайменше шість місяців протягом останнього року.
Науково-педагогічний працівник може обіймати посаду керівника не більше одного проєкту та бути виконавцем ще в одному проєкті в межах цього конкурсу.
Основний склад команди не повинен перевищувати шести осіб, включаючи керівника. Частка представників НАН України та інших установ не може перевищувати 30%.
До складу виконавців не допускаються громадяни держав-агресорів та особи, яких протягом трьох років до подання заявки було визнано винними у порушенні академічної доброчесності.
Академічна доброчесність та використання ШІ
Оновлені вимоги містять окремі правила щодо використання систем штучного інтелекту під час підготовки проєктів.
Застосування ШІ як генератора змісту проєкту буде розцінюватися як порушення академічної доброчесності.
Якщо штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, у документах необхідно чітко зазначити мету його використання, назву інструменту та точний запит, який був введений.
Фабрикація даних, плагіат та застосування «хижацьких» публікаційних практик можуть стати підставою для відхилення заявки.
Процедура подання заявок
Проєкти подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему.
До заявки необхідно додати супровідний лист, витяг із протоколу вченої ради, довідки від Державної прикордонної служби (за потреби), а також підтвердження співфінансування від бізнесу або інших партнерів (за наявності).
Проєкти, які не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи.
Міністерства освіти і науки.