Дописи в соцмережах, відео, новини та інші публікації в медіа — щодня ми стикаємося з величезними обсягами інформації, де факти нерідко переплітаються з маніпуляціями та сумнівними даними. Щоб не втрачати орієнтир і вміти свідомо взаємодіяти з контентом, важливо розвивати медіаграмотність — навичку, що стає дедалі необхіднішою для всіх вікових груп. Разом з експертками розбираємося, чому медіаграмотність така необхідна — як пересічним українцям, так і освітянам. З’ясовуємо, як її опановувати та які підходи та інструменти в цьому допоможуть.
Чому медіаграмотність настільки важлива сьогодні
З кожним роком обсяг інформації, яку ми споживаємо, зростає, а разом із цим збільшується ризик натрапити на неправдиві або маніпулятивні матеріали. Уміння критично оцінювати джерела, перевіряти факти та ставити правильні запитання до контенту допомагають залишатися об’єктивними, уникати шахрайства та не піддаватися емоційним впливам.
Обсяг створених, зафіксованих, скопійованих і спожитих у світі даних / інформації з 2010 по 2023 рік, з прогнозами на 2024–2028 роки. Statista, 2025 «
Альона Романюк, медіаекспертка, головна редакторка фактчекінгового проєкту «НотаЄнота»
«Ми живемо в умовах війни, коли інформаційні операції та атаки відбуваються буквально щодня. Кожен такий вплив формує хибну картину світу, тож надзвичайно важливо не ставати їхньою жертвою. Без медіаграмотності сучасне суспільство неминуче деградуватиме».
«
«
Діана Дуцик, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації
«Попри очевидну значущість критичного мислення, час від часу можна почути, що навчання медіаграмотності не дає результатів або є неефективним у протидії російській дезінформації. Такий підхід знецінює багаторічну роботу фахівців, які ще на початку 2000-х почали просувати цю тему в Україні. Варто розуміти, що медіаграмотність не є “самодостатньою дисципліною”, вона — лише один з інструментів, що підвищують стійкість суспільства в умовах когнітивної війни. Її ефективність відчутно зростає, коли вона інтегрована в ширшу систему, що охоплює державну комунікацію, культурну та інформаційну політику, а також зміни в освіті — від шкільного до університетського рівня».
« Як розвивати медіаграмотність: із чого почати
Хоча медіаграмотність працює насамперед як частина великої системи, важливу роль відіграють і наші особисті рішення та дії. Тож із чого почати, якщо ви вирішили зміцнити свій інформаційний імунітет? Розберімо покроково.
«Білий список медіа» від ІМІ за друге півріччя 2024 року «
Альона Романюк, медіаекспертка, головна редакторка фактчекінгового проєкту «НотаЄнота»
«Не нехтуйте освітою та самоосвітою. Якісне навчання допоможе систематизувати знання, побачити в них прогалини та заповнити їх. Зокрема раджу онлайн-курс із медіаграмотності “Very Verified 2.0”. Він пояснює, як орієнтуватися в інформаційному потоці, розпізнавати маніпуляції, мову ворожнечі, дезінформацію та пропаганду, а головне — бути стійкими до них. Усі матеріали побудовані на реальних прикладах та актуальних для України кейсах. Особливо буде корисно освітянам, адже інформацію з курсу можна використовувати на уроках, щоб поширювати ці знання серед дітей — це неабияк важливо сьогодні».
«
Чи бувало так, що ви читаєте статтю, а в ній згадується виключно одна людина чи бренд? Або слухаєте подкаст із запрошеним гостем, а інформація, яку він розповідає, звучить дивно? У курсі «Very Verified 2.0» можна дізнатися, що таке джинса, та поглянути на візуалізацію, яка допомагає розпізнати псевдоекспертів.
Як перевіряти контент: корисні інструменти
Найкращий фільтр для перевірки інформації — наше критичне мислення. Жоден застосунок не замінить уважність до деталей, здоровий сумнів та вміння ставити правильні запитання. Щоб скористатися, потрібно помітити, що з контентом щось не так — тому саме спостережливість є першою лінією захисту.
Що може викликати підозру? Наприклад:
- Незвичні або дивні деталі на зображеннях чи відео, які можуть свідчити, що їхній вміст редагували вручну або генерували штучним інтелектом.
- Невідповідність між підписом і тим, що ми бачимо на ілюстрації чи відео.
- Емоційно забарвлені слова у заголовках чи тексті, що спонукають до швидкої реакції.
- Сумнівне джерело, наприклад, анонімний Telegram-канал або невідомий сайт.
Якщо виникають сумніви у справжності фото, для перевірки можна скористатися Google Lens або TinEye. Для аналізу контенту, згенерованого штучним інтелектом, існує безліч інструментів — завжди можна знайти щось зручне для себе.
Ось кілька варіантів інструментів:
- InVID та WeVerify — аналіз відео та зображень на ознаки монтажу або маніпуляцій.
