Домой Статті Як відповідати на складні запитання учнів та батьків?

Як відповідати на складні запитання учнів та батьків?

37
0

Шкільні коридори та класи знову наповнились учнівським сміхом, метушнею та галасом. Як вчителю впоратися зі шквалом запитань від дітей? Як реагувати на провокативні чи особисті запитання учнів? Що відповідати батькам на емоційні закиди? Зібрали для вас універсальну інструкцію, як управляти запитаннями та спокійно реагувати на них.

Як управляти запитаннями у класі?

Коли діти тривалий час навчалися дистанційно, повернення у клас до щоденних шкільних рутин потребуватиме адаптації. Байдуже, чи ви працюєте із 3-ім чи 9-им класом, найперша порада: нагадайте про культуру ставити запитання:

  • Виділяйте окремий час для запитань на уроці: після пояснення чи інструкцій до певного завдання, наприкінці уроку;
  • Застосовуйте принцип «запитання по руці»: якщо учень хоче поставити питання, має піднести руку і почекати, поки до нього дійде черга;
  • Підтримуйте культуру поваги і тиші під час запитань: решта класу уважно слухають ваші відповіді, щоб запитання не повторювались;
  • Запровадьте традицію «запитай про будь-що»: це може бути час наприкінці дня або 30 хвилин щотижня для запитань, що не обов’язково стосуються навчання чи поточних тем, але які цікавлять дітей і вони хочуть про це поговорити — від правил поведінки у класі до безпеки певних челенджів у ТікТок.

Як знайти спільну мову вчителям та батькам

Для ефективного менеджменту запитаннями, американський педагог Майкл Лінсін у своєму блозі, дає кілька порад, чого не варто робити:

  • Не приймайте запитань, поки ви даєте пояснення чи інструкції до завдання;
  • Не зважайте на запитання, які викрикуються із класу або перебивають вас;
  • Не відповідайте на питання, яке щойно звучало і ви вже дали на нього відповідь;

Що сказати, якщо не знаєш правильної відповіді?

По-перше, вчитель — не google search, щоб знати усе. По-друге, чогось не знати — це ок. Тому жодного зніяковіння, якщо учень ставить питання, на яке ви не маєте відповіді. Як вийти із ситуації? Британська вчителька та онлайн тьютор Дженні Фогс радить кілька послідовних кроків:

  • Не намагайтесь відповісти швидко і абищо, коли ви не знаєте правильної відповіді.
  • Візьміть коротку паузу і спокійно визнайте: це питання досить складне, у мене немає на нього відповіді просто зараз.
  • Скажіть учнями, коли ви дасте на нього відповідь. Це можна зробити або до кінця уроку, або пообіцяти повернутися до питання наступного дня. Тут важливо таки дотриматись обіцянки, навіть якщо учень вже й забув, про що запитував. Тоді нагадайте про запитання, дайте ваш варіант відповіді або надішліть учням на електронну пошту матеріал, який роз’яснює те проблемне запитання.
  • Якщо це запитання, що піднімає дискусію або може мати кілька відповідей, залежно від контексту, можна запропонувати знайти відповіді усім класом. Це справжня ситуація win-win, коли складне питання дає привід для глибоких рефлексій учнів. Тут важливо дати шанс висловитися усім, а не лише активним учням, які завжди готові відповідати.

Як реагувати на особисті запитання від учнів?

Досвід дистанційного навчання справді стирає кордони між робочим і приватним простором, хоча б тому, що віртуально учні вже «побували» вдома у вчителя і навпаки. Тож коли усі знову повернулися у клас, важливо означити межі, за які учні і вчителі не повинні заходити. Якщо все ж діти ставлять запитання, які є надто особистими для вас, або ви не бажаєте на них відповідати, ось кілька дієвих кроків «виходу» із ситуації:

  • Якщо у класі лунає надто особисте запитання до вас, дайте учням зрозуміти, що ви його почули. Наприклад, можна відреагувати так: «Мене тішить, що ви так цікавитесь моїм життям поза роботою, але це питання надто особисте, я залишу його без відповіді».
  • Незалежно від віку ваших учнів, слід час від часу нагадувати усім про особисті кордони: пояснюйте дітям, що не відповідати на незручні запитання нормально, проте це не означає, що треба ображати співрозмовника. Важливо запропонувати учням слова та фрази, якими і вони можуть користуватися, коли їм ставлять особисті питання. Наприклад: «дозволю собі не відповідати на це запитання», «я почуваюся незручно, коли мене про таке запитують», «це надто особиста тема, я не готова про це говорити».
  • Якщо запитання не виходить за рамки дозволеного, але просто не стосується теми уроку, слід сказати про це дітям: «У нас є чіткий план уроку, а це запитання нас відволікає. Якщо хочеш, ми повернемося до нього під час „запитай про будь-що“.»

Як учителю реагувати на скарги батьків щодо онлайн-навчання

Як відповідати на емоційні запитання батьків?

Спілкування вчителів із батьками — окрема наука чи радше мистецтво, що вимагає чималих зусиль. Однак, загальні правила можна і потрібно встановлювати. Найперше, домовтеся із батьками, що ваше спілкування буде відбуватися на рівні конкретних фактів чи потреб дитини, а не на рівні емоцій, почуттів, узагальнень, чуток тощо. Якщо попри цю домовленість до вас звертаються батьки з емоційними запитаннями-закидами, мовляв, ви поставили несправедливо оцінкуви даєте забагато домашнього завданнявам слід змінити методи викладання, експерти радять дотримуватись такої інструкції:

  • Вислухайте і не перебивайте;
  • Порахуйте про себе до десяти, перш ніж почати відповідати: пам’ятайте, що ви професіонал, отже маєте оперувати фактамиданими дослідженьнавчальним планом та рекомендованими методиками;
  • Поясніть, як саме ви викладаєте, як проходить ваш урок — дуже часто батьки не уявляють, скільки видів роботи відбувається на уроці, які методики зараз використовуються, за якими критеріями вчитель оцінює роботу учнів;
  • Доповніть свої слова на практиці: покажіть, які є рекомендації щодо цього матеріалу, які роботи дитина виконала у класі;
  • Проявіть емпатію до переживань батьків і запропонуйте практичні поради, як можна підвищити рівень мотивації дитини до навчання, її тайм-менеджмент тощо, керування емоціями.

Поділитися цією статтею

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here