Збережено компетентнісний підхід та професійну незалежність педагога у плануванні методів оцінювання Спрощення процедури оцінювання в 5–9 класах: роз’яснення МОН Наказ № 1427 зберігає актуальність компетентнісного підходу до оцінювання та професійну незалежність педагогічного колективу у розробці процедур оцінювання. Однак, спрощено механізм документування досягнень учнів у журналі.
«На сьогодні вчителі мають значне навантаження. Ми врахували зауваження педагогів щодо складності документування результатів оцінювання та спростили ведення класних журналів: більше не вимагається позначення груп результатів, за семестр виставляється єдина оцінка з дисципліни. Вчителі, для яких таке індексування є зручним робочим інструментом, можуть продовжувати його використання. Час, що раніше витрачався на складання зведених таблиць, тепер може бути спрямований на роботу з учнями. Державний стандарт, компетентнісний підхід та очікувані результати навчання залишаються фундаментом оцінювання. Реформа Нової української школи триває, і ми продовжимо переглядати процедури, які не сприяють розвитку дитини», – підкреслив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що залишається незмінним
Фундамент оцінювання залишається: педагог оцінює, наскільки учні досягли результатів навчання, визначених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних і робочих програмах. Це стосується очікуваних досягнень, яких учні повинні досягти під час засвоєння відповідних тем, розділів чи модулів.
Очікувані результати навчання, визначені програмою на семестр або навчальний рік, слугують основою для планування освітнього процесу та оцінювання учнів, зокрема для визначення семестрових та річних оцінок.
Педагог, користуючись своєю професійною незалежністю, самостійно обирає методи для оцінки досягнень учнів.
Що змінюється
- Поточні оцінки документуватимуться в класному журналі без обов’язкового зазначення груп результатів – ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Водночас педагог має можливість використовувати індексування як додатковий робочий інструмент.
- За результатами семестру виставлятиметься одна оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу. Окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не є обов’язковими.
- Міністерство освіти і науки розробить оновлений формат Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів, враховуючи компетентнісний підхід.
Формувальне оцінювання
Метою формувального оцінювання є надання учням зворотного зв’язку, виявлення їхніх освітніх потреб та, за необхідності, коригування навчального процесу. Результати такого оцінювання не враховуються при підсумковому оцінюванні.
Педагог самостійно обирає систему оцінювання для формувального оцінювання – вербальну, рівневу чи бальну. Результати можуть бути зафіксовані у зручний спосіб: у нотатках, щоденниках спостережень тощо. Це є робочим інструментом педагога, який не потребує окремого оформлення як звітність.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання дозволяє визначити проміжний рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в рамках певної теми, модуля чи розділу. Педагог самостійно визначає кількість та час виставлення оцінок, а також підбирає відповідні методи та інструменти.
Поточна оцінка виставляється у балах за виконану діяльність або навчальне завдання згідно з визначеними критеріями. Вона впливає на підсумкову оцінку та фіксується в класному журналі без обов’язкових позначок чи індексів за групами результатів.
Поточні оцінки не обов’язково виставляти на кожному занятті чи за кожне виконане завдання.
Підсумкове оцінювання
Тематичне оцінювання проводиться за потреби. Тематична оцінка може бути визначена одним із трьох способів:
- узагальнення поточних оцінок, отриманих під час вивчення теми, модуля або розділу;
- виставлення оцінки за підсумкову тематичну роботу, що охоплює ключові результати навчання, передбачені програмою;
- узагальнення поточних оцінок та оцінки за підсумкову тематичну роботу.
Проведення окремої підсумкової роботи після кожної теми, розділу чи модуля не є обов’язковим.
Семестрова оцінка
Семестрова оцінка визначається на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності – поточних. За рішенням педагога також може бути проведена підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період. Оцінка за таку роботу фіксується в журналі без уточнення груп результатів.
За результатами семестру виставляється єдина оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Автономія освітніх закладів та професійна незалежність педагога
Заклад освіти має право запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів – дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».
Педагог самостійно:
- обирає шкалу формувального оцінювання;
- визначає кількість та частоту застосування різних видів оцінювання;
- підбирає методи та інструменти відповідно до навчальних цілей;
- приймає рішення щодо використання індексування оцінок за групами результатів як додаткового робочого інструменту.
Міністерство освіти і науки повинно надати до 1 жовтня оновлений формат Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів з урахуванням компетентнісного підходу.
Для розробки та вибору інструментів компетентнісного оцінювання педагоги можуть скористатися:
- методичними посібниками«Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей;
- «Каталогом компетентнісних робіт для НУШ»;
- Ресурсом«Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».
Міністерства освіти і науки.