- FotoForensics — аналіз фото на ознаки ретуші та редагування.
- Reality Defender або Sensity AI — перевірка контенту на ознаки генерування штучним інтелектом.
«
Олександра Усенко, старша розробниця тренінгів і навчальних програм проєкту IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті»
«Щоб краще розпізнавати маніпуляції та російську пропаганду, корисно підписуватися на сторінки та розсилки фактчекінгових проєктів, як-от StopFake, «НотаЄнота», VoxCheck, а також стежити за новинами Центру протидії дезінформації при РНБО і Центру стратегічних комунікацій. Так ви зможете не лише швидко перевіряти правдивість новин, а й навчитеся помічати типові маніпуляційні прийоми та не піддаватися їхньому впливу».
«
Ще один приклад корисної візуалізації в курсі «Very Verified 2.0» Чому вміння керувати емоціями не менш важливе, ніж критичне мислення
Медіаграмотність — це не лише про критичне оцінювання інформації та розуміння того, як працюють медіа й соціальні мережі. Вона також передбачає здатність усвідомлено й розважливо реагувати на контент. Ось що тут можна зробити.
«
Олександра Усенко, старша розробниця тренінгів і навчальних програм проєкту IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті»
«Щоб краще розпізнавати маніпуляції та російську пропаганду, корисно підписуватися на сторінки та розсилки фактчекінгових проєктів, як-от StopFake, «НотаЄнота», VoxCheck, а також стежити за новинами Центру протидії дезінформації при РНБО і Центру стратегічних комунікацій. Так ви зможете не лише швидко перевіряти правдивість новин, а й навчитеся помічати типові маніпуляційні прийоми та не піддаватися їхньому впливу».
« Покоління онлайн: чому медіаграмотність потрібна змалку
Діти та підлітки ростуть у середовищі, де більшість інформації надходить з екранів, а новини, реклама та розважальний контент часто переплітаються. Медіаграмотність допомагає їм не лише вирізняти правду з-поміж фейків, а й усвідомлювати емоційний вплив контенту, уникати маніпуляцій та діяти безпечно в цифровому просторі. Оскільки технології та медіа змінюються надзвичайно швидко, навчання має бути безперервним — від школи й університету до неформальної освіти та самоосвіти.
Для вчителів. Важливо навчати медіаграмотності в середовищі, де діти проводять багато часу — у школі. Тут найкраще працює поєднання різних форматів: ігрові методи, квести, інтерактивні завдання, відео, ілюстрації, меми та гумор. Це утримує увагу та стимулює зацікавленість, а також допомагає закріплювати навички критичного мислення. Важливо адаптувати навчальні матеріали під вікову групу та рівень підготовки, а також будувати довший цикл навчання, а не обмежуватися разовими тренінгами.
«
Діана Дуцик, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації
«Важливо розуміти — передусім тим, хто формує державну політику, — що медіаграмотність — це не разова акція чи короткостроковий проєкт. Це безперервний процес, який триває все життя та охоплює як освіту, так і самоосвіту. Чому процес? Тому що інформаційне середовище змінюється динамічно та постійно. Навіть ті, хто навчають медіаграмотності — тренери, вчителі, — самі мають постійно оновлювати свої знання та підходи».
«
«
Олександра Усенко, старша розробниця тренінгів і навчальних програм проєкту IREX «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті»
«Для навчання медіаграмотності є чимало якісних продуктів, зокрема оновлений курс “Very Verified 2.0”, над яким ми працювали в команді досвідчених експерток. Він складається із семи модулів — від основ про медіа та соцмережі до складних тем, як-от пропаганда під час війни. Формати різноманітні: відео, текстові матеріали, інтерактивні завдання, інфографіка, комікси, квізи. Ви зможете використовувати окремі завдання чи фрагменти на уроках, або рекомендувати учням пройти курс самостійно. Для освітян доступні також матеріали для змішаного навчання: готові інструкції, презентації та роздавальні матеріали, які можна завантажити зі стартової сторінки курсу».
«
Для батьків. Родинне середовище також формує перші звички медіаспоживання. Розмови про те, що таке фейк, як працює реклама чи чому важливо перевіряти джерела, варто починати з раннього віку. Корисно разом обговорювати побачене онлайн, звертати увагу на мову ворожнечі, питання приватності та авторського права. Такі навички допомагають дітям не лише орієнтуватися в потоці інформації, а й відповідально створювати власний контент.
У сучасному інформаційному потоці легко заплутатися, де — правда, а де — маніпуляція. Щоб не дати себе ошукати, обирайте медіаграмотність — вона виховує здоровий сумнів, вчить перевіряти джерела та управляти емоціями. Трохи уважності й використання інструментів допоможуть відчути впевненість і безпеку в цифровому світі — свою, дітей і тих, з ким спілкуємося щодня.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media