«Атестація педагогів — лідер серед запитів освітян під час юридичних консультацій у громадській спілці «Освіторія», — розповідає юрист Олександр Брижак. — А питання послідовності присвоєння категорій і звань — одне з найпроблемніших аспектів атестації у 2025 році». Особливого клопоту завдає безневинна, на перший погляд, фраза «як правило» в одному з пунктів Положення. Розбираємося, коли послідовність присвоєння категорій та звань може не бути дотримана і які рішення допоможуть подолати різне тлумачення норми.
СПІКЕР:
Олександр Брижак, юрист
Атестація педагогів:
що нового у 2025 році?
Нове Положення про атестацію педагогів (далі — Положення) набрало чинності восени 2024 року. Нагадаємо, атестація педагогів — система заходів для оцінювання професійної діяльності вчителя, прописана в статті 50 Закону України «Про освіту». Учителям необхідно проходити атестацію раз на 5 років. За бажанням учитель може атестуватися і позачергово.
Для чого потрібна атестація?
☑️ Щоб перевірити відповідність посаді: чи може ця конкретна людина працювати педагогом? Якщо рішення атестаційної комісії несприятливе, це може стати підставою для звільнення.
☑️ Для присвоєння педагогічного звання: старший учитель / учитель-методист. Їх присвоюють лише спеціалістам першої чи вищої категорії, які покращують якість освіти, впроваджують педагогічні новації. Такі вчителі — переможці, лауреати міжнародних, всеукраїнських фахових конкурсів.
☑️ Присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії — спеціаліст / спеціаліст другої / спеціаліст першої / спеціаліст вищої категорії.
☑️ Щоб розрахувати ставку. Відповідно до кваліфікаційної категорії директор школи встановлює вчителю певний тарифний розряд, за яким і розраховується ставка.
10 змін в атестації педагогів,
про які варто знати
Ось що передбачає нове Положення:
▶︎ Урегульовано питання присвоєння педагогічних звань і кваліфікаційних категорій учителям, які не мають вищої освіти.
▶︎ Визначено, що за педагогами, які переходять на роботу в інші заклади освіти на ті самі посади або переривають свою роботу, зберігаються педагогічні звання і кваліфікаційні категорії до наступної атестації.
▶︎ Нові деталі в порядку створення атестаційних комісій та готовий перелік субʼєктів, які їх можуть створювати. Зокрема, передбачено можливість створення атестаційних комісій приватними закладами освіти та/або їхніми засновниками.
▶︎ Відтепер педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель» і «старший вихователь» присвоюють педагогам, яким за результатами попередньої атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію не нижчу ніж «спеціаліст другої категорії» (або встановлено відповідний тарифний розряд) та стаж роботи яких понад три роки.
▶︎ Звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог — методист», «керівник гуртка — методист», «старший вожатий — методист» присвоюють педагогам, які працюють на відповідних посадах та які за результатами попередньої атестації мають кваліфікаційну категорію не нижчу ніж «спеціаліст вищої категорії» (або встановлено відповідний тарифний розряд), вищу освіту та стаж роботи понад 5 років.
▶︎ Не тільки проходження курсів професійного розвитку, а й здобуття освіти в закладі вищої, фахової передвищої освіти наступні 5 років зараховуватимуть як підвищення кваліфікації.
▶︎ Урегульовано питання атестації педагогічних працівників, які мають навантаження з кількох навчальних предметів.
▶︎ Відтепер у разі викладання кількох навчальних предметів педагоги самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації в межах загального обсягу підвищення кваліфікації (150 годин або 30 кредитів ЄКТС).
▶︎ Атестаційні комісії І рівня можна створювати в закладах освіти і відокремлених структурних підрозділах, у яких є щонайменше 15 педагогічних працівників.
▶︎ Після оформлення атестаційного листа про рішення комісії керівник закладу освіти має видати відповідний наказ, який є документом, що підтверджує присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання.
Проблемні аспекти атестації у 2025 році: розбір юриста
✦ Невизначеність у послідовності присвоєння категорій та звань
— Особливої уваги заслуговує питання послідовності присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, — акцентує Олександр Брижак.
Згідно з пунктом 11 розділу 1 Положення: «Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами атестації як правило послідовно».
Ось це формулювання «як правило» в конструкції норми викликає найбільше запитань у педагогічних працівників.
✦ Чи можна порушити послідовність, якщо педагогічний працівник відповідає всім вимогам (критеріям) для цього?
