Автентичні українські слова на щодень: запам'яте їх

Витребеньки, баляндраси, готовизна — знаєте, що означають ці слова? А як щодо суціга, вайло чи ушелепитися? Зібрали для вас автентичні українські слова, прислів’я та фразеологізми, які зроблять вас справжнім знавцем мови.

Українська мова стала справжнім трендом: її вивчають і діти, і дорослі, відомі діячі та телеведучі беруть участь у мовних марафонах, а нещодавно уся країна разом писала радіодиктант єдності. Ми зібрали старовинні слова на щодень: як описати погоду, як розповісти про щось смачне, які питомі українські слова описують все, що робить малюк, та які прислів’я додадуть перцю у ваше мовлення.

Автентичні українські слова

Про природу та погоду

Бережина — узбережжя

Виднокрай — горизонт

Сніжиця — завірюха

Ляпавиця — сльота

Присмерк — сутінки

Дитячі слова

Писклятко — маленька дитина

Витребеньки — примхи, забаганки

Баляндраси — пусті та веселі розмови про щось незначне

Чеберяти — швидко рухати ногами

По грі — гра закінчилась

Назвисько — кличка

Коли хочеться когось вилаяти

Скумасний — поганий, кепський

Суціга — хитра людина

Вар’ят — божевільний

Одоробло — незграбна людина

Почвара — монстр

Вайло — неповоротка людина

Плюгавий — огидний

Прямуємо кудись автентично

Манівцем, околяса — в обхід

Врозтіч — врозбрід

Зайцювати — їхати зайцем

Длятися — затримуватися

Ушелепатися — ненароком потрапити

Смачні слова

Кремзлики — деруни

Сирівець — хлібний квас

Студенець — холодець

Бабка — запіканка (переважно з крупів або сиру)

Вертун — штрудель

Садовина — фрукти

Городина — овочі

Готовизна — запаси харчів

Називаємо предмети побуту

Хідник — тротуар

Сочка — лінза

Партика — скибка

Обрус — скатертина

Живе срібло — ртуть

Мутра — гайка

Спиж — бронза

Церата — клейонка, водонепроникна тканина

Фразеологізми, яких ви могли не знати

Коли хочеться описати негідну людину

Фіалки в голові/Шпаки в голові — про незрілу людину, те саме, що і «вітер в голові».

Ще мак росте в голові — молодий, недосвідчений.

Говорить, мов блекоти об’ївся — не може зв’язати кілька слів, те саме, що і «лика не в’яже».

Грає звитяжця — робить із себе героя.

Потайна собака — підступна людина.

Коли щось пішло не за планом

На святого ніде — ніколи.

Пішов, як рак по дріжджі — дуже довго.

Нагнівався, бо муха на ніс сіла — розізлитись без причини.

Годувати жданиками/Казав пан, кожух дам — обіцяти, але не зробити.

Коли переповнюють емоції

Аж виляски йшли — надто гучно, дуже лункий звук.

Аж вухналі кувати зубами — сильно тремтіти.

Аж з медом та з маком — надто улесливо.

Вискочити, як голий козак з маку — зненацька.

Втерти часнику — покарати.

Задати перцю з маком — сильно лаяти.

Прислів’я, що ближчі до серця

Ми часто вживаємо замість наших рідних прислів’їв кальку з російської. Пропонуємо кілька варіантів автентичних українських влучних висловів. Вони точно будуть актуальні у побуті.

Хто звечора плаче, той уранці скаче — замість «сміється той, хто сміється останнім».

Собака собаці хвоста не відкусить — замість «рибалка рибалку бачить здалека».

Перший млинець нанівець — замість «перший млинець комом».

Ховай на спід тягар своїх бід — замість «не вішай носа».

Слова, яких насправді не існувало в українській мові

Ці кальки придумала та поширила радянська влада, щоб насміхатися над українською мовою.