Дані моніторингу вказують, що учні суттєво краще справляються із завданнями на застосування, ніж на відтворення знань Учні почали краще справлятися із завданнями, що потребують міркувань.
Шестикласники та восьмикласники продемонстрували підвищення ефективності у виконанні завдань тестування з української мови, що орієнтовані на аналітичне мислення.
Такий висновок був сформульований авторами звіту за підсумками загальнодержавного моніторингу, який третій рік поспіль проводить Державна служба якості освіти серед учнів 6-х і 8-х класів.
Зокрема, ця тенденція підтверджується аналізом успішності виконання учасниками моніторингу тестових завдань з української мови з точки зору когнітивного виміру.
Автори дослідження припускають, що однією з імовірних причин такого позитивного зрушення є те, що, згідно з учнівськими анкетами, вчителі на заняттях систематично заохочують саме до розмірковувань.
Водночас, результати моніторингу демонструють, що учні значно успішніше справляються із завданнями, де потрібно застосувати знання, аніж з тими, що вимагають їх запам’ятовування.
При цьому колишня міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, виступаючи на презентації звіту, звернула увагу на те, що освітні програми, підручники та методики викладання є «не заземленими», тобто недостатньо орієнтованими на практичне застосування у реальному житті. На даний момент у навчальних закладах досі домінує підхід, що базується на засвоєнні знань.
«Ми декларуємо навчання застосуванню знань на практиці, але цього недостатньо відображено в наших підручниках», – наголосила Гриневич.