Із цього питання між педагогічними працівниками та керівництвом закладів освіти, які формують атестаційні комісії, виникають неабиякі суперечки.
СУТЬ ПРОБЛЕМИ:
Найчастіше керівництво закладів освіти наполягає на безальтернативному дотриманні послідовності, тоді як педагоги не розуміють такої позиції, особливо якщо вони відповідають критеріям для вищої категорії/звання.
✦ Два випадки, коли послідовність може не бути дотримана
Положення чітко визначає два випадки, коли послідовність присвоєння категорій може не бути дотримана:
- педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий ступінь вищої освіти, науковий ступінь або вчене звання, за його заявою рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» може бути присвоєна без дотримання послідовності;
- особливі умови для педагогічних працівників, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки та працюють на посадах педагогічних працівників закладів освіти. Присвоєння кваліфікаційних категорій таким працівникам можливе без дотримання послідовності за умови їх відповідності критеріям щодо наявного стажу роботи в інших галузях.
✦ А що каже МОН?
Відносно нещодавно Міністерство освіти і науки України у своєму листі «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2024/2025 навчальному році» від 10 грудня 2024 року № 1/23112-24 зазначило, що в Положенні є лише два згадані вище випадки, коли можливий вихід за рамки послідовності.
При цьому МОН наголошує, що в усіх інших випадках кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюють виключно послідовно. Ми з вами можемо відслідкувати чітку позицію МОН:
Особи, які мають педагогічну освіту, повинні дотримуватися послідовності в присвоєнні категорій, на відміну від осіб, які обіймають педагогічні посади, але не мають педагогічної освіти.
✦ Які підстави потрібні для виходу за межі послідовності: альтернативний погляд
На щастя, листи МОН не є нормативно-правовими актами. Якщо повернутися до формулювання пункту 11 розділу 1 Положення, то словосполучення «як правило» все ж таки передбачає необов’язковість такої послідовності.
— Положенням чітко не передбачено, що випадки, коли послідовність не є обов’язковою, вичерпні і їх перелік прямо передбачений Положенням, — робить висновок юрист. — За такого формулювання та його трактування все ж вважаю, що присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань без дотримання зазначеної послідовності можливе і в інших випадках, окрім тих, що передбачені в Положенні.
Хто ще підтримує таку позицію:
- Профспілка працівників освіти і науки України,
- освітній омбудсмен.
І працівники Профспілки, і освітній омбудсмен зазначають, що за рішеннями атестаційної комісії можна присвоювати кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам з педагогічною освітою і без дотримання послідовності. Тобто, і в інших випадках, окрім тих, що прямо передбачені в Положенні.
Для того щоб атестаційна комісія вийшла за межі встановленої послідовності, мають бути на те дійсно обґрунтовані й достатні підстави.
✦ Які є додаткові підстави для ухвлення рішень
Юрист Олександр Брижак підкреслює необхідність детального ознайомлення освітян зі згаданим вище листом МОН і наголошує, що варто звернути особливу увагу на такі деталі:
- Положення визначає документи, які підтверджують наявний стаж педагогічної роботи, наявний ступінь освіти;
- Положення не передбачає написання та обов’язкового подання до атестаційної комісії наукових робіт, статей, підручників для присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії / присвоєння педагогічного звання;
- однак це не виключає права педагогічного працівника, який має науково-творчі напрацювання, надати атестаційній комісії такі матеріали для їх урахування під час ухвалення рішення;
- якщо є додаткові підстави для присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії / присвоєння педагогічного звання, педагогічний працівник може надати атестаційній комісії документи, які, на його думку, підтверджують такі підстави і свідчать про його педагогічну майстерність та/або професійні досягнення;
- у листі наголошується, що перелік досягнень педагогічних працівників, визначений пунктом 10 розділу І, не є вичерпним. Атестаційні комісії можуть ухвалити рішення про присвоєння педагогічного звання педагогічним працівникам, які мають інші професійні досягнення.
Які рішення допоможуть подолати різне тлумачення норми
Брак чітких правил та однозначних формулювань у Положенні й надалі створюватиме підґрунтя для непорозуміння між учителями та керівництвом закладів освіти (атестаційними комісіями), що нерідко призводить до конфліктних ситуацій. Різне тлумачення норми про послідовність присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань стає причиною суперечок та невдоволення.
Для врегулювання цієї проблеми необхідно внести відповідні зміни до Положення. Наприклад, уточнити дискреційні повноваження атестаційних комісій. Саме в такий спосіб можна буде усунути наявні розбіжності в інтерпретації словосполучення «як правило».
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media
